Сторінка
21
Клас ударних інструментів у Харківській консерваторії виник на початку 20-х років завдяки наполегливості, ініціативності, творчому ентузіазму Костянтина Баглікова, концертмейстера групи ударних інструментів оркестру оперного театру, який став першим педагогом. Передбачаючи зростаючу популярність ксилофона, він наполегливо і цілеспрямовано займався на ньому, чим зацікавив цілу група музикантів, які чудово оволоділи не тільки ксилофоном, але і малим барабаном – ще одним предметом захопленості К. Баглікова. Так були закладені традиції школи, збережені до теперішнього часу. Напередодні Великої Вітчизняної війни К. Баглікова запросили працювати в оркестр Великого театру СРСР.
З 1946 по 1953 і у 1957–1964 роках клас ударних інструментів вів Олександр Герасимович Мултанов (1903–1983). У 1928 році він закінчив Одеський музичний технікум, а в 1931 – 1934 роках навчався у Саратовській консерваторії, але не закінчив її. З 1944 року працював солістом оркестру Харківської філармонії. Кваліфікований, освічений музикант, він завжди починав урок з глибокого аналізу твору. Завдяки широкій ерудиції О.Г. Мултанов був дуже цікавим співрозмовником і студенти слухали його з великою увагою. Від своїх учнів він добивався високої технічної якості, над якою міг працювати годинами. З його класу вийшли добре навчені виконавці (серед них – його донька Н.О. Мултанова), що зайняли гідне місце в оркестрах оперних театрів і філармоній.
Чималий внесок у навчання і виховання молоді вніс досвідчений оркестровий музикант Олексій Анатолійович Розов, який вів клас у 1953–1957 роках.
З великою віддачею займався педагогічною роботою Євген Семенович Іванов (1925–1984), який працював у класі ударних інструментів після О.Г. Мултанова (з 1964 року). Серед його студентів ніколи не було тих, що відстають, а їх виступи відрізнялися високим професійним рівнем. Вимогливість педагога поєднувалася у Є.С. Іванова з добротою і чуйністю. Тому учні і колеги згадують про нього з теплотою.
У 1985–1993 роках в класі ударних інструментів викладав учень Є.С. Іванова Юрій Григорович Медовник (нар. 1940). Початкову музичну освіту він здобув у Полтаві, де навчався грі на скрипці в музичному училищі. Як скрипаль працював в оркестрі Харківської філармонії, там освоїв ударні інструменти, гра на яких стала сенсом всього його життя. Успішно розвиваючи педагогічні традиції свого вчителя, Ю.Г. Медовник багато часу і сил приділяв сучасним виконавським методикам, які вміло застосовував у класі за фахом. Студенти Ю.Г. Медовника були дипломантами (А. Бєлєнький, Дніпропетровськ, 1991) й лауреатами (А. Бабій, Луганськ, 1986,111 премія) Республіканських конкурсів.
Сьогодні клас ударних інструментів веде ще один вихованець Є.С. Іванова – досвідчений музикант, соліст симфонічного оркестру Харківської філармонії Олександр Тимофійович Агеев (нар. 1954), який за 25 років роботи в класі підготував чимало професійних виконавців на ударних інструментах.
На кафедрі вельми змістовно і планомірно проводиться робота в класах камерного ансамблю. Сьогодні тут працює заслужений діяч мистецтв України Шаліко Гарегінович Палтаджян (нар.1941). Початкову музич ну освіту він здобув у музичному училищі м. Гюмрі (Вірменія, 1959), у 1964 році закінчив Харківський інститут мистецтв по класу валторни професора І.В. Якустіді і працював у Харківській філармонії як соліст симфонічного оркестру (1961 – 1972). У 1972 році закінчив факультет оперно-симфонічного диригування по класу народного артиста України, професора Є.В. Дущенко. Відтоді працював диригентом Луганської філармонії (1972–1975), оперної студії Харківського інституту мистецтв (1975–1979), головним диригентом Харківського театру музичної комедії (1979–1993), з 1992 року постійно співпрацює з Молодіжним оркестром «Слобожанський». Ш.Г. Палтаджян багато гастролював по містах У країни, Росії, Грузії, Латвії, Іспанії, Італіїі Македонії, нині успішно займається диригентською і викладацькою діяльністю.
