Сторінка
15

Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Рис. 2.3.4 Результати дослідження за методикою діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у КГ

Рис. 2.3.5 Результати дослідження за методикою діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів за В.В. Бойко на етапі контрольного зрізу у ЕГ

Для більш наглядної демонстрації підвищення рівня показника вміння управляти власними емоціями наведемо порівняльну гістограму (рис. 2.3.6).

Рис. 2.3.6 Порівняльна гістограма підвищення рівня показника вміння управляти власними емоціями у КГ та ЕГ до та після проведення формувального експерименту, лише у ЕГ

Таблиця 2.6

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за критеріями методики «Емпатичні здібності» за В.В. Бойко етапі контрольного експерименту

Аналіз результатів діагностики за показником відсутності емпатії на підставі методики «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) показав, що серед досліджуваних контрольної групи 10% мають високий показник наявності емпатичних здібностей, 50% – середній показник, 40% – низький. Досліджувані експериментальної групи мають таку позитивну динаміку: 40% – високий рівень емпатичних здібностей, 50% – середній показник, 10% – низький.

Рис. 2.3.7 Результати дослідження за методикою «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у КГ

Рис. 2.3.8 Результати дослідження за методикою «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у ЕГ

Для більш наглядної демонстрації підвищення рівня показника емпатичних здібностей наведемо порівняльну гістограму (рис. 2.3.9).

Рис. 2.3.9 Порівняльна гістограма підвищення рівня емпатичних здібностей у КГ та ЕГ до та після проведення формувального експерименту, лише у ЕГ

Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень вміння слухати, вміння контролювати свій емоційний стан та рівень емпатичних здібностей викладачів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно відрізняється.

Для того, щоб з’ясувати наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зниження рівня комунікативних бар’єрів у досліджуваних експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме t-критерій Стьюдента.

Цей критерій достовірності відмінностей середніх арифметичних дає відповідь на питання про достовірність і закономірності відмінності величин середніх значень двох вибірок. Перевірка значущості відмінності двох середніх значень статистичних сукупностей є однією з поширених завдань кількісної обробки даних у психології та педагогіці. У емпіричному дослідженні t-критерій Стьюдента найчастіше використовують для незалежних вибірок, коли потрібно визначити: чи є між двома незалежними вибірками відмінності або вони відсутні. Незалежні і рівнозначні вибірки обчислюються за формулою:

, (2. 1)

де , – середнє арифметичне в експериментальній та контрольній групах,

– стандартна помилка різності середніх арифметичних. Знаходиться за формулою:

, (2. 2)

де n – величина вибірки.

Розрахунок числа степеней свободи для рівнозначної вибірки здійснюється за формулою:

k = 2n – 2. (2. 3)

Далі необхідно порівняти отримане значення tемп з теоретичним значенням t-розподілу Стьюдента. Якщо tемп < tкрит, то гіпотеза H0 приймається, в іншому випадку нульова гіпотеза відкидається і приймається альтернативна, яка говорить про те, що існує різниця між вибірками.

Проведемо розрахунок t-критерію Стьюдента за результатами показників рівня вміння слухати співрозмовника у викладачів контрольної групи на етапі констатувального експерименту й результатів експериментальної групи на етапі контрольного зрізу. Зробимо розрахунок за підготовленими даними, представленими у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Розрахунок t-критерію Стьюдента за показниками діагностики вміння слухати співрозмовника (Є.І.Рогов)