Сторінка
1

Розвиток національної свідомості учнів

Національне виховання розглядається на державному рівні як головний пріоритет та органічна складова освіти (Закон України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти. За цих умов педагоги усвідомлюють, що проблему стимулювання розвитку національної свідомості учнів слід розв’язувати на ґрунтовній теоретичній базі. Така база створювалась протягом тривалого часу. Зокрема, питання українського національного менталітету розглядали М. Грушевський, М. Максимович, О. Потебня, Г. Сковорода, П. Чубинський, П. Юркевич. На особливостях розвитку національної свідомості та самосвідомості учнів акцентували увагу такі вітчизняні педагоги, як Г. Ващенко, О. Дорошкевич, О. Духнович, П. Куліш, С. Русова, К. Ушинський. Важко переоцінити науковий доробок у сфері розвитку теорії формування національної свідомості громадян України таких вчених, як І. Дзюба, В. Дончик, М. Євтух, М. Стельмахович, Д. Тхоржевський та ін.Значною мірою розв’язанню даної проблеми сприяли також дослідження В. Борисова, О. ишневського, Г. Філіпчука. Різні її аспекти розглядалися такими українськими науковцями, як У. Нетаврована і Л. Ходанич (особливості формування національної свідомості на уроках української літератури), А.Терещук (особливості залучення національного компонента освіти під час організації позакласної роботи в школі), Л. Паламарчук (принципи і способи висвітлення українського етносу в процесі навчання шкільного курсу географії) тощо.Обрана проблема є багатогранною і вимагає розв’язання на філософському, теоретичному й технологічному рівнях з урахуванням вікових особливостей учнів. Провідним її аспектом є висвітлення умов оволодіння учнями початкових класів цінностями національної культури як особистісними, що не було предметом спеціального наукового аналізу.Отже, актуальність дослідження зумовлена спрямованістю його результатів на розв’язання суперечностей між: соціальним замовленням загальноосвітній школі на особистість учня з високим рівнем розвитку національної свідомості та недостатнім рівнем розвитку національної свідомості у більшості учнів; потребою загальноосвітніх навчальних закладів у створенні умов для якісного засвоєння учнями цінностей національної культури і процесом оволодіння ними, який не має особистісно орієнтованого характеру; усвідомленням більшістю вчителів початкових класів необхідності в підвищенні власного рівня готовності до стимулювання розвитку національної свідомості особистості школяра і недостатньою розробленістю в теорії виховання моделі, змісту, форм, методів оволодіння учнем початкових класів національними цінностями, ефективних умов та технологій педагогічного забезпечення повороту його свідомості на власне національне «Я».Утвердження народних традицій, пошуки нових педагогічних умов, найефективніших форм та методів роботи з формування національної свідомості кожного учня – це актуальне завдання нашого часу, яке потребує теоретичної та методичної розробки і, головне, – впровадження в практику роботи сучасної української школи.

Виходячи з актуальності й недостатньої науково-методичної розробленості проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, обрано тему дослідження: «Формування елементів національної свідомості учнів початкових класів у процесі навчання».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження виконане відповідно до тематики дослідницьких робіт ХАНО кафедри методики дошкільної та початкової освіти.

Мета дослідження – обґрунтувати на теоретичному та емпіричному рівнях систему педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості учнів початкових класів на уроках української мови та народознавства.

Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом розв’язання таких завдань: проаналізувавши філософську, психолого-педагогічну літературу з теми дослідження, узагальнити основні теоретичні положення щодо розвитку національної свідомості особистості, умов, методів та засобів її формування;

обґрунтувати модель процесу свідомого оволодіння учнем початкових класів національними цінностями на уроках;

з’ясувати відношення молодших школярів до національних цінностей і характер мотивів оволодіння ними;

визначити умови ефективного функціонування системи педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів на уроках;

оцінити рівні сформованості в учнів елементів національної свідомості за розробленими критеріями.

Об'єкт дослідження – процес формування національної свідомості учнів початкових класів на уроках.

Предмет дослідження – система педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості особистості молодшого школяра на уроках.

Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети дослідження використано такі методи:

- теоретичні: аналіз наукової літератури з обраної проблеми; навчальних програм для початкових класів;

- емпіричні: педагогічний експеримент; спостереження, бесіди, анкетування, дискусії, опитування, обговорення ;

- статистичні: методи експериментальної статистики для обробки даних дослідження.

Використання краєзнавчого матеріалу в процесі розвитку національної свідомості учнів

Національним вихованням завжди переймалися великі педагоги, письменники, визначні діячі культури та мистецтва – К. Ушинський, С. Русова, Л. Толстой, І. Франко, Г. Ващенко, В. Сухомлинський та ін. Однак через багатоплановість і різноаспектність ця проблема не підпадає під просте висвітлення її в цій підсумковій роботі. Проте на основі власного практичного досвіду роботи в школі можу стверджувати: за таких умов сучасне нації , в якому сходяться майбутнє і минуле, не досить розглядати лише з погляду народних звичаїв, традицій, свят, обрядів, а в поєднанні з краєзнавчими матеріалами , що стосуються конкретних тем програми для 1 – 4 класів. У нашій школі є краєзнавчий музей , що є джерелом формування національного інтелекту та відродження традиційних чеснот українця. Наприклад, під час вивчення теми «З джерела народної мудрості» розкриваю давнє минуле нашої Мурафи, яка дійсно багата своєю історією. А мені є про що розповісти учням, бо на території нашого села залишилися маєтки П.І. Харитоненка, побудований за проектом Щусєва Свято–Преображенський Храм та багато ін. У процесі бесіди використовую картини музею , в яких відтворено уявний вигляд древнього села Мурафа. Всі зібрані у музеї матеріали дають підставу думати: Мурафа була досить важливим політичним , військовим , промисловим та культурним центром тодішнього часу. Це викликає в учнів почуття гордості за славне історичне минуле рідної землі.Під час проведення уроків математики використовую цікаві історичні факти із історії села. Намагаюся складати задачі ,з яких учні дізнаються скільки козаків з Мурафи пішло на Січ до видатного козацького полковника Івана Сірка в 1670 році. Свою розповідь підтверджую прекрасними малюнками , які виконані місцевим художником Романом Моторним .В процесі уроків використовую різні сценки – мініатюри: «Братання козаків», «Обирання гетьмана» та ін.Учні повинні мати уявлення про фольклор рідного краю, його духовне багатство, художню досконалість, красу художньої форми та глибину змісту. Цьому сприяють домашні завдання. Наприклад, запитати старших - батьків, бабусь, дідусів по суті проблеми.Так, вивчаючи тему «Творці прекрасного і величного», згадуємо не тільки видатних діячів науки і культури, а й митців із народу, що створили видатні духовні цінності.