Сторінка
9
Плани роботи над перспективними і промисловими колекціями при загальності їхнього створення мають деякі відмінності. Так, перспективні колекції, які пропонують Будинки високої моди і фірми прет-а-порте, розробляються переважно за планом, запропонованим в середині ХХ століття Крістіаном Діором.
Метод роботи К.Діора над колекцією був не зовсім традиційним для кутюр’є: він починався не з тканини (створення нових моделей методом наколювання), а з ескізу, що характерне для роботи над колекцією готового одягу. В результаті і в Будинках високої моди ескіз набув головної ролі як спосіб пошуку нових ідей. Так етапи роботи над колекцією, запропоновані К. Діором, перетворилися на нову тенденцію.
Перший етап К.Діор назвав „студія”. На цьому етапі:
створюються перші начерки силуетних форм майбутньої колекції на основі асоціацій, розробляються ескізи моделей;
обговорюються ідеї майбутньої колекції, відбираються найкращі ескізи і допрацьовуються;
на основі відібраних ескізів створюються макети моделей. За одним ескізом можливе створення декількох макетів з тканини, з яких потім буде відібрано найкращий;
передивляються всі макети моделей колекції і відбувається кінцевий відбір.
Другий етап К.Діор назвав „майстерні”. На цьому етапі:
розробляється план колекції;
підбираються тканини для моделей колекції;
вибираються манекенниці, які будуть демонструвати ті чи інші моделі;
шиються моделі і їхні варіанти на конкретних манекенниць, проводяться примірки;
підбираються аксесуари, з якими передбачається демонструвати моделі колекції;
проводиться робоча репетиція;
відбувається перегляд і кінцеве доопрацювання колекції;
проводиться генеральна репетиція перегляду колекції.
Третій етап К.Діор назвав „салон”. Це робота над постановкою показу як виставки, тобто режисерська робота, пов’язана з розробленням плану і порядку показу моделей, оформлення самого показу музикою і світлом.
Четвертий етап – „відбір моделей” або „прополювання колекції”, - проводиться до офіційного показу, зі вже зшитих речей на манекенниць. Відбір проводиться на основі даних про тенденції попиту. Відбір проводять, як правило, директор компанії, робітники відділу продажу, а також основний замовник, який найкраще продає моделі даної фірми. При цьому обов’язково враховуються думки манекенниць про моделі, які вони демонструють. Методи відбору залежать від політики фірми, але в будь-якому випадку від колекції залишається невелике число моделей, на які встановлюються ціни.
До п’ятого етапу – „створення лекал” – приступають тільки після кінцевого розроблення колекції, оскільки розроблення лекал для всіх типо-розмірів є достатньо дорогою справою. Застосування комп’ютерних технологій дозволяє значно знизити витрати на цьому етапі.
Шостий етап – „демонстрація колекції” – це є первинна і основна форма реклами. Прем’єрний показ нових колекцій фірм прет-а-порте проводиться в рамках тижнів моди в Парижі, Нью-Йорку, Мілані, Лондоні, Барселоні або Дюссельдорфі, де обов’язковими глядачами є представники преси. які пропагандують моду, - редактори модних журналів, оглядачі моди, критики, фотографи, а також представники торгових організацій і промислових підприємств, які після показу роблять замовлення фірмам на ті чи інші моделі і заключають договори на придбання ліцензії для виробництва тієї чи іншої моделі або серії моделей. В результаті прем’єрної демонстрації стає зрозуміло, якими тиражами потрібно випускати моделі з представленої колекції до початку модного сезону.
Сьомий етап – „виробництво”. На цьому етапі виготовляються серії моделей колекції, число яких в серії залежить від політики цін даної фірми.
Восьмий етап – „розподіл і реклама”. На цьому кінцевому етапі роботи над колекцією фірма проводить рекламну кампанію в засобах масової інформації, виставляє її на промислових виставках і ярмарках з метою одержати замовлення на виготовлення моделей з колекції, продати ліцензію на їхнє виготовлення іншими фірмами, а також знайти ділових партнерів і розширити масштаби діяльності.
Основні завдання при проектуванні перспективної колекції:
розроблення нового образного рішення з врахуванням етнічних особливостей і модної орієнтації потенційних споживачів;
розроблення тонального, кольорового і пластичного рішення традиційного і нетрадиційного асортименту;
використання в колекції нових матеріалів і фурнітури;
проектування головних виробів, взуття і аксесуарів, які представляють нові тенденції і стилі;
створення нових конструктивних основ для базових форм колекції, які представляють нові тенденції моди;
створення або використання прогресивної технологічної обробки при виконанні моделей, використання нових технологій;
реклама, зокрема розроблення сценарію демонстрації нової колекції, підбір визначених моделей, створення образів для показу (зачіски, грим моделей), вибір музичного оформлення, вибір місця прем’єрного показу.
Промислові базові колекції пропонують концепцію асортименту для безпосереднього впровадження в виробництво. В них втілюються актуальні напрямки моди, вони призначені для масового виробництва. В цих колекціях нові стилі і модні тенденції відображаються приблизно через півтора-два роки після їхньої появи в перспективних колекціях. Такі тенденції демонструються на ярмарках моди (наприклад Паризькому салоні) для представників торгівлі. Для промислових колекцій характерні „пом’якшені” форми, вже випробувані рішення. Модні тенденції в цих колекціях, переважно втілюються в конкретних структурах матеріалів і кольоровій гамі.
Промислова колекція будується на основі короткочасного прогнозу, який поєднує динаміку попиту і ринку збуту, яка залежить від об’єктивних факторів (прибутки населення, рівень споживання на душу населення, роздрібний товарообіг, прогнозування річної потреби в конкретних виробах легкої промисловості) і від суб’єктивних – бажання, інтереси, нахили, індивідуальні смаки, риси характеру, вік, відношення до моди потенційного споживача. Тобто сучасне проектування промислової колекції на рівні впровадження базується на перспективних передумовах тенденцій розвитку моди і на точній адресі створюваних виробів: кому, що, як, з чого, скільки, яке?
В промисловій колекції найважливішим є саме єдина конструктивна основа, єдність форми, кольорової гами. Це обумовлено завданням, яке стоїть перед цією колекцією і полягає в створенні моделей для їхнього наступного тиражування в масовому виробництві.
Промислова колекція, яка розробляється для впровадження на конкретному виробництві, будується з урахуванням можливостей цього виробництва, необхідністю оптимізації як самого проектування так і оптимізацією розкроювання, технологічних процесів.
Оптимізація розкроювання полягає в максимальному заповненні площі матеріалу деталями крою під час розкладки для того, щоб було менше відходів. Попри це конфігурація деталей повинна дозволяти здійснювати спряженість крою.
Оптимізація технологічних процесів полягає в максимальному використанні технічних можливостей виробництва, конвеєрного потоку, повної механізації процесу виготовлення виробу.