Сторінка
22

Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Вправа «В чому справа?»

Кожен з учасників отримає картку (керівник роздає картки з текстом). На кожній картці текст розділений на три частини: перша частина присвячена загальному опису ситуації, і вона зараховується до початку розмови. Тут підкреслена роль, яку буде грати учасник – власник картки. Друга частина тексту містить те, що учасник будете відкрито говорити своєму співрозмовникові, а в третій частині тексту викладена справжня причина поведінки учасника в ситуації, яку він не готовий відразу відкрито висловити. Завдання другого учасника, який бере на себе іншу роль, зазначену в картці, – зрозуміти справжню позицію співрозмовника. При цьому він повинен використовувати уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника, повідомлення про свій стан і стан співрозмовника. Увагу: учасникам не потрібно вирішувати проблему співрозмовника, необхідно тільки зрозуміти, в чому справа.

В ході роботи відбувається дві розмови: спочатку один з учасників пари розбирається в проблемі іншого, потім – навпаки.

В процесі виконання вправи керівник може підходити по черзі до кожної з пар, при необхідності вносити корективи в дії того, хто, використовуючи перераховані прийоми, повинен зрозуміти співрозмовника.

Після завершення вправи можна запропонувати її учасникам обмінятися думками з приводу використання в бесіді прийомів активного слухання.

Приклади карток:

I. 1.Викладач просить студента поїхати на декілька днів на наукову конференцію.

2. Студент відмовляється, кажучи, що не готов до такого серйозного кроку.

3. Насправді у нього з’явилась нова знайома, з якою він не хотів б зараз розлучатися.

II. 1. Студент підходить до викладача і каже, що він хоче піти з вузу.

2. Каже, що знайшов роботу і може більше не вчитися.

3. Насправді вважає, що його навчання не оцінюється по заслугах, ображений на сім’ю й вирішив піти саме тому.

Вправа «Проблема»

Учасники групи об’єднуються в пари. Кожен з партнерів по черзі буде розповідати про якусь свою проблему. Завдання іншого – зрозуміти суть проблеми, розібратися в ній, використовуючи при цьому тільки певні прийоми спілкування: безмовне слухання, уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника.

Вправа розрахована в середньому на 30 хвилин. Для посилення об'єктивації поведінки і, внаслідок цього, зростання тренувального ефекту, можна дати учаснику,що слухає картки, на яких написані назви перерахованих в інструкції прийомів. Кожен раз, перш ніж вступити в розмову, він повинен вибрати і показати своєму співрозмовнику картку з назвою прийому, який він збирається використовувати.

Вправу можна проводити в «трійки». У цьому випадку двоє розмовляють так, як це описано вище, а третій виступає в ролі «контролера», його завдання - після висловлення першого учасника пари (тобто того, хто розповідає про свою проблему) показати другому учаснику картку з назвою того прийому, який він повинен використовувати, відповідаючи співрозмовника.

В ході обговорення можна звернутися до групи з такими питаннями: «Які враження виникли у Вас в ході бесіди?», «Які прийоми Ви використовували частіше, які рідше?», «Використання яких прийомів викликало у вас труднощі?», «Що давало використання прийомів?»

Таким чином, ця вправа дозволяє учасникам занять усвідомити і проаналізувати те, як їм вдається слухати інших людей, якого роду помилки вони при цьому допускають і чому. Ця вправа, крім того, дозволяє тренувати уміння слухати.

Вправа «Розповідь»

Учасники сидять по колу.

Інструкція: «Зараз ми будемо виконувати вправу, в ході якого нам знадобляться правила хорошого слухання. Запишіть їх, будь-ласка (можна роздати учасникам групи картки з надрукованими правилами).

Правила хорошого слухання:

1. Повністю сконцентруй свою увагу на співрозмовнику. Звертай увагу не тільки на слова, але і на позу, міміку, жестикуляцію.

2. Перевір, чи правильно ти зрозумів слова співрозмовника.

3. Не давай порад.

4. Не давай оцінок.»

Вправа виконується в парах. В пару треба отирати того з членів групи, кого Ви пізнали менше за інших, але хотіли б пізнати краще.

Керівник чекає, поки всі учасники сядуть парами.

Треба розподілити між собою ролі: один буде «говорити», а інший – «слухати». Завдання складається з декількох кроків (етапів). Кожен крок (етап) розрахований на певний час, але учасникам не потрібно стежити за часом. Керівник кожен раз буде говорити, що треба робити і коли треба завершити виконання завдання. Спочатку правилами хорошого слухання керується «реципієнт». «Комунікант» може відкласти їх убік.

Отже, «комунікант» протягом 5 хвилин розповідає «реципієнту» про свої труднощі, проблеми в спілкуванні. Особливу увагу при цьому він звертає на ті свої якості, які породжують ці труднощі. «Реципієнт» дотримується правил хорошого слухання і тим самим допомагає «комуніканту» розповідати про себе.

Через 5 хвилин керівник зупиняє бесіду.

«Зараз у «комуніканта» буде 1 хвилина, протягом якої йому треба буде сказати «реципієнту», що в поведінці останнього допомагало йому відкрито висловлюватися, розповідати про себе, а що заважало цьому оповіданню. Поставтеся, будь ласка, до цього завдання дуже серйозно, тому що саме від Вас Ваш співрозмовник може дізнатися, що в його поведінці спонукає інших людей висловлюватися, відкрито говорити про себе, а що ускладнює таку розповідь, а це знати кожному дуже важливо».

Після того, як 1 хвилина пройшла, керівник дає наступне завдання: «Тепер «комунікант» протягом 5 хвилин буде розповідати «реципієнту» про свої сильні сторони в спілкуванні, про те, що йому допомагає встановлювати контакти, будувати взаємини з людьми. «Реципієнт», не забуваючи дотримуватись правил хорошого слухання, має врахувати всю ту інформацію, яку він отримав від «комуніканта» протягом попередньої хвилини».

Через 5 хвилин керівник зупиняє бесіду і пропонує перейти до наступного кроку.

«Реципієнт» за 5 хвилин повинен повторити «комуніканта», що він зрозумів з двох його розповідей про себе, тобто про труднощі та проблеми у спілкуванні і його сильні сторони в спілкуванні. Протягом цих 5 хвилин «комунікант» весь час мовчить і тільки рухом голови показує, згоден він чи ні з тим, що говорить «реципієнт». Якщо він робить негативний рух головою на знак того, що його неправильно зрозуміли, то «реципієнт» повинен повертати до тих пір, поки не отримає підтвердження правильності своїх слів. Після того як «реципієнт» скаже все, що він запам'ятав з двох оповідань «комуні канта», останній може сказати, що було пропущено або спотворене.

У другій частині вправи учасники пари міняються ролями: той, хто був «реципієнтом», стає «комуні кантом» і навпаки. Всі чотири кроки вправи повторюються, при цьому керівник кожен раз сам дає завдання на наступний крок.

В ході обговорення вправи можна задати групі такі питання: «Як вам вдавалося виконувати запропоновані правила, які правила було легше виконувати, які складніше?». «Про що вам було легше говорити про свої труднощі і проблеми в спілкуванні або про сильні сторони?», «Яке враження справила на вас та частина вправи, коли ви були «комуні кантом», який вплив на вас чинили різні дії «реципієнта», як вони вами сприймалися?» тощо.