Сторінка
8

Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

На другому етапі (2011 – 2012 рр.) – основному – було проведене експериментальне дослідження, спрямоване на визначення наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладачів зі студентами; розроблялася корекційно-розвивальна програма дослідного навчання з подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії для викладачів, вправи і завдання, ділові ігри, за допомогою яких здійснювалася підготовка готовності викладачів до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами. Проводився формувальний експеримент, що підтвердив достовірність висунутої гіпотези.

На третьому етапі (2012 р.) – підсумковому – перевірялась ефективність запропонованої технології. Ураховувалися пропозиції та відгуки викладачів про її доцільність, узагальнювалися результати дослідження, формулювалися висновки.

Згідно з гіпотезою дослідження передбачалось, що комунікативні бар’єри у взаємодії викладача зі студентами будуть майже відсутні, якщо цілеспрямовано використовувати комплекс прийомів та засобів щодо їх попередження й подолання.

Викладачі були розділені на дві групи – контрольну (КГ) – викладачі, комунікативна діяльність яких не регулювалась та експериментальну (ЕГ) – викладачі, чия комунікативна діяльність цілеспрямовано контролювалась. В експерименті приймали участь 20 викладачів. 10 викладачів складала контрольна група та 10 – експериментальна.

До комплексу, що був сформульований для дослідження серед викладачів були включені наступні методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психолого-педагогічної та методичної літератури); емпіричні (констатувальний, формувальний та контрольний експерименти; тестування, опитування); методи математичної статистики. Були розроблені оціночні критерії показників виникнення комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Критеріями та показниками комунікативних бар’єрів є :

1) Мовленнєва некомпетентність;

2) Невміння і небажання слухати співрозмовника;

3) Невміння управляти власними емоціями;

4) Неуважність;

5) Відсутність емпатії;

6) Низький рівень самоконтролю у спілкуванні.

У зв’язку з цим можна виділити 3 рівня наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами: високий, середній та низький.

Високий рівень наявності комунікативних бар'єрів характеризується мовленнєвою некомпетентністю, невмінням і небажанням слухати співрозмовника, невмінням управляти власними емоціями, неуважністю, відсутність емпатійних здібностей, низьким самоконтролем у спілкуванні.

Середній рівень наявності комунікативних бар'єрів визначається незначною мовленнєвою некомпетентністю, середнім рівнем вміння слухати співрозмовника, вмінням управляти своїм емоційним станом у деяких випадках, достатньою уважністю, середнім рівнем емпатії та середнім рівнем самоконтролю у спілкуванні.

Низький рівень наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами характеризується високою мовленнєвою компетентністю, високим рівнем вміння слухати співрозмовника, вмінням управляти своїм емоційним станом на високому рівні, уважністю, високим рівнем емпатії та самоконтролю у спілкуванні.

Відповідно до розробленої нами програми дослідження, на першому етапі ми проводили констатувальний експеримент для визначення наявності критеріїв та показників комунікативних бар'єрів. Проаналізувавши спектр діагностичних методик, були відібрані ті, які визначають рівень вміння слухати співрозмовника, виявляють «перешкоди» у встановлені емоційних контактів та визначають рівень емпатичних здібностей. Всі методики мають високий рівень надійності та валідності.

Методики, що використовувались під час дослідження:

1) Тест-опитувальник «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І. Рогов) (ДОДАТОК А);

2) Методика діагностування «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В.В. Бойко) ;

3) Методика « Емпатичні здібності» (В.В.Бойко) .

Тест-опитувальник «Чи вмієте ви слухати?» дозволяє діагностувати вміння слухати. Він складається з 10 питань на які треба дати відповіді, що оцінюються:

– «майже завжди» – 2 бали.

– «в більшості випадків – 4 бали.

– «інколи» – 6 балів.

– «рідко» – 8 балів.

– «майже ніколи» – 10 балів.

Чим більше балів, тим у більшій степені розвинене вміння слухати. Якщо набрано більш ніж 62 бали, то вміння слухати «вище середнього рівня». Звичайно середній бал 55.

Методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів за В.В. Бойко дає можливість дослідити емоційні «перешкоди» у встановленні емоційних контактів – невміння управляти емоціями, дозувати їх, невміння виражати емоції, домінування негативних емоцій, небажання зблизитися з людьми на емоційній основі тощо. Звертаючись до цієї методики, можна визначити чинники комунікативних бар’єрів, пов’язані з емоційною сферою. Вона складається з 25 питань, на які треба дати відповідь «так» чи «ні». Оцінка здійснюється за 25-бальною шкалою. Чим більше балів, тим виразнішою є емоційна проблема у повсякденному спілкуванні.

0 - 5 бали – емоції зазвичай не заважають Вам спілкуватися з партнером;

6 - 8 балів – у Вас є деякі емоційні проблеми в повсякденному спілкуванні;

9 - 12 балів – свідчення того, що Ваші емоції «на кожний день» дещо ускладнюють взаємодію з партнером;

13 - 25 – емоції заважають Вам встановлювати контакти з людьми, можливо, Ви піддаєтесь деяким дезорганізуючим реакціям чи станам.

Тест «Емпатичні здібності» дозволяє виявити рівень емпатії (розуміння емоційного стану іншого). Тест складається з 36 питань на які треба відповісти «так» чи «ні». Оцінка здійснюється за 36-бальною шкалою відповідно до ключа.

30 балів і вище – високий рівень емпатії.

29 - 22 – середній.

21 - 19 – низький.

14 і менш – дуже низький.

Наведені методики допоможуть психологам провести діагностичні дослідження щодо наявності комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами та виявити чинники, що впливають на їх виникнення, а також розробити методичні рекомендації з проблеми подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Аналіз результатів діагностики за критерієм показника невміння слухати співрозмовника на підставі тесту-опитувальнику «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І. Рогов) показав, що серед досліджуваних контрольної групи 10% мають високий рівень вміння слухати співрозмовника, 75% мають середній рівень та 15% – низький. Досліджувані експериментальної групи мають наступні показники: 5% – високий рівень вміння слухати співрозмовника, 85% – середній рівень, 10% – низький.

Таблиця 2.1

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за методикою «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І. Рогов) у контрольній та експериментальній групах на етапі констатувального експерименту