Сторінка
1

Грошовий оборот. Переваги безготівкових розрахунків над готівковими

План

1. Зміст грошового обороту

2. Сфери грошового обороту.

3. Грошові розрахунки в діяльності підприємств.

4. Безготівкові операції та розрахунки

5. Касові операції та розрахунки готівкою.

6. Висновок. Переваги безготівкових розрахунків над готівковими.

1. Зміст грошового обороту.

Грошовий оборот – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових та безготівкових розрахунків. Грошовий оборот – це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.

У процесі руху товарів і послуг виникають взаємопов’язані, а не протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.

У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот бере участь у діяльності банків. Банки стають необхіднішими посередниками у взаємних платежах між підприємствами. Вони цілеспрямовано регулюють грошові потоки у народно-господарському обороті.

Потоки економічних ресурсів з одного боку, і грошовий потік доходів і споживчих витрат – з другого, здійснюється одночасно. Будь-які затримки, крім тих, які викликані продажем товарів у кредит, створюють ситуацію неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обороту.

2. Сфери грошового обороту.

Грошовий оборот ділиться на 2 взаємопов’язані частини:

– сфера готівкового обігу;

– сфера безготівкового обігу.

Готівка, як правило використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщення коштів у банківських внесках, тощо.

У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки в банках. У безготівковій формі здійснюється більшість операцій, в тому числі і розрахунки між підприємствами.

Готівковий обіг призначений для обслуговування споживчого ринку, тоді як фінанси підприємств функціонують у формі безготівкових грошей. Оскільки безготівкова і готівкова сфери обслуговують різні кола народно-господарського обороту, вони мають виконувати різні економічні завдання і працювати по-різному.

Сфера безготівкового і готівкового обігу взаємопов’язані: постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми у готівкову і навпаки. У свою чергу готівка, що оприбутковується через касу підприємства, здається в банк, зараховується поточний, розрахунковий або інші рахунки і стає відповідно безготівковими коштами.

3. Грошові розрахунки в діяльності підприємств.

Грошові потоки підприємства за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні і зовнішні. Кошти, що надходять з різних джерел підприємства, належать до внутрішніх грошових потоків. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел.

Негативний рух грошових коштів означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення, позитивний – що підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.

Структура грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. Більшість підприємств значну частину фінансових ресурсів отримує саме з внутрішніх джерел. Їх частка становить 60-70% у загальному обсязі грошових потоків. Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку та звітності, включають:

– виручку від реалізації продукції, робіт і послуг;

– виручку від іншої реалізації;

– доходи від позареалізаційних операцій

Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами усіх форм власності, можуть здійснюватись у готівковій і безготівковій формах. У сукупності ці грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємств, у якому можна виділити такі напрямки:

– розрахунки, пов’язані з процесом виробництва;

– розрахунки за результатами діяльності;

– внутрішньогосподарські розрахунки;

Основними для підприємства є надходження грошових коштів від продажу продукції, що зараховані на поточні рахунки і оприбутковані в касі підприємства, оприбутковані товари при товарообмінних операціях, а також надходження в нематеріальній формі.

В Україні застосовуються два методи визначення надходять від продажу продукції: касовий метод, відповідно до якого надходження від продажу визначають за коштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або оприбуткованих матеріальних цінностей; метод нарахування, відповідно до якого надходження від продажу продукції визначають за вартістю відвантажених товарів на відповідну дату.

При виконанні господарських операцій, пов’язаних з продажем продукції, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, зобов’язання підприємства щодо розпорядження отриманими надходженнями в грошовій та інших формах виникають з моменту:

– зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підприємства;