Сторінка
1

Інвестиції як вид майнових та інтелектуальних цінностей

Вступ. В сучасних умовах економічних відносин діяльність кожного господарюючого суб’єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин ( організацій і осіб), які зацікавлені в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно – облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства.

Інвестиції в об’єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками. Під інвестиціями звичайно розуміються довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми, в охорону навколишнього середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується доход або досягається соціальний ефект.

Основними цінностями інвестицій є: рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); кошти, цільові банківські внески, кредити, акції та інші цінні папери; майнові права, авторські права, досвід та інші інтелектуальні цінності; право користування землею та іншими природними ресурсами.

Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів , що регулюють інвестиційну діяльність.

Серед них слід насамперед визначити Закон України „Про інвестиційну

діяльність”, Закон України „Про іноземні інвестиції”, Закон України „Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні”, Закон України „Про цінні папери та фондову біржу”, які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

Постановка задач . Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії (фірми), підприємства на окремих етапах розвитку.

У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки:

1. Визначення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм та проектів.

2. Забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства.

3. Забезпечення максимізації доходів від інвестиційної діяльності.

4. Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків.

5. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Усі перелічені завдання інвестиційної діяльності тісно взаємопов’язані та взаємозумовлені. Забезпечення високих темпів розвитку підприємства може бути досягнуте за рахунок добору високоприбуткових інвестиційних проектів, та за рахунок прискорення реалізації інвестиційних програм, передбачених на тому чи іншому етапі розвитку.

Основна частина. Інвестиція – це вид майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюють прибуток (доход) або досягають соціального ефекту.

Необхідно також пам’ятати, що інвестиції розподіляються на фінансові інвестиції, довгострокові фінансові інвестиції і поточні фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції – це активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можна вільно реалізувати в будь – який момент.

Поточні фінансові інвестиції – інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можна вільно реалізувати в будь – який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів).

	Внутрішні
	Капітальні

Рис.1 Класифікація інвестицій

Залежно від впливу інвесторів, інвестиції можуть розподілятись в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства, а також у спільну діяльність.

При розподілу інвестицій в асоційовані підприємства інвестор має суттєвий вплив на підприємство, яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора, йому належить понад 25 % пакету акцій (голосів).

Якщо інвестиції розподіляються в дочірні підприємства, то у цьому випадку інвестор – мати контролює підприємство доньку і здійснює вирішальний вплив на фінансову, господарську, комерційну політику підприємства, щоб одержати вигоди від його діяльності.

В тому випадку, коли інвестиції розподіляються у спільну діяльність, інвестор здійснює господарську діяльність (зі створенням або без створення юридичної особи), яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Законодавство визначає, що всі суб’єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їх реалізації на договорній основі будь яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.

Висновок. Інвесторові надане право володіти, користуватись та розпоряджатись об’єктами та результатами інвестиційної діяльності, у тому числі здійснювати торговельні операції та реінвестування. Інвестор може придбати необхідне йому майно за цінами та на умовах, що визначаються за домовленістю, без обмежень щодо обсягу та номенклатури, якщо такі угоди не суперечать законодавству України. Інвестор може передати за угодою (контрактом) свої права щодо інвестицій, їх результатів юридичним та фізичним особам, державним та муніципальним органам.