Сторінка
1

Педагогічне проектування по темі "Проектування одягу в художній системі "колекція"

Педагогічне моделювання виступає основою для дидактичного проектування. Під педагогічною моделлю розуміється штучно створений мисленєвий образ, який зберігає інваріантність структури об’єкту дослідження, віддзеркалює та відтворює властивості, взаємозв’язки і відношення компонентів об’єкту. Модель навчання визначається як педагогічна техніка, система методів та організаційних форм, спрямованих на дослідження реального процесу навчання студентів.

Проектування виступає важливим інструментом для розробки педагогічних проектів, що забезпечили б неперервність засвоєння нових знань студентами. Проектування передбачає існування окремих моделей-претендентів в організації навчання молодших спеціалістів, складання яких залежить від концептів середньо-спеціальної освіти.

Педагогічне проектування містить три етапи, на кожному із яких розглядаються та розв’язуються різні завдання. Перший, теоретичний, передбачає вивчення, обґрунтування та розробку моделей з використанням схем, знакових моделей, другий - пошуково-дослідний, – апробацію моделей-проектів в експериментальному просторі, аналіз результатів педагогічного експерименту, внесення змін до проекту переходу, які відображаються у конкретних рекомендаціях, а третій, практико-орієнтований, в адаптації доопрацьованої моделі проекту до практики, складання дидактичних програм освітньо-педагогічної діяльності.

Виходячи з відомої теорії О.М. Леонтьєва про те, що діяльність складається з окремих дій, а дії - з окремих операцій (прийомів), можна констатувати: дидактика описує діяльність (мотиви, мету, принципи і методи), дії характеризує методика вивчення конкретного навчального предмета, а операції (прийоми) - технологія навчання.

Таким чином, результатом дидактичного проектування є модель діяльності викладача (викладання) і студента (навчання), що має системні властивості, грунтується на винаході, в основі якого лежить новий спосіб вирішення проблеми, і передбачає можливі варіанти використання.

Аналізуючи діяльність викладача щодо проектування дидактичної системи, ми маємо враховувати: якої якості та який інтелектуальний продукт ним створений, а також наскільки детально розроблена дидактична система; чи зумів охарактеризувати всі параметри пропонованої ним дидактичної системи; які по­казники і критерії він використовує, а також уточнити, які з них є продуктом його власного наукового пошуку. Добре, якщо створена викладачем дидактична система дає користь головним суб'єктам освітнього процесу - студентам, а також викладачам, які її застосовують.

Уміння використовувати на практиці метод проектів є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний розвиток дитини в навчально-виховному процесі.

Отже, результатом проектувальної діяльності викладача є проект дидактичної системи, функціональна специфіка якого залежить від таких умов: стану середовища, особливостей суб'єктів, зайнятих підготовкою конкретного проекту, функціональних зв'язків між елементами дидактичної системи, можливості його ефективного використання.

Педагогічне проектування по темі «Проектування одягу в художній системі «колекція» має такі компоненти:

1. Мета дослідження: розробка систему уроків з теми «Проектування одягу в художній системі «колекція»

2. Предмет дослідження: змісту навчального матеріалу з теми «Проектування одягу в художній системі «колекція» та система уроків;

3. Об’єкт дослідження: навчальний процес вивчення теми «Проектування одягу в художній системі «колекція» з дисципліни Художнє проектування одягу;

4. Завдання дослідження: визначення дидактичних цілей і результатів навчання; компонування інформаційного поля навчального матеріалу; побудова структурно-смислової моделі і розробка системи уроків з теми «Проектування одягу в художній системі «колекція».

Глобальною метою навчання є формування досвіду особистості, їі розумовий і фізичний розвиток і виховання.

Таким чином, при навчанні повинні ставитися і досягатися такі цілі: навчальної (дидактичні), розвиваючі, виховні.

Вони не відокремлюються одна від одної і досягаються у єдності. Критерієм їх досягнення є кінцевий результат - рівень підготовки фахівця, особистості, яка сформована.

У процесі підготовки до занять інженер-педагог формулює усі вищезгадані цілі. При цьому виховна і розвиваюча цілі можуть бути сформульовані узагальнено. Наприклад: розвиток самостійності учнів у навчанні, їх уміння працювати у колективі, розвиток естетичного смаку, мови, логічного мислення і інше.

У той же час навчальна ціль завжди конкретна і може формулюватися через:

- вивчення змісту (вивчити ., засвоїти .);

- дії викладача (розповісти ., ознайомити ., навчити .);

- поточні навчальні дії учнів (виконати ., вирішити .,);

- результат навчальних дій (сформувати навчити .,).

Виходячи з діяльнісної концепції навчання, спроектувати цілі в навчальному процесі означає виявити і сформувати систему загальних і окремих умінь, котрі повинен мати кожен фахівець. Потім треба сформулювати необхідний рівень знань, які забезпечать ці уміння.

Таким чином, існує три етапи проектування (формування) навчальних цілей.

Перший етап - визначення стратегічних навчальних цілей. Це можна зробити, наприклад, на підставі аналізу навчального плану або освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця відповідного рівня.

Другий - це конкретизація стратегічних цілей і формування тактичних (або предметних) цілей на підставі вивчення окремих предметів або їх циклів.

При цьому треба виконати такі дидактичні дії:

розподілити цілі по рівням таксономії;

визначити дії, які визначають результат вивчення окремої дисципліни;

визначити необхідні рівні засвоєння по кожному умінню.

Третій етап - це формування оперативних і робочих цілей, тобто цілей по кожному окремому заняттю (або уроку). Він передбачає:

- розподіл цілей, що сформульовані, по рівням таксономії;

- визнання загальних дій, які повинні виконувати ті, хто навчається, по окремій темі або уроку;

- визначання необхідних рівнів засвоєння навчального матеріалу по кожному заняттю.

Паралельно з формулюванням і розробкою загальних цілей навчання інженер-педагог планує (проектує) на кожному етапі уроку цілі для себе, які матеріалізуються у формі його дидактичних дій: що зробити, як пояснити, що і як розповісти, які наочні приладдя при цьому використати і ін. Етапи розробки цілей у цьому випадку ті ж самі, що були наведені вище.

В таблиці 1.1. наведено результати навчання з теми « Проектування одягу в художній системі «колекція».

Таблиця 1.1. Результати навчання з теми « Проектування одягу в художній системі «колекція»