Сторінка
3

Розвиток національної свідомості учнів

Цікавим було родинне свято «Рідна хата – наша берегиня » .Саме в хаті твориться людська доля ,складаються пісні і легенди. Там люди переймаються буденними клопотами ,народжуються і вмирають ,щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням. Хата входить у життя кожної людини як щось найсвятіше ,найтепліше, тому, що в цьому рідному куточку в кожного були найперші радощі, хвилини дитячого щастя .Біля хати садили вишню, калину, вербу чи березу, а з квітів - мальви, м’яту, півники, чорнобривці ,нагідки, барвінок .Усі ці рослини в українців давно стали символами .Тому вони завжди прикрашають українську оселю.

Виходячи з вищесказаного, мною був проведений ранок «Без верби і калини нема України». Окрім рослинних символів, українці мають національні символи :Державний Прапор, Державний Герб, Державний Гімн України. Закріпити ці знання я вирішила під час проведення виховного заходу «Національні символи України». Оскільки тема над якою я працюю «Розвиток національної свідомості учнів», то і під час підготовки та проведення уроків намагаюся повертатися до неї. Вдало пройшов урок української мови «Моя Україна - єдина і вільна, я з нею пов’язую долю свою». Під час уроку діти не тільки повторили частини слова, а й ознайомилися з історичним минулим свого народу. На уроках математики теж звертаюся до історії свого села та навколишніх сіл. Разом з теоретичними відомостями наукового змісту діти дізнаються про славні сторінки свого народу. Цікавим, на мою думку, був урок математики, пов'язаний з історією родини Харитоненків. Ще один урок був присвячений виникненню села Мурафа. Саме цей урок надісланий мною до редакції журналу « Розкажіть онуку» і був надрукований. Я намагаюся познайомити дітей з історією села, розповідаю про виникнення козацтва на Краснокутщині. З цією метою включаю до різних етапів уроку історичні довідки. Один з уроків читання був присвячений розвиткові козацтва «Де козак, там і слава».Учні дізналися не тільки про козацтво взагалі, а й про козацтво у Мурафі.

Із досвіду роботи

У нашій школі працює методичне об’єднання класних керівників.Вже кілька років я являють керівником цього методоб’єднання .Роботу свого методичного об’єднання сплановую, виходячи з «Національної програми виховання дітей та учнівської молоді». Процесс державотворення , національно – культурне відродження . оновлення і переосмислення життя в Україні вимагають нової парадигми громадянського виховання учнівської молоді. Сучасна школа цілеспрямовано виконує соціальне замовлення суспільства – формує громадянина – патріота, здатного розбудовувати суверенну Україну; плекає творчу особистість з високим рівнем інтелектуального і духовного розвитку. Громадянське виховання ‘підростаючого покоління глибоко національне за змістом, воно носить людино творчий та державостверджуючий характер.

Навчально-виховний процес здійснюється, спираючись на державну політику в галузі освіти і виховання, ідейне багатство українського народу, його моральні, національні цінності, досягнення вітчизняної і світової педагогіки.Він передбачає посилення духовно – практичної діяльності учнів, спрямованої на програмування і творче здійснення ними свого індивідуального життя, посилення особистісно–гуманного підходу, спрямованого на розвиток інтелектуальної, духовно–моральної, емоційно–вольової, сенсорно–моторної, психічної сфери особистості.

Такий підхід вимагає використання нових прогресивних концепцій; упровадження сучасних педагогічних технологій і науково–методичних досягнень у навчально–виховний процес; системно–цільове планування виховного процесу; реалізації цільової творчої програми громадянського виховання особистості, створення умов для розвитку творчої особистості, духовного і висококультурного громадянина України, здатного до активної інноваційної діяльності; залучення учнівської молоді до значущих для неї видів діяльності; стимулювання розвитку її інтересів і талантів, формування інноваційного стилю діяльності педагогів. За таких умов школа стає важливою ланкою виховання свідомих, активних, високоморальних громадян України

Увесь процес діяльності педагога у школі спрямований на виховання громадянина – патріота, здатного розбудовувати суверенну Україну, творити себе І СВОЄ життя ,відповідати за власні дії і вчинки і цим самим впливати на становище і долю класу, школи, суспільства. Такий громадянин характеризується високим рівнем національної свідомості.

Виходячи з цього, головним завданням виховного процесу є:

- створення виховного середовища на основі демократизації гуманізації шкільного життя, переорієнтація внутрішнього світу дитини на збагачення індивідуального досвіду самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовираження, самореалізації;

- перетворення навчально – виховного процесу в соціальний простір самовдосконалення особистості, створення умов для набуття нею індивідуального досвіду само творчості і посильної участі у творенні світу свого життя ;

- побудова системи виховання, яка відповідає загальнолюдським цінностям та інтересам особистості. суспільства, держави, є само розвиваючою і сприяє підвищенню рівня громадянської вихованості;

- допомога учням і їх соціально–політичному і громадянському змужнінні;

- розвиток інтелектуальної емоційно–почуттєвої та вольової сфери особистості;

- впровадження активних форм і видів її діяльності;

- використання інтелектуально–естетичних засобів дозвіллєвої діяльності учнів;

- гармонізація сімейно–шкільного виховання ;

- науково–методичне забезпечення виховного процесу.

Організація народознавчої діяльності учнів

В умовах розбудови України як суверенної держави перед школою стоїть складне і відповідальне завдання – виховати високоморальне, національно свідоме підростаюче покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів прогресивних національних традицій .

Організація народознавчої діяльності учнів – це систематичний творчий пошук класних керівників, усіх учителів,спрямований на оновлення змісту виховного процесу, впровадження нових підходів, пробудження пізнавальних інтересів учнів до вивчення і засвоєння національних і загальнолюдських цінностей. Великого значення в організації народознавчої діяльності учнів набувають праці Г. Ващенка, С. Русової, В. Скуратівського, В. Сухомлинського.

З перших днів перебування дитини в школі потрібно вводити її у світ культурно – історичних надбань народу .Формування особистості засобами українського народознавства включає пізнання, розуміння нею своєї Батьківщини, самовіддану активно – творчу патріотичну діяльність. Усе це вимагає змістовної організації народознавчої діяльності учнів. Визначальним тут є реалізація ідеї народності і на цій основі – формування системи знань про культурно – історичний шлях розвитку українського народу і народів, які проживають на території України; демократизація всіх сторін життя учнів .Народознавча діяльність учнів передбачає:

- філософсько–світоглядну їх підготовку, формування народного світогляду, виховання культури розумової діяльності;