Сторінка
1
ВСТУП
Земля як основний базис усіх процесів життєдіяльності суспільства в політичній, економічній, соціальній, виробничій, комунальній, екологічній та інших сферах має вартість, оцінка якої є умовою нормального функціонування і розвитку багатоукладної економіки. З часу проголошення земельної реформи в Україні якісно змінились земельні відносини, структура землеволодінь і землекористувань, запроваджено плату за землю, оренду земельних ділянок, їх купівлю-продаж, дарування, міну, що зумовило запровадження грошової оцінки земель.
Необхідність в достовірній оцінці вартості земельних ділянок мають як державні й муніципальні органи виконавчої влади при управлінні земельними ресурсами, здійсненні перспективного розвитку населених пунктів, проведенні раціональної земельної і податкової політики, так і приватні суб'єкти земельного права при здійсненні різного роду цивільно-правових угод із землею.
У сучасному суспільстві оцінка земель використовується для встановлення ставок земельного податку і величини орендної плати, для інформаційної підтримки ринку землі, для оцінки ефективності існуючого функціонального використання землі, розрахункової підтримки проектних розробок. Впровадження економічних методів регулювання земельних відносин — сплата земельного податку, стягнення орендної плати за користування землею, купівля-продаж земельних ділянок, виконання інших майнових операцій із землею, компенсація за збитки, заподіяні власникам землі та землекористувачам тощо. — передбачає проведення різних видів оцінки земельної власності. Це вимагає від оцінювачів не тільки знань методики оцінки земель, але й спеціальних знань в галузі землезнавства і організації землекористування, ґрунтознавства, земельного та цивільного права, фінансів і кредиту, планування та забудови населених пунктів, будівництва, то дає змогу застосовувати різні підходи до оцінки земельної власності, використовуючи відповідні методи та техніку оцінки.
Оцінка земель є складовою частиною державного земельного кадастру і як навчальна дисципліна має важливе значення для розуміння ролі землі у сучасному суспільстві, в отриманні необхідних знань для ефективного використання земель і управління земельними ресурсами.
Конституція України є основним законодавчим актом нашої держави, відповідно до якого відбуваються всі взаємовідносини між державою та суспільством, а також в межах суспільства, створюються всі підзаконні акти тощо.
Конституцією врегульовані загальні засади існування нашого суспільства. Вказано, що землі як і інші природні ресурси є об'єктом права народу. Кожний громадянин має право володіти та користуватись землею. Стаття 14 Конституції України визначає: "Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону".
Основним законом нашої держави чітко зафіксовані права, свободи та обов'язки людини та громадянина. Стаття 41 Конституції затверджує право володіння, користування та розпорядження своєю власністю, право приватної власності. Деталізовано територіальний устрій України, що ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. Визначено статус Автономної Республіки Крим, як невід'ємної складової нашої держави.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБІТ З ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК
1. Нормативні документи для оцінки земель різних категорій.
Конституцією затверджено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади, самостійно вирішувати питання місцевого значення. Також висвітлене в основному Законі повноваження Конституційного Суду України, як єдиного органу конституційної юрисдикції.
Земельний кодекс України вступив в дію 1.01.2002р. На відміну від попереднього він повністю відповідає Конституції нашої держави прийнятої 28.06.1996р.
В даному кодексі здійснено розділення повноважень суб'єктів земельних відносин: органів місцевого самоврядування та органів влади, що є нововведенням порівняно із Земельним кодексом 1992 року. Здійснено новий розподіл земель за цільовим призначенням, відповідно до якого всі землі України поділяють на 9 категорій. Земельним кодексом гарантуються права власності та користування земельними ділянками. Визначено поняття земельного сервітуту, добросусідства. Конкретизовані обмеження прав на земельну ділянку.
Встановлено норми щодо здійснення заходів з охорони землі, правового режиму техногенне забрудненнях земель та регулювання проведення консервації земель. Визначено особливий порядок охорони, збереження й відтворення родючості продуктивних земель у процесі сільськогосподарського використання.
Вперше землі житлової та громадської забудови виділені як окрема (специфічна) категорія земель у межах територій населених пунктів. Регламентовано порядок використання прибудинкових територій, зокрема біля багатоквартирних житлових будинків.
Окремим розділом виділено питання управління в галузі використання і охорони земель. Кадастрове зонування земель населених пунктів спростить існуючий порядок регулювання земельних відносин.
Розв'язуються проблеми регулювання обігу земельних ділянок: купівлі-продажу, викупу, дарування, успадкування, обміну, оренди.
Викладено нові форми щодо вирішення земельних спорів і відповідальності за порушення земельного законодавства.
Визначені завдання державного контролю за використанням та охороною земель, державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель вимагають поглиблення окремими законами. Нарешті земля має вартість і здійснюватиме належну їй роль у всій економіко-фінансовій діяльності суспільства.
Згідно статті 173 межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовно замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Методичною базою для складання проекту встановлення меж сільських населених пунктів є "Технічні вказівки по складанню проектів встановлення меж сільських населених пунктів", які були розглянуті і схвалені науковою радою Українського науково-дослідного і проектного інституту землеустрою 11 жовтня 1991 року (протокол №5) і затверджені Держкомземом України ЗО жовтня 1991 року.
Проекти встановлення меж сільських населених пунктів складаються з метою забезпечення реалізації прав сільських рад по регулюванню земельних відносин на території сільських населених пунктів, що знаходяться у їх віданні. При визначенні території населеного пункту слід керуватись:
Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»:
Створення планових геодезичних мереж методом трилатерації
Чорноземні ґрунти суббореальних степових областей світу
Гірничотехнічна рекультивація земель
Роль Геоінформаційних систем (ГІС) у системах екологічного моніторингу
Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Чернівецькому об’єкті