Сторінка
20

Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах

Першим викладачем класу труби був Ф.Ф. Губічка. Відомо, що він закінчив Празьку консерваторію і вів в перші роки існування нашою вузу ще класи туби і контрабаса. Декілька років клас труби вів чудовий трубач, соліст оркестру оперного театру Федір Костянтинович Пархомов. За короткий час він підготував ряд яскравих музикантів, таких як Ф. Жогов, А. Родман і О Лібман. Інтенсивна виконавська практика Ф.К. Пархомова ніколи не велася в збиток заняттям зі студентами, на неї завжди вистачало терпіння і наполегливості. Велику увагу Ф.К. Пархомов приділяв зміцненню амбушюра, бо вважав, що якщо губний апарат у студента слабкий і не розвинений – і результат буде низький. Багато часу Ф.К. Пархомов приділяв розвитку техніки і для цього ретельно підбирав тренувальний матеріал, на кожному уроці проходив зі студентами етюди, вважаючи їх необхідним компонентом занять.

На початку 20-х років викладали також і гру на корнеті-а-пістоні. Ці традиції, що йдуть з середини XIX століття, збереглися тому, що довгий час труба вважалася недосконалим інструментом, а корнет володів м'яким, оксамитовим звуком. Тому композитори XIX століття включали в партитури не тільки дві труби, але і два корнети. У Харківській консерваторії в перші роки її існування клас корнета-а-пістона вів Антонов, суміщаючи роботу у вузу з виконавською діяльністю в оркестрі оперного театру. Методичні принципи Антонова ґрунтувалися на традиції школи знаменитого французького корнетиста Ж.Б. Арбана. (1864–1927). Ще учнем він відрізнявся вже неабиякими здібностями, свідченням чого с тромбон, подарований йому за відмінні успіхи після закінчення музичного училища. Не дивлячись на слабке здоров'я, Д.І. Катанський суміщав роботу в оркестрі Харківського оперного театру і музичному училищі, де працював як бухгалтер і завідувач бібліотекою. Очевидно, бібліотечна справа серйозно захопила Д.І. Катанського, оскільки після відкриття консерваторії, відновивши заняття зі студентами в класі тромбона, він не залишив роботи в бібліотеці [одночасно був завідуючим відділом духових інструментів.

Незадовго до смерті Д.І. Катанський передав свій клас тромбоністу оперного театру Михайлу Челпанову, який за спогадами колег, хоча і не мав академічної освіти, проте був зарахований викладачем в консерваторію завдяки прекрасному володінню інструментом. Відсутність міцної теоретичної і методичної бази спонукала М. Челпанова покладатися па заняттях зі студентами виключно на власний практичний досвід і, судячи з відгуків, він добивався непоганих результатів. У 1932 році він залишив клас і 11 протягом декількох років, а саме з 1933 по 1935 рік клас тромбона і студентський духовий оркестр очолював Натан Григорович Рахлін (1905/1906-1979) – згодом відомий радянський диригент, народний артист СРСР, професор. У юності трубач-сигналіст в бригаді Г.І. Коговського, потім музикант в оркестрі Вищої об'єднаної школи командного складу в Києві (1922–1926): спочатку трубач, потім кларнетист, баритоніст, нарешті, тромбоніст. Не можна не відзначити, що останніми двома інструментами – баритоном і тромбоном – Н.Г. Рахлін володів досконало, виконуючи па них складні віртуозні п'єси. У 1926 році він служив баритоністом в оркестрі школи зв'язку, у 1923–1927 році займався в Київській консерваторії (клас скрипки), у 1930 році закінчив музично-драматичний інститут ім. М.В. Лисенка, де навчався в класі диригування у В. Вердяевай А.І. Орлова. Був диригентом першого симфонічного оркестру па радіо в Харкові.

Після від'їзду Н.Г. Рахліна до Києва в 1935 році клас тромбона очолив Митрофан Захарович Корнеєв – військовий диригент із м. Суми. У 30-і роки на струнній кафедрі нашого вузу також працював Іван Іванович Углицький, який був прекрасним контрабасистом і педагогом. Одночасно він грав у симфонічному оркестрі на тубі і вів заняття на цьому інструменті на відділі духових інструментів. V 1935 році консерваторію в його класі закінчив О.І. Удовенко, лауреат III премії Другого Всесоюзного конкурсу в Ленінграді (1935), артист Харківського оперного театру (1929–1943). З 1945 по 1953 рік 1.1. Углицький продовжував працювати в класі туби.

У 1939–1950 роках клас тромбона вів досвідчений оркестровий музикант Микола Осипович Капищі» (1908–1950), а після його смерті – Валентин Октавіанович Туський (1908–1977). Відмінний музикант, з 1945 року соліст симфонічного оркестру філармонії, він досяг успіху і на педагогічному терен і. М'який, делікатний в спілкуванні зі студентами, він умів створити на уроках спокійну обстановку, що сприяла творчій роботі. Не випадково результат його праці був завпеди високий. Його клас (він викладав до 1969 року) закінчили майбутні педагоги кафедри Юрій Ізраїльович Еленкриг (нар. 1929), який викладав у класі тромбона в 1965–1971 роках, та Микола Микитович Резван (нар. 1937), відомий музикант, концертмейстер групи тромбонів оркестру Харківської філармонії (викладав у 1970–1972 роках).

Двадцять років (1972–1992) на кафедрі почасово працював Борис Іванович Бакатанов (нар. 1936), випускник Воронезької військово-музикантської школи (1952) й Новосибірської консерваторії (1964, клас доцента Г.І. Степанова). Талановитий виконавець і педагог він з 1972 року і по теперішній час викладає в ХССМІІІ, виховавши велику кількість музикантів-духовиків.

Певний час, а саме з 1973 по 1978 рік клас тромбона вів також Ізраїль Григорович Ганзбург (1923–1995), учасник війни і музикант військових оркестрів. У 1952 році він закінчив Харківську консерваторію по класу тромбона М.О. Каплиця, а потім В.О. Туського, був артистом оркестру оперної студії при Харківській консерваторії (1950–1953), солістом оркестру Харківського оперного театру (1953–1978), викладав у Харківському музичному училищі (1953– 1995), був членом Всеукраїнської музичної спілки. Серед його кращих учнів слід назвати А. Новакова, Л. Виноградова і ін.

З 1978 року і по теперішній час клас тромбона і туби веде старший викладач кафедри Олег Вікторович Федорков (нар. 1952). Початкову музичну освіту він здобув у Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті по класу тромбона у В.Ф. Мартинюка. В 1975 році закінчив Московську консерваторію по класу професорам М. Зейналова, а в 1983 році – асистентуру-стажування в Московській консерваторії (керівник професор М.М. Зейналов).

О.В. Федорков плідно веде педагогічну роботу. її основа – особистий приклад і передача учням власного виконавського досвіду. Він займається науково-методичною роботою, яка присвячена питанням розвитку ансамблевого виконавства. Крім цього О.В. Федорков активно займається і виконавською діяльністю, яка ведеться трьома напрямками, а саме – сольною, ансамблевою й оркестровою. Як соліст-виконавець він дав більше 150 сольних концертів в багатьох містах і країнах, є першим виконавцем багатьох творів для тромбона українських і зарубіжних композиторів. За роки роботи у вузі постійно керує і є учасником студентського квартету тромбонів, який є лауреатом і дипломантом конкурсів і фестивалів. У складі симфонічного і оперного оркестрів гастролював в багатьох країнах Європи. Старший викладач кафедри О.В. Федорков і його багато студентів – лауреати і дипломанти різних конкурсів.