Сторінка
1

Валютна система України. Проблемні аспектами функціонування у міжнародних валютних відносинах

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Шляхи становлення національної валютної системи 4

1.1 Формування системи валютного регулювання і валютного контролю 4

1.2 Передумови та періоди становлення валютного ринку в Україні 7

1.3 Сучасні проблеми функціонування гривні 11

Розділ 2. Проблеми та перспективи входження України в міжнародну фінансову систему 13

2.1 Об’єктивна необхідність інтеграції України в систему

міжнародних фінансів 13

2.2 Валютна система України 15

2.3 Валютний ринок 18

Висновки 21

Список використаних джерел і літератури 22

Вступ

Глобалізація – складна й багатоперспективна проблема , за якою стоїть багато реальних явищ і процесів, а також проблем , які займають усе людство. Зрозуміло , що входження молодої української держави у світову спільноту якнайбільш врівноваженої валютної національної системи . Проте , сьогодні це досить актуальне питання, яке протягом усіх років незалежності України перебуває на стадії зародження і становлення, так і не спроможне ще набрати повноцінної міжнародної ваги.

Метою курсової роботи є дослідження валютної системи України з усіма проблемними аспектами функціонування у міжнародних валютних відносинах.

Виходячи з мети , завданнями є :

- проаналізувати вагомість валютного регулювання і контролю;

- висвітлити етапи становлення власного валютного ринку;

- довести об’єктивну необхідність інтеграції української валюти в світову фінансову спільноту;

- охарактеризувати валютну систему та валютний ринок.

При цьому основною літературою із даної галузі економічної науки є підручники та монографії з валютно – кредитних відносин, а також періодичні видання такого ж спрямування.

Варто наголосити , що питаннями національної валютної системи з усіма похідними займаються українські вчені Боринець С. , Філіпенко А., Козик В., Мальчинський А.

Розділ 1

Шляхи становлення національної валютної системи

1.1 Формування системи валютного регулювання і валютного контролю

Після розголошення незалежності Україна не успадкувала нічого позитивного в економічному плані від колишнього Радянського Союзу. Так внаслідок нав’язування нашій державі в складі колишнього Союзу невигідних, із точки зору перспектив світового науково – технічного розвитку, спеціалізації і кооперування, структура загального експорту і імпорту України була ще більш деформована ніж у цілому в СРСР . Практично весь кадровий потенціал, який більш – менш знався на зовнішньо – економічній діяльності, було зосереджено за межами України в Москві [ 29,c3] .

Після розпаду СРСР Росія привласнила валютний й інші внески України, фактично весь алмазний і художні фонди колишнього Союзу. Саме за таких обставин Україна змушена була взяти на себе обслуговування і погашення 16,37% загального боргу колишнього СРСР [7,с.в].

Забезпечення стабільності національних грошей та їхньої реальної ціни молода незалежна держава не могла здійснювати без відповідної валютної політики. Тому на початку 1993 р. Уряд прийняв декрет “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, яким призначив Національний банк України головним валютним органом держави [10,с.65].

Основна складова частина валютної політики – це впровадження механізму регулювання платіжного балансу України, що є одним із найважливіших макроекономічних аспектів діяльності НБУ [9, с.102].

Пріоритетними завданнями вищенаведеного декрету були:

- стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют;

- концентрація валютного попиту та пропозиції;

- поступова ліквідація паралельного обігу іноземних і національної валют;

- залучення валютних коштів в Україну;

- скорочення імпортованої інфляції [10,с.66].

Декретом установлювався принцип внутрішньої конвертованості українського карбованця на розвинутому міжбанківському ринку, було запроваджено обов’язків продаж через уповноважені банки на Міжбанківському валютному ринку України 50% надходжень в іноземній валюті на користь резидентів. При цьому такий порядок не поширювався на:

- валютну виручку, яка спрямовувалася на погашення використаних валютних кредитів, отриманих за дозволом НБУ або гарантованих урядом;

- залишки коштів на поточних балансових рахунках резидентів на момент прийняття Декрету;

- іноземну валюту , що вивозиться для внесення у статутні фонди спільних підприємств;

- виручку в іноземній валюті за експорт продукції власного виробництва, яка надходить на користь підприємств і іноземними інвестиціями[12,с.61].

Ці декрети поклали початок формувань певної системи валютного регулювання і валютного контролю, що мало сприяти подоланню традиційних процесів й оздоровлення економіки в цілому.

Пізніше, залежно від економічної ситуації. Що склалась в Україні. Виконавча влада постійно вдосконалювала існуючу систему валютного регулювання і контролю.

Протягом 1993-1996 рр. НБУ було здійснено низку заходів на поступову лібералізацію децентралізацію валютного ринку України. З 31 жовтня 1994 року офіційний курс українського карбованця почали визначати на підставі відновлення торгів на Українській міжбанківській валютній біржі, що відкрило можливість встановлювати реальний курс українського карбованця о іноземних валют.