Сторінка
4

Шляхи формування гуманних якостей у молодших школярів у процесі позаурочної діяльності

– дитина легко й природно включається у гуманістичну діяльність;

– упевненість в своїх силах, наполегливість, повага до думки іншої людини суттєво відрізняють її від інших учнів;

– дитина не знає як і кому потрібна її допомога, що утруднює процес залучення до гуманістичної діяльності;

– дитина не має бажання надавати будь-яку допомогу, намагається сама отримати допомогу від інших.

5. Рівень розвитку гуманістичних мотивів. Орієнтованість дитини:

– орієнтованість на інтереси іншої людини;

– орієнтованість на особистий престиж (бути кращим за інших);

– орієнтованість на корисність для себе;

– орієнтованість що має епізодичний характер.

6. Форми взаємодії:

– активна гуманістична поведінка, стосовно всіх, незалежно від симпатій;

– гуманістична поведінка, стосовно тих, хто викликає симпатію;

– прагнення уникнути гуманістичної діяльності: нікому не допомагати і не просити допомоги від інших;

Під час констатувального експерименту, який дозволив зафіксувати існуючий стан вихованості гуманності учнів початкових класів, нами були використані такі методи дослідження: вивчення особової справи учня, педагогічне спостереження, анкетування, метод індивідуальних та колективних бесід, аналіз результатів діяльності, збирання опосередкованих даних, метод узагальнення незалежних характеристик.

У процесі індивідуальних бесід, ми намагалися викликати довіру учнів. Це потребує як підготовки вчителя, так і підбору моменту, сприятливого для проведення бесіди. Адже в кожної людини бувають моменти, коли ні з ким не хочеться розмовляти. Сам факт перебування учня молодшого шкільного віку в навчальному закладі, коли поруч немає батьків, нерідко є причиною поганого настрою дитини.

Під час бесід з учнями, ми визначали ступінь усвідомлення учнями своїх стосунків з ровесниками; розуміння необхідності гуманної поведінки. Визначали, чи знають учні молодшого шкільного віку, у чому вона проявляється; чи поважають один одного; кого більше і за що; до кого ставляться без симпатії; чи мають вони рацію. Над цими питаннями важливо замислюватись батькам і педагогам, визначаючи напрями виховної роботи з учнями.

Керуючись показниками гуманності, ми розподілили усіх учнів за групами. До першої групи віднесли учнів з високим рівнем гуманності, до другої – з достатнім рівнем гуманності, до третьої – середнім, до четвертої – з низьким розвитком цієї якості. Учнів з дуже низьким рівнем розвитку гуманності серед дітей, які брали участь у констатувальному експерименті виділено не було.

Як свідчать результати експерименту, відображені в таблиці 1.1, навіть серед учнів четвертого класу високого рівня вихованості гуманності не досяг жоден учень, достатнього – 14,7%, середнього 42,6%, а на низькому рівні залишилось 42,6% опитаних. Достатній рівень вихованості гуманності був характерним для 14,3% учнів третього, 8,3% учнів другого та 7,6 учнів першого класу. Середній рівень вихованості гуманності спостерігався у 34,9% учнів третього 28,3% учнів другого та 5, 4% учнів першого класів. У той час як початковий рівень вихованості гуманності був зафіксований у 50,1% тетьокласників, 63,3% другокласників та 87% першокласників.

Таблиця 1.1. Результати сформованості гуманності молодших школярів

Результати діагностики вихованості гуманності показали, що учні першого і другого класів при низькому рівні знань прагнуть до гуманної поведінки. З віком особиста спрямованість мотивів починає переважати, і діти вже в 9–10-річному віці керуються у поведінці негуманними мотивами.

Відродження національної системи виховання, наукової спадщини вітчизняних вчених, освітніх діячів і педагогів, творче застосування кращих здобутків зарубіжної науки створюють умови для уникнення хибних ідей, підходів, нашарувань. Отримані результати виявлення вихованості гуманності у дітей дозволили нам зосередити увагу при плануванні виховної роботи, зібрати об’єктивні дані і уникнути помилок одноразового враження від вчинку дитини.

Підвищення якості формування гуманності учнів молодшого шкільного віку у процесі навчальної та позаурочної діяльності залежить, насамперед, від того, як учитель зуміє організовувати навчально-виховний процес, за допомогою яких методів буде озброювати знаннями своїх вихованців, як буде проводити з ними виховну роботу.

Стан виховної роботи з формування гуманних якостей у молодших школярів сучасної школи

Виховання у молодших школярів гуманних якостей особистості в процесі позаурочної діяльності зумовлюється об’єктивними факторами кожної школи: педагогічним керівництвом учнями, залученням їх до практичної роботи, гуманної громадської діяльності, діяльності щодо засвоєння основних понять політики незалежної України, рівнем теоретичної і практичної підготовки вчителів.

Тому, ми проаналізували, як ставиться завдання забезпечення виховання гуманних якостей молодших школярів у документах, безпосередньо спрямованих до керівників і вчителів початкових шкіл.

Нами був здійснений аналіз програми з виховної роботи. Як свідчать його результати, автори намагалися визначити головний зміст виховної роботи, який би дозволив успішно формувати всебічно і гармонійно розвинену особистість. Природно очікувати, що саме цей документ повинен знаходити реалізацію у планах вчителів початкових класів. Однак у програмі недостатньо розроблене питання про сутність формування гуманних якостей особистості, а головне – про шляхи вирішення завдань виховання гуманності. Тому вчителі початкової школи ставлять завдання формування окремих якостей особистості. Про це свідчить аналіз планів виховної роботи вчителів-класоводів 1–4 класів. Нами проаналізовано 25 таких планів. У всіх них без винятку виховні завдання визначаються як виховання тих чи інших якостей особистості молодшого школяра.