Сторінка
24
На динаміку і структуру надходжень місцевих податків і зборів впливає багато факторів: регіональна структура економіки; розміщення продуктивних сил; фінансовий стан підприємств; розвиток побутової інфраструктури населених пунктів; наявність курортних зон. Крім того, обсяги надходжень, місцевих податків і зборів залежать від зусиль місцевої влади, спрямованих на створення необхідних умов для підприємницької діяльності, а також діяльності місцевих податкових органів щодо мобілізації доходів.
База оподаткування місцевими податками і зборами досить нерівномірно розподілена по території України. Так, понад 50% усіх надходжень від податку з реклами в Україні припадає на бюджет столиці - м. Київ[ 56,с.29].
Потребують розв'язання такі проблеми, як зміцнення дохідної бази місцевого самоврядування й основ самостійності місцевих бюджетів усіх рівнів, підвищення зацікавленості місцевих органів влади у нарощуванні власної дохідної бази, якісне прогнозування доходів місцевих бюджетів та подальше вдосконалення методології застосування сучасних економетричних методів для розроблення адекватних моделей зміни складової дохідної частини місцевих бюджетів.
Отже, проблема дохідних джерел місцевих бюджетів України, які надходили б до них на стабільній основі, залишається відкритою, її потрібно розв'язати шляхом збільшення частки власних доходів місцевих органів влади. Вони мають основну частину дохідної бази місцевих бюджетів усіх рівнів.
Основну частку доходів місцевих бюджетів, поки що становлять регулюючі доходи, вони сягають 75-85 % . В Україні, на нашу думку, слід відмовитись від регулюючих доходів. Збалансування бюджетів доцільно здійснювати на основі закріплених доходів і трансфертів (дотацій, субвенцій). Самостійність місцевих бюджетів в Україні поки що багато в чому є декларованою лише в законодавстві, їхня дохідна частина в основному залежить не від зусиль місцевої влади в розвитку власної бази оподаткування , а від перерозподілу фінансових ресурсів через держбюджет.
З прийняттям нового Закону „Про податок на додану вартість” в 1997 році ПДВ стовідсотково зараховувався до державного бюджету . Також повністю спрямовувався до державного бюджету акцизний збір, але у 1999 році, згідно Закону України „Про державний бюджет України на 1999 рік” до бюджету міста стовідсотково надходили податок з прибутку підприємств, прибутковий податок з доходів громадян та п'ятдесят відсотків акцизного збору. А вже протягом 2000-2005 років до державного бюджету в повному обсязі надходять ПДВ, акцизний збір, податок з прибутку підприємств.
Як бачимо, норми відрахувань від загальнодержавних податків і зборів постійно змінюються, що негативно впливає на прогнозування доходів місцевих бюджетів та взагалі на фінансовий стан міста.
Численність недоліків функціонування місцевих податків і зборів негативно впливають на повноту і своєчасність їх справляння, зменшують доходи місцевих бюджетів. Таким чином, практика вітчизняного місцевого оподаткування має низку суттєвих недоліків, серед яких відзначимо :
- відсутність ефективного правового поля, що відповідав би сучасним умовам господарювання;
- наявність місцевих податків і зборів, витрати на адміністрування яких перевищують надходження від них;
- відсутність правових механізмів у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних податків і зборів;
- незацікавленість місцевої влади у додатковому залученні коштів від справляння місцевих податків і зборів;
- другорядність місцевих податків і зборів у порівнянні із загальнодержавними;
- відсутність екологічного оподаткування, податку на нерухомість як суто місцевого податку;
- нерозвиненість самооподаткування як альтернативної форми надходжень до місцевих бюджетів.
Ми вважаємо, що усунення цих недоліків в процесі вдосконалення вітчизняної системи оподаткування сприятиме зміцненню фінансової бази місцевого самоврядування і збільшенню їх фінансових ресурсів.
Підвищення ефективності використання місцевих податків і зборів є важливим інструментом удосконалення всієї фінансової системи України. Першочерговим у вирішенні цього питання має стати прийняття Закону „Про місцеві податки і збори”, в якому необхідно врахувати останні зміни, що сталися у відносинах власності, соціальній структурі, доходах населення, а також урахування всіх особливостей у Податковому кодексі. На базовому рівні (територіальної громади) могли б справляти такі податки та збори, як плата за використання природних ресурсів, збирання та утилізацію сміття та відходів, ветеринарне обслуговування, використання природних будівельних матеріалів місцевого значення.
Зважаючи на вимоги часу, досвід європейських країн та близького зарубіжжя, необхідно не тільки збільшити кількість місцевих податків і зборів та розширити повноваження органів місцевого самоврядування щодо їх запровадження, але й віднести до місцевих збір за забруднення довкілля та спрямувати 100 % його надходжень у бюджети територіальних громад [11 ].
На нашу думку, значного розширення потребує перелік місцевих екологічних податків. Необхідно запровадити податок на утилізацію відходів, прибирання сміття, використання кар'єрних матеріалів, податок на ветеринарне обслуговування. В країнах з ринковою економікою широко використовуються: податок на володіння цінними паперами, на біржові операції, на володіння двома і більше будинками (квартирами), на розміщення офісів у центральних частинах міста.
Без сумніву, в Україні склалися передумови для побудови нової системи місцевого оподаткування і зміцнення на її основі фінансів місцевого самоврядування. Звичайно, мова не може йти про запровадження одночасно всіх місцевих податків. Це треба робити поетапно в контексті проведення реформи всієї системи оподаткування, при збалансуванні співвідношення між надходженнями від загальнодержавних і місцевих податків на користь значного підвищення частки останніх.
Завантажити реферат