Сторінка
14

Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах

Одним із фундаторів української духової школи був А.Ф.Проценко (1902-1984 рр.) видатний флейтист. Виконавський стиль цього визначного музиканта відзначався бездоганною інтонацією, тембральною красою звуку, блискучою технікою, гнучкістю фразування та бездоганним смаком. Ним розроблено курс "Методика навчання гри на духових інструментах".

Вагомі здобутки Київської музично-виконавської школи тісно пов’язані з ім’ям Вільгельма Мар’яновича Яблонського (1889-1977 рр.) – чудового трубача і педагога. Ґрунтовна музична освіта, отримана ним в Київському музичному училищі дозволила йому плідно займатися виконавською діяльністю спочатку в оркестрі С.Кусевицького, а пізніше в інших колективах. Яблонський В.М. був одним із фундаторів Київсинфансу. Пізніше він працював солістом оркестру Київського театру опери та балету. Визначний композитор О.Глазунов називав його кращим трубачем Росії. "Музикант яскраво вираженого темпераменту, поет і палкий лицар труби, – писав про нього диригент В.Тольба.

В передвоєнний період на кафедрі духових та ударних інструментів Київської консерваторії проводилася плідна організаційна, навчально-методична та творчо-виконавська діяльність. Було розроблено нові навчальні плани, розширювався педагогічний репертуар.

Навчальним планом передбачалося вивчення і виконання кожним студентом чотирьох програм. На активізацію навчального процесу на кафедрі суттєво вплинули Всесоюзні музичні конкурси, які було започатковано в ці роки. В післявоєнний період кафедра підготувала таких прекрасних музикантів, як: В.Антонов, МС.Юрченко, М.Бердиєв, О.Безуглий, В.Вдовиченко, В.Гарань, С.Ригін та інші.

Одним із яскравих представників педагогічного складу кафедри був Олександр Іванович Безумний (1928-1997) – це був яскравий музикант-виконавець на гобої, виконавська майстерність якого відзначена званням лауреата міжнародного конкурсу в Бухаресті (1953 р.). Впродовж багатьох років він був солістом Державного симфонічного оркестру України й оркестру Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, професор. Його виконавська та педагогічна діяльність вплинула на розвиток гобойної школи України в цілому.

У формуванні кафедри вагому роль відіграв кандидат мистецтвознавства, професор Євген Романович Носирєв (1919-1989) – чудовий музикант-гобоїст, педагог і вчений. Надзвичайно плідною була його робота як завідувача кафедри (1971-1975), і проректора з наукової роботи консерваторії. Він э автором глибоких наукових праць з історії та методики навчання гри на гобої: "Історія виконавства на гобої в Росії" (1957, 1959 рр.), "Методика навчання гри на гобої" (1971 р.), "Гобой" (1974 р.) та інших.

Однією з яскравих сторінок в історії кафедри э творча діяльність визначного музиканта-трубача і педагога Миколи Володимировича Бердяєва (1922-1989 рр.) – заслуженого артиста України, концертмейстера оркестру Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, професора.

На сучасному етапі кафедра духових і естрадних інструментів НМАУ ім. П.І.Чайковського має великий педагогічний склад, який об’єднує у собі найкращих представників українського оркестрового музично-виконавського мистецтва.

З 1985 року кафедру очолює Володимир Сергійович Антонов (нар. 1932 р.). Він веде флейтовий клас НМАУ ім. П.І.Чайковського, працює концертмейстером групи флейт оркестру Національної опери України ім. Т.Г.Шевченка. Професор В.С.Анотонов є визначним представником сучасної української флейтової школи, яка отримала міжнародне визнання.

Керівником класу флейти є також Олег Сергійович Кудряшов (нар. 1936 р.) – його виконавська майстерність відзначена званням лауреата конкурсу Паризької консерваторії, міжнародних та всеукраїнських конкурсів. Педагогічну діяльність О.С.Кудряшов поєднує з концертно-виконавською. Багато років він був концертмейстером групи флейт Державного симфонічного оркестру України. Він є автором обробок і редакцій творів для флейти.

Класи гобоя в НМАУ ім. П.І.Чайковського сьогодні ведуть В.Бойко та М.Кононов.

Доцент Вадим Анатолійович Бойко (нар. 1947 р.) – соліст оркестру Національної опери України ім. Т.Г.Шевченка, заслужений артист України. Він є автором обробок для гобоя з фортепіано, каденцій.

Плідну педагогічну роботу на кафедрі проводить Микола Миколайович Кононов (нар. 1945 р.) – соліст оркестру національної опери України ім. Т.Г.Шевченка. Виконавська майстерність М.М.Кононова відзначена званням лауреата всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів і дипломанта всеукраїнського конкурсу виконавців на дерев’яних духових інструментах. Великий виконавський досвід відомого музиканта узагальнений в низці його науково-методичних праць: "Гами і арпеджіо у формі прелюдій", "Оркестрові труднощі гобоїста", "Роль слухових та рухових відчуттів у розвитку техніки гри на музичному інструменті", ряд аранжувань і перекладань.

Яскравим представником Київської музично-виконавської школи є Роман Андрійович Вовк 9нар. 1947 р.0. Багаторічний виконавський досвід, набутий ним в оркестрі Національної опери України ім. Т.Шевченка дозволяє Роману Андрійовичу відмінних успіхів в педагогічній діяльності. Р.Вовк має вагомий науковий доробок, який узагальнено в таких статтях як: "Акустична природа і конструктивні основи аплікатури кларнета" (1999 р.), "Деякі нетрадиційні засоби сучасного кларнетового виконавства" (2000 р.), "Історія розвитку та вдосконалення кларнетової аплікатури" (2000 р.), а також кандидатський дисертації "Історія, теорія та виразні можливості кларнетової аплікатури".

Сучасний розквіт кафедри духових та естрадних інструментів тісно пов’язаний багаторічною плідною діяльністю Володимира Миколайовича Апатського (нар. 1928 р.) – народного артиста України, доктора мистецтвознавства, професора, члена-кореспондента Академії мистецтв України. Виконавська діяльність визначного музиканта пов’язана з такими провідними оркестровими колективами колишнього Радянського Союзу як: оркестр Більшого театру СРСР, Білоруської філармонії, Малого театру опери та балету Ленінграда, Ленінградської філармонії, Національної опери України ім. Т.Г.Шевченка. В.М.Апатський є визначним вченим в галузі виконавського музичного мистецтва і педагогіки. Він написав понад 50 науково-методичних праць, серед яких монографії "Методика навчання гри на фаготі" (у співавторстві з професором Московської консерваторії Р.Тереніним), "Теоретичні основи виконавства і методика навчання гри на духових інструментах", "Виконавський апарат та основні засоби виразності музиканта-духовика", "Питання теорії та практики духового виконавства".

Історія кафедри свідчить про її постійне удосконалення. Кафедра наших днів, очолювана професором В.Антоновим, продовжує цю традицію. Прагнучи поєднувати мудрість досвіду з енергією молодості, кафедра залучає до свого складу найобдарованіших музикантів. З тією ж метою проводиться щорічний прийом найталановитіших випускників музичних вузів України до аспірантури НМАУ.