Сторінка
5

Шляхи формування гуманних якостей у молодших школярів у процесі позаурочної діяльності

Разом з тим слід зазначити, що в жодному з планів не обґрунтовано чому вибираються саме ці якості для формування у дітей даного класу, на даний час і у даній послідовності. На нашу думку, питання кожного разу вирішуються вихователями на основі безпосереднього вивчення класу: якщо вихователь вважає, що учні безвідповідально ставляться до навчання – значить треба виховувати відповідальність; якщо вихователь помічає багато порушень дисципліни – треба виховувати дисциплінованість.

На основі аналізу навчальних планів встановлено, що вказане у 18 із 25 проаналізованих нами планів, а виховання дисциплінованості – у 16 із 25. Спільною ознакою у всіх проаналізованих планах роботи вчителів початкових класів є те, що одним із завдань виховної роботи є виховання дружби, товариськості. А от вихованню власної гідності, милосердя, безкорисливості не надається значення у жодному з виховних планів діяльності учителів початкових класів.

Визначаючи причини такого стану роботи з виховання гуманності, ми провели опитування серед вчителів. У опитуванні брали участь 25 учителів-класоводів. Результати опитування показали, що 89,5% вчителів початкових класів не можуть чітко розмежувати гуманних понять, а мають лише уявлення про гуманні якості особистості, хоча 74,6% вчителів вважають ці якості необхідними у сучасному житті. Виховання гуманності у молодшому шкільному віці вважають за доцільне здійснювати 100% вчителів, але приділяють йому увагу у позакласній роботі 44,8% у позашкільній роботі 43,3%, на уроках 25,4%. Основними причинами недостатньої роботи з виховання в учнів гуманності є відсутність критеріїв вихованості гуманності (100%), необізнаність з методикою діагностики цих якостей (97%), зі специфікою роботи по формуванню гуманності учнів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу (41,8%), зведення уроків, здебільшого, до навчальної діяльності, спрямованість уроків гуманітарного циклу на опанування теоретичними знаннями (22,4%). Учнів початкової школи вчителі самостійно не залучають до благодійної діяльності. Діти надають допомогу лише дітям сиротам у рамках всеукраїнської програми, під час участі у якій один раз у рік здають речі для дітей, що проживають у дитячих будинках, притулках та інтернатах. Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний і соціальний розвиток. Серед предметів, які найбільш сприяють формування гуманності особистості слід виділити предмети гуманітарного циклу. Їх назвали 100% вчителів.

Як засвідчує практична діяльність, саме дисципліни гуманітарного циклу покликані допомогти дитині з’ясувати психологічні механізми власної поведінки та поведінки інших людей, місце і роль людини в суспільстві, норми соціальної взаємодії, оволодіти надбаннями світової та української культури, збагатитись світовим і вітчизняним соціальним досвідом, навчитись цивілізованого спілкування з навколишнім середовищем, жити в згоді з природою, оберігати й підтримувати її як умову спільного існування та розвитку і, нарешті, навчитись мислити, зрозуміти цілісність і багатомірність світу.

На наш погляд, навчальний матеріал з предметів гуманітарного циклу має великі можливості для ознайомлення із змістом гуманності. Цикл гуманітарних дисциплін є об’єднанням навчальних предметів, об’єктом вивчення яких є суспільство, людина, світ. У початковій школі він включає у себе такі предмети: курс «Українська мова» (навчання грамоти і розвиток мовлення; мова, мовлення, правопис і розвиток мовлення); курс «Читання» (читання і розвиток мовлення); курс « Я і Україна» (ознайомлення з навколишнім світом; природознавство; людина і світ; народознавство; основи здоров’я; охорона безпеки життєдіяльності).

Зупинимося на кожному з них.

