Сторінка
9

Сучасні європейські та світові тенденції розвитку вищої освіти

Отже, зазначені документи свідчать про намагання міжнародної спільноти максимально використати позитивні можливості інформаційного суспільства та ІКТ, мінімізувати ризики та недоліки сучасного етапу розвитку, а також вказують на певні кроки нашої держави на шляху розбудови інформаційного суспільства. Але ми погоджуємось з точкою зору Д. Дубова, М. Ожевана та С. Гнатюка, які підкреслюють, що попри всю важливість вказаних заходів, все ж законодавче забезпечення України у сфері використання ІКТ залишається фрагментарним, неповним, неефективним і суперечливим .

Феноменом інформаційного суспільства виступають інформаційно-комунікаційні технології, під якими розуміємо систему сучасних інформаційних інструментів, методів, прийомів праці та їх організації на основі комп’ютерно-технічних засобів і ресурсів, спрямованих на збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, передавання, розповсюдження, представлення та використання інформації для розширення та підняття на якісно новий рівень можливостей людини, відповідно до вимог сучасного розвитку НТП та інформаційного суспільства.

Дослідження особливостей інформаційного суспільства ставить у порядок денний питання широкого впровадження ІКТ в систему соціалізації, реабілітації та освіти інвалідів України. Вважаємо, що використання ІКТ у зазначених галузях має за мету: інтеграцію інвалідів у суспільство, розвиток мислення та особистості людини, вдосконалення комунікативних здібностей осіб, формування вмінь приймати оптимальні рішення, розвиток творчих нахилів та інформаційної культури; реалізацію соціального замовлення, обумовленого інформатизацією суспільства, формування суб’єктів діяльності.

При аналізі використання ІКТ у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів, задіяння сучасних технологій у навчально-виховному процесі, необхідно розглянути об’єкти, властивості та дидактичні можливості, притаманні інформаційним технологіям – гіпертекст, інтерактивність, мобільність, мультимедіа, моделювання, комунікативність та продуктивність.

Гіпертекст – це форма організації текстового матеріалу, в якій смислові його одиниці подані не в лінійній послідовності, а як система чітко вказаних можливих переходів, зв’язків між ними. Гіпертекстове подання матеріалу створює можливості для користувача досить просто пересуватися по документу, програмі, мережі, що надає можливість «читати» гіпертекст у довільно визначеному порядку, отримувати значний обсяг додаткової інформації, візуалізувати структуру поданого інформаційно-навчального матеріалу. Гіпертекст відкриває можливості використання оперативного доступу до різноманітних інформаційних масивів, створює надійну систему орієнтування та умови для побудови власної системи причинно-наслідкових зв’язків між видами знань, забезпечує глибоке розкриття суті найважливіших у світоглядному й пізнавальному плані питань, надає можливість особистості здійснювати швидкий та зручний пошук інформації.

Принципове нововведення серед засобів опанування дійсності, яке вносить комп’ютер в освітній простір, – інтерактивність. Під інтерактивністю, яку нам надають ІКТ, розуміють роботу клієнта з комп’ютером, взаємний обмін інформацією як між особою та системою в цілому, так і між окремими частинами системи за певними правилами. Вона буває таких видів: інтерактивність зворотнього зв’язку, часова, порядкова, змістовна та творча.

Інтерактивність надає можливість нелінійного характеру «руху» по інформаційному масиву, закладеному в комп’ютер. Комп’ютер може продукувати чергове «висловлення», тобто надавати інформацію, яка від самого початку не закладена в пам’ять. Можливість активної взаємодії людини з електронним продуктом є головним досягненням комп’ютерних технологій навчання. Комп’ютер як інтелектуальний пристрій здатен виконувати функції, що раніше були притаманні тільки викладачеві: підказувати, задавати запитання й відповідати на них, розкривати ті або інші теми предметної галузі, у тому числі й варіативно.

Як підкреслює Л. Гордон, інтерактивність дозволяє, в певних межах, управляти представленням інформації: студенти можуть індивідуально змінювати настроювання, вивчати результати, а також відповідати на запити програми, встановлювати швидкість подання матеріалу або число повторювань, які задовольняють їхнім індивідуальним академічним потребам. З’являється можливість найширшого використання ситуаційних рольових ігор.

Взаємодія навчально-педагогічних та навчально-інформаційних програмних засобів, що містять текстовий матеріал, зображення, аудіо- та відеоінформацію з інтерактивністю забезпечують усебічний та емоційний виклад інформації на занятті, що надає додаткові можливості викладачу формувати духовні цінності, почуття, особисте ставлення до певних явищ, фактів, процесів, розвивати критичне мислення.

Важливою функціональною можливістю ІКТ виступає мобільність. Мобільність – це здатність до пошуку, створення, обробки, збереження й передачі інформації у сприятливому для користувача місці та в зручний спосіб і час. IРhone, iPad, мобільні телефони та ноутбуки а також сучасний безкоштовний та бездротовий Інтернет Wi-Fi створюють умови для ефективного, економного та зручного використання часу для роботи з інформацією, у тому числі і з навчальною, звільнює людину при організації обов’язкового та термінового спілкування від необхідності присутності у конкретному місці. Зазначена можливість ІКТ має широкі перспективи для організації процесів соціалізації та реабілітації осіб з обмеженими можливостями, забезпечення діяльності суб’єктів системи освіти: адміністрації, викладачів, студентів та інших зацікавлених осіб.

Ефективність застосування ІКТ підвищиться, якщо використовувати можливості ІКТ не окремо, а комплексно. Так, подання об’єктів та процесів не в традиційній, текстово-описовій формі, а за допомогою фото-, відео-, графіки, анімації, звуку – мультимедіа – надає значні переваги. Людина промовляє текст обсягом в 1 сторінку протягом 1-2 хв. За цей же час повноекранне відео надає інформації обсягом 1,2 Гбайт .

Фактор підвищення значення використання ІКТ полягає також у тому, що в цьому випадку підключені різні аналізатори особи, який чує мову, бачить картину, предмет, фрагмент, діє – розв’язує задачі, виконує вправи та завдання – все це, у комплексній взаємодії, сприяє якісному сприйняттю та засвоєнню інформації. Значну роль у повноцінному засвоєнні інформаційного матеріалу відіграють різні види пам’яті: образна, смислова, механічна, емоційна, – які «включаються» при застосуванні ІКТ.

Наступною функціональною можливістю ІКТ є організація моделювання, як творчий процес пізнання та дослідження понять, явищ, систем та механізмів, виявлення внутрішніх зв’язків, сприйняття об’єкта як системи, шляхом створення схем, зображень, встановлення способів взаємодії елементів моделі, що, крім іншого, позитивно впливає на розвиток мислення особи.

Ці якості дозволяють зацікавленій особі цілеспрямовано розвивати особистість, формувати здатність творчо підходити до розв’язання кожної конкретної задачі. А моделювання, як метод пізнання та дослідження, є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп’ютерні технології, є важливою складовою процесу розвитку мислення, соціалізації та реабілітації інвалідів, включення у суспільне життя на принципах активності.