Сторінка
19

Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах

Клас фагота бере свій початок у 1917 році, коли його очолював (по 1920 рік) Карл Францевич Брінкбок, випускник Амстердамської консерваторії, викладач Харківського музичного училища по класах фагота і контрабаса (з 1911 року). Учень К.Ф. Брінкбока К. Н. Білоцерківський розповідав про майстерну гру свого вчителя на багатьох духових і струнних інструментах. Володіння, до того ж на належному рівні, грою на декількох інструментах – особливість виконавської культури XVIII (частково XVII) століття зникає в XIX столітті, але тільки не у К.Ф. Брінкбока.

Після від'їзду К.Ф. Брінкбока за кордон (1920) в консерваторію був запрошений вести клас фагота Микола Миколайович Арабей (1881 – 1928), вихованець Харківського музичного училища по класу Ф.В. Кучери. Після закінчення училища (1901) до 1904 року грав в оркестрі Харківського оперного театру, з 1905 по 1920 рік і з 1922 по 1928 – в оркестрі московського Великого театру. М.М. Арабей викладав в класі фагота лише два роки (1920–1922), але залишив по собі добрі спогади.

Його спадкоємцем став Костянтин Наумович Білоцерківський (1894–1978). Хоча з його ім'ям зазвичай поєднують народження харківської школи гри на фаготі, сам музикант вважав себе нащадком педагогічного досвіду К.Ф. Брінкбока. Його педагогічна діяльність відрізнялася активністю і високою мірою самовіддачі. Він ніколи не обмелював час уроку і був готовий займатися з учнем до цілковитого досягнення мети. К.Н. Білоцерківський надавав великого значення розвитку техніки, володів різними технічними прийомами, багато уваги приділяв опрацюванню штрихів, особливо стаккато. Спеціальний час відводився для самостійного виготовлення тростин, про що всі його учні і дотепер із вдячністю згадують.

3 1976 року справу наставника продовжив його учень Гаррій Артушевич Аба-джян (нар.1939). Випускник Харківського музичного училища (1961 рік), ХІМ (1968 рік), асистентури-стажування в Московській консерваторії (1971 – 1974, керівник професор Р.П. Терьохін). У 1982 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Розвиток засобів художньої виразності при грі на фаготі у світлі сучасних наукових досліджень». Розроблені ним науково-методичні настанови Г.А. Абаджян успішно застосовує в педагогічній практиці. Його виконавська і педагогічна діяльність стала вагомим внеском у музичну культуру Харкова. Студенти Г.А. Абаджяна грають приємним вібруючим звуком і володіють тонким фразуванням. З 1983 року і по теперішній час заслужений діяч мистецтв України, професор Г.А. Абаджян – завідувач кафедрою оркестрових духових інструментів, з 2005 року одночасно – проректор з навчальної роботи. За час своєї педагогічної діяльності у вузі професором Г. А. Абаджяном було виховано більше 20 лауреатів національних і міжнародних конкурсів.

У 1992 році під керівництвом професора Г.А. Абаджяна з найбільш талановитих студентів оркестрового факультету був створений Молодіжний симфонічний оркестр «Слобожанський», який став справжньою школою виховання високопрофесіональних музикантів. Відтоді професор Г.А. Абаджян є його художнім керівником. За підтримку молодих талантів і вміле керівництво Молодіжним симфонічним оркестром «Слобожанський» в березні 2006 року він став лауреатом престижної премії «Народне визнання».

З 2006 року в класі фагота викладає випускник нашого вузу Михайло Анатолійович Зозуля (нар. 1979). У 1998 році він закінчив Луганське музичне училище по класу В.Я. Ляшенко, в 2003 році з відзнакою – клас професора Г.А. Абаджяна. З 1998 року працював в оркестрі Харківського театру музичної комедії і Молодіжному оркестрі «Слобожанський», нині є концертмейстером групи фаготів в симфонічному оркестрі Харківської філармонії.

