Сторінка
9

Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Як бачимо, у більшості досліджуваних, як у контрольній,так і у експериментальній групі переважає середній рівень вміння слухати. Порівняльний аналіз показує, що вихідні параметри у контрольній та експериментальній групах за методикою «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І. Рогов) приблизно однакові.

Аналіз результатів діагностики за показником невміння управляти власними емоціями на підставі методики діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів за В.В. Бойко показав, що серед досліджуваних контрольної групи 30% мають високий рівень вміння управляти власними емоціями, 30% мають середній рівень та 40% – низький. Серед досліджуваних експериментальної групи 20% мають високий рівень вміння управляти власними емоціями, 40% – середній рівень, 40% – низький.

Таблиця 2.2

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за методикою діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів за В.В. Бойко на етапі констатувального експерименту

Порівняльний аналіз показує, що вихідні параметри у контрольній та експериментальній групах за методикою діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів за В.В. Бойко приблизно однакові.

Аналіз результатів діагностики за показником відсутності емпатії на підставі методики «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) показав, що серед досліджуваних контрольної групи 10% мають високий показник наявності емпатичних здібностей, 40% – середній показник, 50% – низький. Досліджувані експериментальної групи мають такі показники: 20% – високий рівень емпатичних здібностей, 30% – середній показник, 50% – низький.

Таблиця 2.3

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за методикою «Емпатичні здібності» (В.В.Бойко) на етапі констатувального експерименту

Порівняльний аналіз показує, що вихідні параметри у контрольній та експериментальній групах за методикою «Емпатичні здібності» за В.В. Бойко приблизно однакові.

Проведений констатувальний зріз щодо окремих показників комунікативних бар'єрів показав, що отримані результати збігаються в провідних тенденціях з результатами аналогічних досліджень інших авторів.

Отримані дані свідчать про достатньо низькі показники емпатичних здібностей, як у контрольній та і у експериментальній групах, що необхідно враховувати в процесі розробки змісту й використання методів формувального експерименту.

Отже,отримані результати за трьома критеріями свідчать про наявність окремих показників комунікативних бар'єрів, вище за середній рівень.

Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Метою формувального експерименту була практична перевірка висунутої гіпотези щодо зниження комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами шляхом цілеспрямованого використання комплексу прийомів та засобів, спрямованих на попередження й подолання цих бар’єрів.

Завдання:

1) Розробити комплекс прийомів та засобів щодо попередження й подолання комунікативних бар’єрів ;

2) Апробувати розроблений нами комплекс прийомів та засобів на викладачах експериментальної групи.

Цільова аудиторія: викладачі.

В процесі формувального експерименту були реалізовані наступні умови:

– включення педагогів в спеціальні заняття з оволодіння знаннями про комунікативні бар'єри в професійній діяльності;

– використання тренінгових занять з подолання комунікативних бар'єрів;

– широке застосування методів емоційного впливу.

Критерії оцінки ефективності: до та після впровадження корекційно-розвивальної програми занять проводилися наступні діагностичні методики:

1) Тест-опитувальник «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І.Рогов);

2) Методика діагностування «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В.В. Бойко);

3) Методика « Емпатичні здібності» (В.В.Бойко).

Мета програми: сприяти осмисленню викладачами сутності комунікативних бар'єрів, їх ролі у взаємодії, а також забезпечити набуття умінь та навичок попередження й подолання комунікативних бар’єрів.

Основні завдання програми:

1. Аналіз змісту комунікативних бар’єрів та чинників, які впливають на їх виникнення.

2. Набуття умінь та навичок попередження й подолання комунікативних бар’єрів за будь-яких ситуацій спілкування.

3. Набуття умінь та навичок попередження і подолання комунікативних бар'єрів в контексті міжособистісної взаємодії зі студентами:

а) проявів емпатії, вміння слухати, розуміння невербальних засобів спілкування;

б) підвищення рівня толерантності, зниження агресії та управління емоціями;

в) подолання стереотипного ставлення у процесі спілкування.

Головним принципом організації тренінгу з подолання комунікативних бар'єрів є принцип діалогізації взаємодії, тобто повноцінного міжособистісного спілкування. Воно базується на повазі до чужої думки, довірі, позбавлення учасників від взаємних підозр, нещирості, страху.

На початку занять ми ознайомили учасників з міні-лекцією на тему: «Комунікативні бар’єри: сутність, види, прийоми та засоби їх подолання»; ознайомили всіх з головними нормами і принципами тренінгового спілкування:

1. Спілкування за принципом «тут і зараз».

2. Принцип персоніфікації висловлювань.

3. Принцип акцентування мовою почуттів.

4. Принцип активності.

5. Принцип довіри.

6. Принцип конфіденційності.

Потрібна атмосфера для занять у групі створювалася шляхом усвідомлення учасниками позитивних аспектів своєї особистості. Цьому приділялася особлива увага.

Спілкування людей один з одним – надзвичайно складний і тонкий процес. Бар’єри у спілкуванні можуть бути пов'язані з повною або частковою відсутністю того чи іншого комунікативного вміння, наприклад, уміння орієнтуватися і вести себе в конкретній ситуації. Може бути викликане недостатнім самоконтролем, наприклад, за невміння впоратися з збудженням, імпульсивністю, агресією тощо. Кожен з нас навчається цьому в ході всього свого життя, здобуваючи досвід, який часто будується на помилках і розчаруваннях. Чи можна навчитися спілкуванню, не використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Так, і зробити це за допомогою гри. Гра – це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, в процесі якої людина набуває певний досвід. Крім того, роблячи помилки в штучної ситуації спілкування, людина не відчуває тієї відповідальності, яка в реальному житті неминуча. Це дає можливість більше пробувати, проявляти творчість, шукати більш ефективні форми взаємодії один з одним і не боятися «поразки».