Сторінка
7

Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Щоб подолати семантичний бар'єр, необхідно збагнути особливості іншої людини й використовувати в розмові з нею зрозумілу для неї лексику. При цьому слова, що мають різне значення, варто пояснювати: в якому смислі ви вживаєте те чи інше слово. Необхідно також пам'ятати про те, що мовні норми, специфіка нашої мови мають змінюватися залежно від того, до кого спрямоване повідомлення. Важливо пам’ятати про те, що деякі слова (професійні й іноземні) у людей у лексиконі є, а в тезаурусі – немає; тому використовуючи їх, необхідно пояснювати зміст сказаного. І нарешті, варто пам’ятати й про те, що мовні норми, специфіка нашого мовлення повинні змінюватися в залежності від того, до кого звернене висловлювання.

Подолання стилістичного бар'єру. Для подолання стилістичного бар'єру необхідно вміти правильно структурувати передану інформацію, яка буде легше розумітися, краще запам'ятовуватися. Існує два основних засоби структурування інформації у спілкуванні: правило рамки і правило ланцюга .

Суть першого правила полягає в тому, що вся призначена для запам'ятовування інформація в спілкуванні, чи то розмова, лекція, доповідь або навіть просто ефектна поява, повинна бути укладена в рамку, яка якраз і задає структуру. Рамку у спілкуванні створює початок і кінець розмови. На початку повинні бути зазначені цілі, перспективи, передбачувані результати спілкування, врешті – повинні бути підведені підсумки, показана ретроспектива і відзначена ступінь досягнення цілей. Здавалося б, що ж простіше. Скільки разів ми починали розмову з приятелем зі слів «хочу поговорити з тобою про те, що .» і закінчували його «А тепер, ми домовилися, що .». Типовий початок будь-якого виступу: «Завдання нашої сьогоднішньої розмови . » і типовий кінець: « Отже, сьогодні ми з’ясували, що .». Однак, яким би простим і загальновідомим правило рамки не здавалося, воно не є ні простим, ні часто вживаним. Навпаки, доводиться говорити про те, що дуже часто неуспіхи у спілкуванні пов’язані саме з відсутністю рамки, коли невідомо, про що говорять, невідомо до чого приходять, і в результаті ніхто абсолютно нічого не пам'ятає, «про щось говорили, але про що ?»

Необхідність використання правила рамки насамперед обґрунтовується простим психологічним законом роботи пам'яті, відкритим ще, наприкінці XIX ст. Саме тоді німецький психолог Герман Еббінгауз встановив так званий фактор ряду: початок і кінець будь-якого інформаційного ряду, з чого б він не перебував, зберігається в пам'яті людини краще, ніж середина. Спостереження це старе і вірне. Отже, дотримуючись правила рамки, комунікант може бути впевнений, що сама рамка запам’ятається, а в ній все найголовніше – цілі, плани, підсумки, висновки.

Структурування повідомлення може здійснюватися і за рахунок застосування правила ланцюга. Якщо правило рамки здійснює як би «зовнішнє» структурування спілкування, то правило ланцюга визначає «внутрішнє» структурування, задаючи будову спілкування «зсередини». Застосування даного правила пов'язано з тим, що зміст спілкування не може бути безформовою купою різноманітних відомостей, воно повинно бути якимось чином вибудовано, поєднане в ланцюг. Причому якість ланцюга може бути різною: просте перерахування «По-перше, по-друге, по-третє .»; ланцюг може бути рангований – «Спочатку про головне . і, нарешті, менш істотне …»; логічний – « Якщо це, то тоді – те-то, раз ми згодні з цим, отже, це теж правильно». Будь-який ланцюг, впорядковуючи, пов'язуючи, організовуючи зміст, як і рамка, виконує відразу дві роботи. По-перше, він дозволяє поліпшити запам'ятовування, і, по-друге, допомагає структурувати інформацію відповідно до очікувань співрозмовника .

«Вид» ланцюга повинен бути обраний у залежності від уподобань слухача. Для когось цілком задовільною структурою буде просто перерахування, наприклад, фактів. Іншого це не задовольнить – необхідно буде вказати взаємопідпорядкованність фактів. Для когось і цього замало – потрібно, щоб у всьому була логіка.

Подолання логічного бар'єру. Логіка, як відомо, буває різна, значить, при побудові впливу важливо врахувати і улюблену логіку партнера. Подолання логічного бар'єру пов'язано зі знанням ефективності різних аргументів і засобів аргументації. Виділяється два основних засоби побудови аргументації: висхідна і спадна. Висхідна аргументація – це така побудова послідовності аргументів, при якому їх сила зростає від початку до кінця повідомлення. При спадній аргументації, навпаки, сила аргументів зменшується до кінця повідомлення.

Необхідно підкреслити, що поняття «сила аргументу» – суб'єктивне, що визначається суб'єктивною значимістю аргументів для даної людини або групи людей, що ще раз підтверджує роль саме нерозуміння – в даному випадку логічного. Для того, щоб бути зрозумілим співрозмовником, треба по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно уявляти собі позиції, а також індивідуальні та соціально-рольові особливості, так як прийнятність або неприйнятність тієї або іншої логіки для партнера .

Таким чином, існує багато прийомів та засобів подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами, потрібно тільки враховувати головний принцип – принцип співпраці і взаєморозуміння співрозмовників, урахування їх індивідуально-психологічних особливостей та бажання «почути» один одного.

Таким чином, аналіз сучасної психолого-педагогічної та методичної літератури дозволив визначить, що проблемі комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами приділяється достатньо уваги. Ми з’ясували, що міжособистісна взаємодія – це процес надання взаємовпливів суб’єктами спільної діяльності один на одного для досягнення певного практичного результату, формування міжособистісних взаємин між ними, й, як наслідок цього, розвитку особистостей взаємодіючих. Також ми визначили, що комунікативні бар’єри – це психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

У нашому дослідженні ми розкрили сутність поняття «комунікативні бар’єри» та визначили їх види (бар'єри сприйняття, семантичні бар'єри, невербальні перешкоди, поганий зворотний зв'язок, невміння слухати, складні (змішані) міжособистісні бар'єри, бар'єр «авторитет», бар'єр «уникнення», бар'єр «нерозуміння» та бар'єр «логічне нерозуміння»).

Також ми з’ясували, що існує багато прийомів та засобів подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами, потрібно тільки враховувати головний принцип – принцип співпраці і взаєморозуміння співрозмовників, урахування їх індивідуально-психологічних особливостей та бажання «почути» один одного.

Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Базою дослідження виступив Донецькій індустріально-педагогічний технікум. За період 2011 – 2012 років у дослідженні взяли участь 20 викладачів. Вік досліджуваних від 23 до 54 років.

Дослідження проводилось у три етапи:

На першому етапі (2011р.) – пошуковому – теоретично осмислювалася тема, вивчалася психолого-педагогічна й методична література з проблеми; визначалися вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні завдання, обґрунтовувалась актуальність проблеми.