Курс «Українська мова» виступає не лише окремим навчальним предметом, а й засобом опанування усіх інших дисциплін. У пояснювальній записці до програми з української мови зазначено, що «вивчення рідної мови вже у початкових класах створює можливості для розвитку соціальних навичок учнів, насамперед вміння працювати у парах, невеликих групах. Необхідно виховувати в дітей самоповагу і повагу до інших, уміння дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження»… Програма передбачає таку організацію мовленнєвої діяльності учнів, яка б спонукала до вираження своїх думок і почуттів. При цьому, наголошується на виробленні вміння учнів уважно слухати співрозмовника, призупиняти своє мовлення, щоб дати можливість висловитися іншому, умінні сказати йому добре слово, висловити критичне зауваження у такій формі, щоб нікого не образити і тощо. Розвиток мовних вмінь повинен забезпечити орієнтувати мовлення на співрозмовника із врахуванням ситуації, теми і мети повідомлення (поділитися радістю, висловити співчуття, підтримати у складних ситуаціях); навчити активно вживати слова, за допомогою яких виражають прохання, пропозицію, побажання, просять вибачення, розрізняти літературну лексичну норму та ненормативну лексику. Тобто вивчення курсу передбачає виховання таких гуманних якостей особистості як безкорисливість, вимогливість до себе, відвертість, відповідальність, гідність, доброзичливість, дружелюбність, людяність, миролюбність, повага до гідності іншої людини, рефлексія, співпереживання, тактовність, терпимість, толерантність, уважність, чуйність.

Як зазначено у пояснювальній записці до програми вивчення дисципліни «Читання» цей курс у початкових класах спрямований на «формування в учнів першооснов самостійної читацької діяльності, розвиток і виховання молодшого школяра засобами художнього слова». Під час читання формуються ставлення дитини до навколишньої діяльності. Її морально-естетичні ідеали, збагачуються почуття…» Досягнення цілей курсу передбачає вирішення завдань розвитку емоційної й почуттєвої сфери учнів, формування морально-етичних почуттів, збагачення соціального досвіду учнів. Художньо-естетичний принцип побудови програми з читання передбачає відбір для вивчення учнями молодших класів таких творів, які розкривають багатство навколишнього світу і людських взаємин. Спілкування з літературою задовольняє природну потребу дитини в емоційних переживаннях, створює передумови для самовираження особистості. Курс покликаний формувати художньо – образне мислення, основою якого є емоційно-чуттєве сприймання і аналіз учнями прочитаного, а результатом – оцінні судження, почуття, уміння визначати настрій твору, виявити та оцінити емоційний стан його героїв, шляхом формулювання власних оцінних суджень, виявлення особистої позиції, обґрунтування своїх позицій. Тому ми маємо підстави стверджувати, що вивчення курсу передбачає виховання гуманних якостей особистості учнів початкової школи.

Стосовно курсу «Я і Україна», то слід зазначити, що це – інтегрований курс природознавства, суспільствознавства, українознавства, розроблений на основі науково-педагогічної концепції поетапного формування самосвідомості учнів як каталізатора їхньої соціалізації, відповідно до Державного стандарту освітньої галузі «Людина і світ». Головна мета курсу – сприяння самоусвідомленню учнів через пізнання себе як частинки світу. Курс повинен забезпечити знання дитиною правил поведінки у школі й на вулиці, найпростіших прав та обов’язків дитини у сім’ї, школі, основних взаємозв’язків у соціальному житті (між вчинком і наслідком і т.д.), будову тіла людини та умови збереження і зміцнення свого здоров’я, правила особистої гігієни та першої допомоги при травмах, норми і правила поведінки в природі. Виробити вміння учнів дотримуватися правил поведінки у соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного і негативного ставлення, орієнтуватися на народні традиції у ставленні до старших і менших, працювати у колективі, аналізувати свої дії і передбачати їх наслідки, розрізняти свої почуття та почуття інших людей, оцінювати їх, мотивувати власні вчинки та вчинки однолітків, любити мешканців довкілля і поважати людей, аргументувати необхідність охорони довкілля, відповідально ставитись до навколишнього світу, надавати долікарську допомогу, оцінювати поведінку свою і інших людей в природі з позицій природоохоронної доцільності. Дотримуватись правил поведінки в природі, пропагувати знання про охорону природи. Набути таких якостей, як повага і любов до рідного краю, доброта, милосердя, співчуття, справедливість, гордість за досягнення представників рідного краю у різних сферах життя, повага до представників різних народів, рас і культур, прагнення до самовдосконалення, вміння керувати своїми емоціями, бажаннями тощо.