Сторінка
1

Дидактичні особливості проведення інтегрованих уроків в початкових класах

В умовах розбудови Української державності невідкладного розв’язання потребують питання реформування освіти в напрямі гуманізації навчання, формування дитячої особистості, розвитку й раціонального використання потенційних можливостей освітньої системи. У Концепції загальної середньої освіти (11-річна школа) підкреслюється, що зміни, які відбуваються в освіті, стосуються передусім першого ступеня загальноосвітньої школи, спрямованого на всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння ними компонентами навчальної діяльності. У період переходу загальноосвітньої школи на новий зміст і структуру навчання важливим завданням є переосмислення чинників, від яких залежить якість навчально-виховного процесу. Тому в умовах сьогодення назріла потреба у вивченні, критичному аналізі, узагальненні та творчому використанні попереднього досвіду.

З проголошенням незалежності України відкрилися широкі можливості для переосмислення чи нового сприйняття тих педагогічних фактів, явищ, подій, які розкривалися тенденційно або з ідеологічних причин несправедливо замовчувалися. Доступ до невідомих і маловивчених архівних джерел, періодичних видань, творчої спадщини українських культурно-освітніх і громадських діячів, представників діаспори дає змогу об’єктивно висвітлити становлення і розвиток вітчизняної педагогічної думки.

У контексті зазначеного вище надзвичайно цікавим у науково-дослідницькому плані є період кінця ХІХ – початку ХХ ст., ознаменований численними освітніми реформаторськими зрушеннями, радикальним переосмисленням традиційної системи навчання, активним пошуком нових теоретико-методологічних основ початкової школи. Вагомий внесок у розвиток дидактичних проблем початкової школи кінця ХІХ – початку ХХ ст. зробили Б. Грінченко, М. Демков, О. Комаров, Т. Лубенець, С. Миропольський, С. Русова, Я. Чепіга та ін.

Історіографічний аналіз дає підстави стверджувати, що різноманітні освітні проблеми кінця ХІХ – початку ХХ ст. знайшли відображення в багатьох дослідженнях науковців.

За останні десятки літ світ неймовірно змінився, і далі змінюється надзвичайно швидким темпом. Зміни в світі мають безпосередній вплив на вчителів і учнів, на зміст та методи навчання.

Основна засада, на якій ґрунтується загальна орієнтація навчальної роботи – скерованість на розвиток особистості. Для формування людини нового суспільства необхідні принципові зміни в навчанні і вихованні молодого покоління, «олюднення» змісту освіти, наближення її до потреб сьогодення. Є необхідність у створенні нових курсів, здатних задовольнити потребу дитини в адекватному освоєнні навколишньої дійсності, яка безперервно змінюється й оновлюється.

Вже давно став очевидним розрив між потребами педагогічної практики і можливостями чинних навчальних планів, програм, підручників їх задовольнити, тобто забезпечити різнобічний розвиток дитини, її орієнтацію в природі і суспільстві, реалізацію її нахилів, здібностей, інтересів. Така невідповідність особлива гостро відчувається в початковій ланці освіти. І не тільки тому, що це період первинного – і тому визначального для подальших етапів – організованого і цілеспрямованого суспільного впливу. Для молодшого школяра характерна сила актуальних потреб, загострена сприйнятливість навколишнього, прагнення пізнати реальний мінливий світ у його зв’язках і взаємозалежностях. Водночас пізнавальні можливості в цьому віці обмежені. Адже дитина слабо володіє такими важливими мисленнєвими операціями, як осмислення побаченого, диференціювання суттєвого й несуттєвого, класифікація, доведення істини, судження тощо.

У такій ситуації надзвичайно цінними й продуктивними видаються спільні пошуки педагогічної науки й практики щодо розробки інтегрованих курсів і уроків. Інтегровані уроки більш різноманітні, пов’язані з чисельними асоціаціями, наповнені різними емоціями, що надзвичайно важливо в роботі зі школярами.

Актуальність дослідження. Інтегровані уроки в початковій школі дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, умовиводи і пошукові відкриття. Таке важливе значення інтегрованих уроків для сучасної педагогіки й зумовлює актуальність нашої роботи.

Об'єкт дослідження - процес навчання у початковій школі.

Предмет інтегровані уроки.

Мета дослідження полягає в з’ясуванні дидактичних особливостей проведення інтегрованих уроків в початкових класах.

Завдання дослідження:

– розглянути психолого-педагогічні проблеми інтегрованого навчання в початковій школі;

– проаналізувати психолого-педагогічну літературу з питання використання інтегрованих уроків у сучасній початковій школі України;

– розкрити сутність інтеграції як поняття сучасної дидактики;

– охарактеризувати переваги та недоліки використання інтегрованих уроків у початковій школі, враховуючи вікові особливості молодших школярів;

– розглянути основні напрямки удосконалення використання інтегрованих уроків в сучасній початковій школі;

– зробити якісний аналіз інтегрованих уроків та експериментально перевірити підвищення рівня успішності учнів після проведення інтегрованих уроків.

Виконання цих завдань дозволить визначити основні дидактичні особливості проведення інтегрованих уроків у початкових класах.

Методи дослідження:

- аналіз літератури;

- спостереження;

- бесіди з викладачами;

- порівняння.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми використання інтегрованих уроків у початковій школі

Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчує, що інтеграція – не абсолютно нове явище у вітчизняній методиці початкового навчання. Ще в середині ХІХ століття відомий педагог, основоположник звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти К. Ушинський розробив своєрідну систему занять, відому під назвою "методу письма-читання". У 20-х роках минулого століття інтеграція була покладена в основу комплексних програм, які, на жаль, виявилися на той час неефективними, оскільки не забезпечували одержання учнями ґрунтовних знань і формування вмінь .

Одним із найвдаліших прикладів інтеграції різних видів діяльності молодших школярів із метою ефективного навчання й виховання стали уроки мислення в природі, які були розроблені й упроваджені відомим ученим-педагогом В. Сухомлинським у 60-х роках ХХ століття в Павлиській школі. Цей досвід і нині широко використовується в багатьох школах України та за її межами.

У 60-х роках В.О. Сухомлинський проводив "уроки мислення в природі". Це – один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою. Він проводив уроки мислення в природі, що включали об’єднані знання з рідної мови, розвитку мовлення, читання і природознавства. В.О.Сухомлинський рекомендував цілісне ознайомлення через сприйняття, уяву, мислення і мовлення, вважаючи, що розвиток мислення серед природи сприяє кращому засвоєнню рідного слова в усіх його барвах, виражальних засобах, а це збагачує пам’ять дитини, сприяє успішному розумовому розвиткові.