Клас саксофона вперше відкрився на кафедрі в 1985 році. Його очолив доцент Віктор Васильович Чуріков (нар. 1948). Закінчивши Харківський інститут мистецтв як кларнетист, він з 1977 р. почасово працював на кафедрі і протягом багатьох років грав на саксофоні в різних оркестрах міста. Любов до цього інструмента визначила його подальшу долю. В.В. Чуріков талановитий музикант і вимогливий педагог, його випускники є лауреатами Міжреспубліканських і Республіканських конкурсів. За цей час клас саксофона завоював визнання не тільки в Україні, але і за її межами.

Класи мідних духових і ударних інструментів

Клас валторни. У перші роки існування консерваторії клас валторни вів соліст Харківського оперного театру В.А. Кокотов – відмінний виконавець, який бездоганно володів технікою, культурою звуку, тонким нюансуванням. Педагогічні успіхи В.А. Кокотова не поступалися його виконавським якостям, але незадовго до початку війни він виїхав до Сталінграду (нині Волгоград) і присвятив себе виконавській діяльності в оркестрі театру оперети.

За наступні 10 років у класі валторни змінилося три викладачі. З 1946 по 1 !)48 рік в класі валторни викладав В.С. Селіванов, про якого відомо, що він був випускником Харківського музичного училища (1915) і працював в оркестрах м. Харкова. Далі (1948–1951) клас валторни вів Олександр Іосифович Кричевський (1892–1957). Випускник Полтавського музичного училища, він грав в симфонічних оркестрах, якими диригували Курт Зандерлінг, Олександр Глазунов, Натан Рахлін й ін., а також в довоєнні роки – у оркестрі Харківського радіокомітету. У 1951 році з Тбілісі до Харкова приїхав Євген Іванович Друпн (1915–1968), який став працювати першим валторністом в оркестрі філармонії. Не дивлячись на зайнятість в оркестрі, він ніколи не нехтував своїми педагогічними обов'язками і його популярність як педагога була значною. У 1957 році він виїхав з Харкова працювати в оркестр Запорізької філармонії.

Тридцять років (1957–1997), коли клас валторни вів доктор мистецтвознавства, професор Іван Васильович Якустіді (1926– 1997), стали роками стабілізації харківської валторнової школи. Після закінчення Харківської консерваторії (1957), він був запрошений в оркестр філармонії на посаду регулятора першої валторни. За сумісництвом І.В. Якустіді завідував відділом духових інструментів при струнній кафедрі до 1968 року і працював педагогом класу валторни. Кращими учнями І. В. Якустіді є лауреат 1-й премії Республіканського конкурсу (1986) А. Конопко, А. Кременчуцький, О. Маліченко, Н. Островський, В. Куценко. Після смерті професора 1. В. Якустіді клас валторни з 1997 по 1999 рік вів його учень Олександр Павлович Овчар (нар.1956) Грамотний виконавець, 0. П. Овчар суміщає виконавську діяльність з педагогічною: з 1981 і по теперішній час він є артистом оркестру Харківської філармонії, з 1993 по 1998 рік працював як викладач в Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті, з 2005 року є викладачем по класу валторни в Харківському музичному училищі. З 1999 року і по теперішній час клас валторни успішно веде Олександр Вікторович Маліченко (нар. 1958). У 1973 році він закінчив Харківське музичне училище, а в 1983 році Петрозаводський філіал Ленінградської консерваторії по класу валторни професора П. К. Орєхова. Впродовж багатьох років О.В. Маліченко з успіхом грає як концертмейстер групи валторн в оркестрі Харківського оперного театру і Молодіжного симфонічного оркестру «Слобожанський», є також солістом Брасквінтета, викладачем ХССМШ. У складі оркестрів оперного театру і Молодіжного симфонічного брав участь в міжнародних фестивалях в Голландії, Німеччині, Італії, Іспанії й Франції.