Сторінка
11
Важливою умовою забезпечення соціальної спрямованості формування ринку землі є надходження коштів від продажу ділянок, що належали до державної та комунальної власності, у доходи відповідних бюджетів та збільшення податків і зборів від продажу приватних земельних ділянок. Наявні можливості для цього використовуються недостатньо.
Для підвищення бюджетної привабливості ринку землі і повнішого використання його потенціалу необхідно:
- забезпечити переведення на орендні умови користування (за орендну плату) усіх земель державної і комунальної власності, за винятком випадків, коли ними користуються установи, що утримуються з відповідних бюджетів;
- збільшувати обсяги продажу земельних ділянок за ринковими цінами для підприємницької діяльності і будівництва житла, спрощувати і прискорювати процедури підготовки їх до продажу;
- здійснювати приватизацію нерухомого майна виключно на умовах одночасного продажу земельної ділянки або оформлення права її оренди;
- сприяти прискоренню викупу земельних ділянок раніше приватизованими підприємствами;
- установити порядок надання дозволів на будівництво та приймання в експлуатацію об'єктів тільки за наявності права власності на землю або її оренди;
- визначити перелік об'єктів містобудування, для спорудження яких земельні ділянки можуть надаватися виключно на умовах продажу;
- практикувати емісію земельних цінних паперів та залучення до бюджетів коштів від їх продажу;
- забезпечити прозорість вторинного ринку землі, об'єктивне відображення цін та вартості угод, повноту сплати податків і зборів;
- установити сплату податків і зборів (державного мита з експертної або порівняльної оцінки аналогічного продажу, податків на додану вартість та з прибутку) з різниці між ціною продажу та придбання, а за відсутності таких можливостей - з цін продажу.
Функціонування ринку землі має здійснюватись на засадах соціальної справедливості, дотримання державних та приватних інтересів, законності і прозорості, потреб збалансованого розвитку населених пунктів.
Успішне функціонування ринку землі потребує належного інституційного забезпечення, для чого необхідні такі основні передумови:
1. Формування інфраструктури ринку землі, що передбачає створення:
- мережі бірж, аукціонів, земельних банків, інших фінансово-кредитних установ, оцінних, консалтингових та ріелтерських, моніторингових структур, банків даних про попит і пропозиції на земельні ділянки;
- державного реєстру земель і реєстраційної системи;
- маркетингових структур з обслуговування ринку землі;
- спеціалізованих навчальних закладів і установ з підготовки кадрів для організації ринку землі та її експертного оцінювання.
2.Розроблення нормативної бази і техніко-економічної документації з правового забезпечення та обслуговування ринку землі, які б регулювали:
- проведення аукціонів, конкурсів з продажу земельних ділянок та права їх оренди;
- надання земельних ділянок у концесію для будівництва та експлуатації транспортної і міської інженерної інфраструктур;
- випуск земельних цінних паперів, еквівалентних вартості земельних ділянок та прав на них;
- діяльність фізичних та юридичних осіб з інвентаризації, реєстрації та експертної оцінки земельних ділянок, а також ліцензування, сертифікації та атестації цих видів діяльності.
3. Здійснення організаційних заходів з повнішої реалізації інвестиційної та бюджетної привабливості ринку землі. Вони мають охоплювати:
- щорічне складання для кожного населеного пункту переліків земельних ділянок для можливого їх продажу та обчислення надходжень до бюджетів коштів від приватизації;
- розроблення та розповсюдження інформаційних матеріалів для інвесторів про придатні до продажу земельні ділянки, їх розташування, характеристику, напрями можливого використання і початкову ціну;
- періодичну публікацію відомостей про попит і пропозиції на земельному ринку, створення для цього в разі потреби спеціального друкованого органу;
- запровадження незалежної системи оцінювання земельних ділянок та прав на них, у т. ч. разом з вартістю об'єктів нерухомості;
- організацію підготовки спеціалістів з експертного оцінювання земельних ділянок та обслуговування ринку землі;
- випуск державних та муніципальних земельних цінних паперів,
забезпечених земельними ділянками або правом їх оренди чи застави;
- залучення інвестицій та кредитів під гарантії земельних цінних паперів;
- прискорення розвитку іпотечного ринку з використанням земельних цінних паперів;
- поступове переведення земельних активів населених пунктів з натуральних форм у фондові інструменти.
Ринок землі має регулюватися переважно засобами економічного впливу на суб'єкти земельних правовідносин. До основних із цих засобів належать:
- установлення плати за несвоєчасне освоєння земельних ділянок залежно від терміну володіння або користування ними;
- оподаткування прибутку від операцій з продажу земельних ділянок або прав на їх оренду відповідно до терміну володіння або користування;
- обкладення податком на додану вартість операцій з продажу земельних ділянок та права на їх оренду;
- оптимізація митних зборів з операцій купівлі-продажу земельних ділянок;
- запровадження статистичної звітності про купівлю-продаж земельних ділянок, рівень цін, вартість цивільно-правових угод і сплачені податки та збори;
- тимчасове звільнення від плати за земельні ділянки, на яких здійснено або здійснюються за рахунок інвестора роботи з поліпшення якості та охорони раніше порушених або забруднених площ;
- пільгове кредитування (повне або часткове відшкодування процентів за кредити) власників або орендарів земельних ділянок, які здійснюють такі роботи;