Сторінка
4
- формування загальнолюдської моралі, громадянської і соціальної відповідальності;
- збереження природи, охорона довкілля;
- формування національної, правової свідомості та самосвідомості ;
- розвиток естетичної культури, художніх здібностей , смаків;
- виховання і розвиток потреби у здоровому способі життя.
У системі роботи вчителя початкових класів та класного керівника використовують такі види пізнавальної діяльності народознавчого характеру: заняття в гуртках, участь у роботі клубів ,індивідуальна робота з матеріалами періодичних видань, виготовлення дидактичного матеріалу.
Суспільно–гуманістичну діяльність учнів можна визначити як специфічну форму ставлення їх до суспільного життя , передумову активної участі в ньому. Вона передбачає:
А) інформаційну роботу серед однолітків і за місцем проживання : огляди подій суспільного життя народу на основі аналізу матеріалів преси.
Б)Виконання творчих доручень народознавчого характеру;
В)Пошуково–дослідницьку, краєзнавчу та героїко–патріотичну роботу: участь у пошукових групах, екскурсіях, туристичних походах, зустрічі зі старожилами, створення книг про історію села, збирання фольклорних творів: легенд, пісень,дум переказів, казок , щедрівок, колядок.
Суспільно–гуманістична діяльність учнів покликана розвивати ініціативу, самостійність, творчість; виховувати активних організаторів народознавчої роботи в школі і в своєму колективі.
Ігрова діяльність, що особливо властива молодшим школярам, спрямована на пізнання через відтворення дій та взаємин дорослих. Показовим для гри є те, що вона знижує втомлюваність, сприяє встановленню контактів з довкіллям. Дуже високо поцінювані в народі міцне здоров’я , сила і витривалість, стійкість.
Таким чином, формування громадянина засобами народознавства передбачає не лише засвоєння певної суми знань, умінь, навичок, а й активно – творчу діяльність.
В організації народознавчої діяльності педагоги використовують індивідуальну, групову і фронтальні форми виховання .
Форми, методи і види діяльності дітей та дорослих найрізноманітніші: бесіда, університети народознавства , малі академії, подорожі , читання книг живої природи, уроки історії тощо.
До таких форм роботи готуються вчителі та учні .Учителі заздалегідь розробляють доручення, завдання: підібрати казки, вірші, оповідання, прислів’я, приказки, легенди, підготувати наочність, роздатковий матеріал тощо. Визначається роль кожного виду діяльності учнів у житті колективу, продумуються різні варіанти тієї чи іншої роботи.
Особливістю методики також є те, що будь–яка проведена форма роботи учнів обов’язково аналізується і накреслюються подальші завдання, над вирішенням яких працюватимуть діти. В роботі сучасного вчителя особлива увага приділяється підготовці і проведенню активних форм роботи.
Особливої уваги з боку вчителів потребує підготовка і проведення уроків народознавства. Найголовнішим тут є те, що учні самостійно здійснюють пошуково–дослідницьку роботу.Ефективною і цікавою формою роботи з молодшими школярами є клуби «Джерельце», «Країнознавство», Чомучок, «Вітчизнянознавство». Клубні заняття молодших школярів складаються з двох частин. У першій частині значне місце відводиться просвітництву, розширенню емоційного досвіду дітей, народному мистецтву, музиці. На заняттях панує атмосфера співтворчості і спів діяльності дорослих і дітей, організовується активна їх діяльність. Друга частина клубних занять – гра.
Календарно-обрядові свята є невід’ємною частиною соціальної і духовноі життєдіяльності нашого суспільства , вони виступають як важливий фактор національно–культурної та активно–творчої патріотичної діяльності учнівської молоді.
Аналізуючи педагогічний досвід, визначила, що ефективності підготовки та проведенню свят сприяє спільна колективна діяльність дорослих та учнів, в основі яких лежить співробітництво, співтворчість.
Вирішенню проблеми активізації учасників свята сприяє організації дитячого дійства, де роль кожного служить ефективним стимулом до творчості, ініціативи, самостійності. У центрі уваги – залучення учнів до пошуково–дослідницької роботи, яка посилює мотивацію пізнавальної діяльності народознавчого характеру, почуття обов’язку, відповідальності та саморозвитку.
Важливою є попередня робота вчителя, яка передбачає постановку конкретних завдань; розробку доручень – завдань. Проведення календарно–обрядового свята потребує ґрунтовної підготовки. Календарно–обрядові свята проводяться згідно з планом – сценарієм, не виключаючи відхилення від нього, імпровізацію. Кожен учень бере активну участь у святі.
Після закінчення свята його учасникам пропонується проаналізувати свою роботу, сформулювати зауваження і пропозиції стосовно перспектив розвитку цієї форми роботи .Колективний аналіз спрямований на встановлення рівня ефективності духовного пошуку, дослідницької , творчої діяльності вихованців.
На основі власного досвіду з впровадження елементів національного виховання в школі, хочу відмітити, що матеріали, які лягли в основу дослідження потребують глибшого пізнання. Тема, над якою я працюю в школі, а саме «Розвиток національної свідомості учнів на уроках та позаурочний час», має невичерпне джерело. Я прийшла до висновку , що школа має великі можливості у цьому процесі. Вона може відродити споконвічні якості національного характеру українців. Саме тому я намагаюся впроваджувати в своїй роботі елементи національного виховання, які допоможуть підростаючому поколінню бути гідними носити звання громадянина України.