Сторінка
14
У ході дослідження нами був зроблений заключний зріз, який дав можливість співставити показники вихованості гуманності у експериментальній та контрольній групах. Як свідчать його результати позитивні зміни у розвитку гуманності учнів молодших класів відбулися в обох групах. Виховний ефект запропонованих нами методів виявився у тому, що в експериментальній групі високого, достатнього і середнього рівня сформованості основних структурних компонентів гуманної діяльності, як характеристики вихованості гуманних якостей особистості, досягла значно більша кількість учнів.
На підставі аналізу одержаних результатів дослідження ми дійшли висновку, що запропоновані шляхи та педагогічні умови значно підвищили рівень розвитку гуманних якостей учнів початкової школи.
Динаміка розвитку гуманності учнів експериментальної та контрольної груп та зміни вихованості гуманності дітей з переходом із класу в клас істотно підвищилася (Див. табл. 2.3)
Таблиця 2.3 Розвиток гуманності учнів в експериментальних та контрольних групах.
Рівень |
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
Експериментальна група |
Контрольна група | |||||||
Високий |
0 |
0 |
22,30 |
39,78 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
Достатній |
0 |
29,36 |
42,60 |
53,66 |
0,00 |
3,21 |
7,35 |
13,40 |
Середній |
14,70 |
59,22 |
28,22 |
6,56 |
7,36 |
19,64 |
21,15 |
29,23 |
Початковий |
85,30 |
12,42 |
6,78 |
0 |
92,64 |
77,15 |
71,50 |
57,37 |
Дуже низький |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
Ефективність запропонованої методики виявилася у тому, що серед учнів експериментальної групи на кінець першого року навчання досягло середнього рівня розвитку гуманності 10 учнів, що становить 14,70%, порівняно з 4 учнями (7,36%) контрольної групи. На кінець навчання у другому класі середнього рівня досягло 34 (56,22%) учнів, а достатнього – 20 (29,36%) учнів експериментальної та, відповідно, 12 (19,64%) та 2 (3,21%) учнів контрольної групи. З таблиці 2,3 видно, що серед учнів експериментальної і серед учнів контрольної груп, високого рівня вихованості гуманності не досяг жоден учень першого і другого класів.
Серед учнів третіх і четвертих класів високого рівня вихованості гуманності відповідно досягло 15 (23,20%) третіх та 30 (39,78%) учнів відповідно експериментальної групи, у той час як серед учнів контрольної групи не було зафіксовано вихованості гуманності цього рівня взагалі. Серед учнів експериментальної групи достатнього рівня досягло 28 (42,60%) третьокласників та 30 (53,66%) четвертокласників, середній рівень спостерігався у 18 (28,22%) третьокласників та 4 (6,56%) учнів четвертого класу. Якщо порівняти з контрольною групою, то вони виявилися значно нижчими.
Педагогічна робота з виховання гуманних якостей особистості ґрунтувалася на поетапній системі поступового ускладнення навчальних завдань, спрямованих на активізацію самостійної діяльності учнів початкових класів шляхом тренінгів та пізнавальних ігор, створення педагогічних ситуацій, які спонукали дитину до творчої самореалізації.
Це пояснюється закономірними, невипадковими обставинами і вказує на те, що шляхи та педагогічні умови виховання гуманних якостей під час позаурочної діяльності апробовані у експериментальній групі, є ефективними для формування гуманних якостей в учнів молодшого шкільного віку, а запроваджена методика істотно покращила рівень вихованості гуманних якостей учнів експериментальної групи у порівнянні з контрольною.
1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що формування гуманних якостей особистості необхідно починати з початкових класів, так, як цей період досить сенситивний для розвитку особистості молодшого школяра.
2. Зміст традиційних занять з предметів гуманітарного циклу містять форми, шляхи та засоби виховання, застосування яких дозволяє отримати вірогідне підвищення рівня вихованості гуманності.
3. Основними засобами формування гуманних якостей особистості, виступають: стимул, гуманістичний мотив, вибір програми діяльності і форми поведінки, реалізація гуманістичного мотиву у гуманній поведінці і перехід його у звичку, перетворення звичної гуманістичної форми поведінки у гуманну якість.
4. Аналіз стану навчально-виховної роботи в початковій школі свідчить, про недостатню увагу з боку вчителів до формування гуманістичних мотивів учнів, організації їх гуманної діяльності, розвитку емоційної сфери, яка відіграє важливу роль у психологічному розвитку людини і є головним засобом впливу на її поведінку. Поза увагою педагогів залишаються стосунки молодших школярів з однолітками, що мають вади фізичного розвитку.
5. Підвищенню вихованості гуманних якостей учнів сприяє спеціальна виховна робота як в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу, так і в процесі позаурочної діяльності зміст якої забезпечує єдність і взаємозв’язок мотиваційного, когнітивного й операційного компонентів діяльності гуманістичного спрямування. Ядром змісту виховної роботи з формування гуманних якостей є система гуманістичних цінностей, засвоєння яких успішно здійснюється в процесі діяльності, що має гуманістичний зміст.