У класах камерного ансамблю за сумісництвом працює Сергій Миколайович Третяков (пар. 1974), випускник ХССМШ (1992) (1997) по класу кларнета професора кафедри В.М. Алтухова, лауреат II премії Національного конкурсу юних музикантів (1990), концертмейстер групи кларнетів в оркестрі Харківської філармонії (з 1994 року).
У 1992– 1994 роках, а також з 2005 року і по теперішній час в класі камерного ансамблю працює кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри Валерій Олександрович Богданов (нар. 1939).
У 1962 році закінчив Війсково-диригентський факультет при Московській консерваторії. У 1962–1974 роках диригент військових оркестрів. З 1974 по 1987 рік – начальник оркестрової служби ряду військових оркестрів і групи радянських військ у Німеччині. Заслужений артист РСФСР (1981), член Національної спілки композиторів України (2004), лауреат муніципальної премії імені 1.1. Слатіна (2001), полковнику відставці.
Починаючи з кінця 70-х років XX століття на кафедрі значно активізувалася науково-методична і дослідницька робота. В цей час відчутнішим стає внесок педагогів кафедри в створенні навчально-методичної літератури для навчання грі на духових інструментах. За цей час на кафедрі були написані і захищені одна докторська дисертація (професор І.В. Якустіді); три кандидатські дисертації (професор Г.А. Абаджян, доцент В.О. Богданов, професор І.В. Якустіді), видано 2 монографії «Історія духового музичного мистецтва України (від найдавніших часів до початку XX століття)» (В.О. Богданов, Харків, 2000; 2007). З'явишся роботи, що ставлять перед собою практичні завдання – «Методика навчання грі на валторні» 1. В. Якустіді (Київ, 1977), «Новая методика обучения игры на духовых инструментах» (Харків, 1981) й «Новое о вибрато на фаготе» (Москва, 1987) Г.А. Абаджяна, «Развитие исполнительского дыхания» В.І.Лебєдєва (Харків, 1985). Розроблені методичні рекомендації «Развитие исполнительской техники на духовых инструментах с помощью визуального индикатора» (Харків, 1981) й «Развитие рациональных способов создания вибрато на язычковых инструментах» (Харків, 1984) Г.А. Абаджяна; «Гами для гобоя» В.І. Лебедєва (Харків, 1992); видані методичний посібник «Ежедневные упражнения для разыгрывания на кларнете» С.І. Низькодуба (Харків, 1996) й навчально-методичний посібник «Методика навчання грі на музичних інструментах у системі підготовки вчителя музики» В. В. Чурікова (Київ, 1997). Викладачі кафедри постійно працюють над розробкою нових програм учбових курсів, в тому числі вузівських. Серед них: «Програма по імпровізації на мідних інструментах для музичних відділень дитячих музичних шкіл-інтернатів (1-10 класів)» 1.Б. Якустіді (Харків, 1993), «Історія та теорія виконавського мистецтва на духових інструментах» В.І. Лебедєва (Харків, 1994); «Вивчення оркестрових партій та читання нот. Валторна, фагот, гобой, труба, кларнет, саксофон, тромбон, флейта» (редакція І.В. Якустіді, Г.А. Абаджян, В.І. Лебедєв, Ю.П. Тарарак, СІ. Низькодуб, В.В. Чуріков, О.В. Федорков, В.О. Марченко, Харків, 1994); «Методика навчання грі на духових інструментах для вузів» В.І. Лебедєва (Харків, 1997).