Сторінка
2

Розвиток національної свідомості учнів

Великі можливості для національного виховання учнів дає тема програми «Видатні письменники України»,а також твори , які вивчаються напам’ять. У межах опрацювання цих тем є зручна нагода спинитися на тих відомих митцях , чиє життя і творчість пов’язані з рідним краєм .Їхню творчість використовую в позакласному читанні учнів, принагідно звертаюся до неї на уроках мови та читання , підкреслюю духовне багатство української нації, нахил до творчості .Адже один наш Краснокутський район дав стільки відомих митців, діячів, промисловців .Окремо зупиняюся на творчості нашого земляка М.І. Кисіля та бандуриста І.Й. Кучугури – Кучеренка. Національно–патріотичне звучання їх поезій та пісень створює вдячні можливості для національного виховання учнів. Їх пісні та вірші завжди звучать на святах, використовуються в позакласному читанні .Звичайно, сказаним не вичерпуються всі можливості для національно – патріотичного виховання учнів за допомогою літератури та мистецтва рідного краю. Не згадано тут про зустрічі із земляками - відомими людьми України, про роботу шкільного музею , про проведення багатьох літературних свят. Але навіть цей стислий виклад про використання місцевого краєзнавчого матеріалу показує , як уже в початкових класах закладається основа національної свідомості учнів, любові до рідної землі, своєї «малої батьківщини», виховується патріотична гордість за минуле й сучасне України , любов до рідної мови , формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість, найвищим бажанням якої є жити й працювати для України, для Батьківщини, краю, з яким пов’язані імена видатних діячів літератури і мистецтва.

Проблема національно–патріотичного виховання в школі

Державна національна програма «Освіта. Україна XXІ століття» визначила , що реформування освіти, її докорінна перебудова «мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу ,виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні».

Помітних змін зазнає викладання тих предметів, що стосуються духовності, внутрішнього світу учнів. Вирішальним фактором має стати «національна спрямованість освіти ,що полягає у невіддільності освіти від національного ґрунту, її органічному поєднанні з національною історією і народними традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу».Тут ідеться про національну спрямованість освіти, основним пріоритетним напрямком якої є «формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави ,готовності її захистити».Тобто можна зробити висновок, що національне виховання – основний стрижень усього навчально - виховного процесу сучасної школи .Адже школа має найбільші можливості відродити споконвічні якості національного характеру – доброту, милосердя, щедрість. Працьовитість, природне відчуття краси і гармонії, доброзичливість. Реалізація цієї концепції різною мірою, з урахуванням специфіки, має стосуватися всіх шкільних предметів.

Певна річ, що національне виховання в системі освіти здійснюється з урахуванням пізнавальних можливостей та психологічно–вікових особливостей учнів певного класу .Особливе місце в цьому процесі належить учням початкового рівня освіти - 1-4 класів .Пояснюється це особливостями психології семи – дев’ятилітніх дітей, прикметою яких є здатність охоче пізнавати довколишній світ, нові знання, сприймати норми поведінки, виробляти власне світосприймання та світобачення. Тому основи національного виховання значною мірою закладаються в цей період життя та навчання.Саме тому для реалізації державної національної програми «Освіта України. XXІ століття» я і обрала темою свого дослідження розвиток національної свідомості учнів на уроках та в позаурочний час.

Головним завданням виховання учнів є формування національної свідомості школярів з осмисленою патріотичною позицією, а також розвиток творчості дитини, особистісного потенціалу, турбота про здоров’я кожного з вихованців. Клас є творчою лабораторією ,що має на меті розробити модель національно-патріотичного виховання учнів .Я працюю над тим ,щоб кожен учень відчував себе причетним до долі України ,відзначався національною гідністю. А для цієї мети проводжу дослідну роботу. Справжні патріоти формуються в активній практичній діяльності ,яка поліпшує умови життя в рідному селі, підвищує матеріальний і духовний рівень народу. У національно-патріотичному вихованні провідне значення має активність учня, його бажання вдосконалювати себе, вивчати відповідний матеріал ,брати участь у суспільно-корисній діяльності

Зміст національно-патріотичного виховання учнів у сучасній школі включає в себе взаємопов’язану діяльність вчителів і учнів по розвитку сукупності моральних почуттів і рис поведінки, а саме :любов до Батьківщини, відданість їй ,активна праця на благо Вітчизни ,примноження трудових традицій, звичаїв рідної країни ,прагнення до зміцнення честі та гідності своєї держави, прив’язаність і любов до рідного краю ,хоробрість ,готовність захищати Батьківщину, дружба з іншими народами. В процесі навчальних занять діти ознайомлюються з історією українського народу ,його багатовіковою боротьбою за свободу і незалежність ,власну державу, з його багатющою культурою, традиціями, звичаями та обрядами. Під час навчальних занять діти удосконалюють знання рідної мови , природи рідного краю, народних традицій і ремесел та ін.

У позакласній виховній роботі учні мають можливість розширити ,поглибити і закріпити отримані на уроках знання ,вправлятися у відповідній поведінці і патріотичній діяльності. З метою отримання інформації про рівень сформованості національної свідомості класу визначаю реальний рівень сформованості необхідних якостей ,виділяю критичні ризикові аспекти. Отже, цілеспрямована робота з національно-патріотичного виховання починається з вивчення стану сформованості рис учня – громадянина, патріота і гуманіста.

Діагностування забезпечує основу для прогнозування та проектування виховного впливу .Саме на підставі діагнозу вирішую скільки часу і зусиль мені знадобиться для досягнення заданого рівня сформованості необхідних якостей ,реально оцінюю власні можливості . Виходячи з того, що патріотизм - це не лише любов до Батьківщини, а й усвідомлення в ній безперечної цінності, я за допомогою тестів вивчала національно-патріотичну вихованість учнів класу . Опитуванням було охоплено 25 школярів третього класу. Аналіз отриманих даних свідчить, що учні високо цінять доброту, чуйність, самостійність, товариськість, справедливість, відповідальність, впевненість у собі. Любов же до Батьківщини згадана лише у 27% учнів .Лише 15% третьокласників висловили усвідомлене ставлення до питань війни і миру ,а от виявили бажання захищати незалежність і відстоювати мир майже всі діти.

Отже, щоб знайти шлях до розв’язання проблем національно-патріотичного виховання учнів треба вчити дитину мистецтва співжиття в суспільстві, керуючись законами духовності, культури і моральності, усвідомлюючи свою національну приналежність до українського народу. З цією метою були проведені різні виховні заходи .Серед них запам’яталася виховна година «Мово рідна, живи в ріднім дом ».Саме з колиски, з маминої пісні і починається любов до рідної мови. Бо в ній материнська любов і ласка світ добра і краси. З раннього дитинства і до глибокої старості людина пов’язана з мовою. Нею можна передавати свої почуття, думки. Чим більше знаєш, тим зрозуміліше висловлюєш свою думку. Колись відомий письменник Панас Мирний сказав дуже гарні слова про українську мову: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу ,його багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє життя, і своє сподівання, розум, досвід, почування».