Сторінка
1

Найбільш сприятливі періоди доби для кутових спостережень

Якщо вести спостереження в найбільш сприятливі періоди доби, тоді будуть найкращі умови для спостережень і найбільш послаблений вплив на кутові спостереження різноманітних факторів, а саме рефракції, близькості предметів, закручування та вигинання сигналів, видимості та коливання зображення.

Такими періодами є години, про які згадувалось раніше: вранці — проміжок часу, що починається 0,5 год. після сходу Сонця і триває 2–3 години, ввечері — проміжок часу, що починається о 16–17 годині і закінчується за 0,5 години перед заходом Сонця.

Спостереження орієнтирних пунктів

В підрозділі 2.3 було описано призначення орієнтирних пунктів (ОРП) на пунктах тріангуляції, подано тип центру ОРП (рис. 2.13 і його зовнішнє оформлення (рис. 2.20).

При виконанні кутових вимірів на пунктах тріангуляції в програму спостережень включають також ОРП. Їх спостерігають трьома заходами з двома будь-якими напрямками, що вимірюються на даному пункті.

Над центром ОРП встановлюють на штативах добре повірені оптичні виски або марки.

Застосовують ті ж прилади, що і для вимірювання кутів у мереж. Різниці напрямків на ОРП між заходами не повинні перевищувати 6″.

Виміряні горизонтальні напрямки використовуються для знаходження дирекційних кутів на ОРП.

Віддалі з центру даного тріангуляційного пункта до ОРП повинні бути визначені з точністю до 1 м. Вони вимірюються світловіддалеміром, стрічкою або рулеткою чи визначаються посереднім шляхом. Для цього на місцевості розбивається і вимірюється базис і віддаль визначається з простої побудови.

Попередня обробка кутових спостережень в тріангуляції

Попередня обробка кутових спостережень в тріангуляції складається з таких основних операцій:

- перевірка журналів кутових вимірів і центрувальних листів;

- складання зведень вимірювання горизонтальних кутів (напрямків) і результатів вирівнювання спостережень на пункті;

- складання робочої схеми мережі тріангуляції;

- обчислення поправок за центрування і редукцію та напрямків, приведених на поверхню референц-еліпсоїда та на площину в проекції Гаусса-Крюгера;

- оцінка точності кутових вимірів.

Перевірка журналів кутових вимірів і центрувальних листів

Польові журнали і центрувальні листи є документами суворого обліку, тому їх видача і приймання реєструються у спеціальних книгах обліку, що зберігаються в начальника партії. Сторінки в журналі мають бути пронумеровані. Журнал ведеться чітким розбірливим почерком чорнилом або кульковою ручкою. Не допускаються виправлення у відліках. Якщо при вимірах або в записах допущена помилка, вони акуратно перекреслюються (під лінійку), і виміри здійснюються заново.

Неправильні обчислення перекреслюються і зверху записуються правильні результати. Журнали оформляються згідно з вимогами, підписуються виконавцями.

Записи та обчислення в журналах і на центрувальних листах перевіряються в другу руку, що засвідчується підписом особи, яка їх перевірила. Журнали і центрувальні листи підлягають здачі начальнику партії, який приймає їх і передає в камеральну групу для обробки.

Складання зведень вимірювання горизонтальних кутів і результатів вирівнювання спостережень на пункті

З журналів спостережень виписують результати усіх вимірів напрямків або кутів, крім явно помилкових, обчислюють середні (або вирівняні) значення з m заходів кожного кута (чи напрямку, приведеного до початкового), виконують оцінку якості виміряних кутів.

Складання робочої схеми мережі тріангуляції

Робоча схема мережі складається на ватмані олівцем або тушшю в зручному масштабі (1:25000, 1:50000 чи 1:100000). На схемі показують усі пункти тріангуляції (виписують їх назви), наносять вихідні дирекційні кути, базиси (вихідні сторони), напрямки, які спостерігалися, виписують середні (вирівняні) значення кутів або напрямків, приведених до початкового. Схема має бути зручною для користування.

Обчислення поправок за центрування та редукцію та напрямків приведених до центрів пунктів

Використовуючи елементи приведення на пунктах тріангуляції, за формулами (2.30)–(2.32), (2.34)–(2.36) обчислюють поправки за центрування і за редукцію в кожен виміряний напрямок і отримують напрямки, приведені до центрів пунктів.

Приведення вимірів на поверхню референц-еліпсоїда та на площину в проекції Гаусса-Крюгера

Усі виміри здійснюються на фізичній поверхні Землі, а координати пунктів мають бути приведені до референц-еліпсоїда (геодезичні) або на площину (прямокутні). В зв’язку з чим виміряні горизонтальні напрямки приводяться на поверхню референц-еліпсоїда Красовського або на площину в проекції Гаусса-Крюгера. Методика цих приведень вивчається в курсі вищої геодезії.

Оцінка точності кутових вимірів

Оцінка точності кутових вимірів здійснюється шляхом обчислень нев’язок в трикутниках і порівняння їх з допустимими значеннями, які становлять 4″ і 6″ в тріангуляції 2 і 3 класів відповідно.

Обчислюється також середня квадратична помилка вимірювання кутів за формулою Ферреро:

де:

w — нев’язка в трикутниках,

n — кількість трикутників.

Величина m не повинна перевищувати 1″ і 1,5″ в 2 і 3 класах тріангуляції відповідно.

Вимірювання зенітних відстаней на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка

Суть і призначення тригонометричного нівелювання

Тригонометричним нівелюванням називають визначення різниці висот двох точок місцевості за виміряним кутом нахилу (або зенітною відстанню) напрямку з однієї точки на другу та відомій чи виміряній горизонтальній відстані між цими точками.

Тригонометричне нівелювання призначене:

- для визначення висот пунктів опорних геодезичних мереж усіх класів на об’єктах, де не передбачене геометричне нівелювання;

- для побудови висотних знімальних мереж при топографічних зніманнях в гірських районах;

- для розв’язування спеціальних геодезичних задач.