Сторінка
1
Ідея використання коштів тіньового сектора економіки як альтернативного джерела залучення фінансових ресурсів в економіку України за рахунок проведення податкової амністії набула особливого значення для забезпечення динамічного зростання темпів росту ВВП і нарощування обсягів інвестицій у державі.
Вона досліджувалася багатьма вітчизняними вченими, зокрема: В.Геєцем, М. Азаровим, О. Барановським, О. Василиком, М. Крупкою та ін. – і була досить дискусійною пропози-цією, оскільки, крім правових і фінансових аспектів, торкалася також соціальних і морально-етичних, з погляду їхніх наслідків для суспільства. Крім того, зазначалося, що лише силові методи боротьби з тіньовою економікою дають тимчасовий ефект і не ліквідовують першопричину цього явища.
Однак поза увагою наукових розробок залишалися питання щодо співставлення отриманого економічного ефекту для економіки країни від проведення легалізації (податкової амністії) доходів і можливості виникнення у суспільстві правового нігілізму та втрати довіри населення до органів виконавчої влади, в тому числі до органів податкової служби тощо.
Враховуючи, що легалізація доходів є багатогранною проблемою, розглянемо лише її один аспект, а саме економічні та політичні передумови податкової амністії в Україні.
Глобалізація світової економіки породжує ряд проблем, які створюють реальну загрозу національній безпеці будь-якої країни. Найбільш гострою серед них є інтернаціоналізація злочинності в економічній сфері, посилення її впливу на ефективність функціонування національного господарського комплексу, зростання обсягів завданої шкоди економіці країни.
Не стала винятком Україна. За оцінками українських експертів, майже 45–50 % ВВП України перебувають у „тіні”. При цьому до 80 % тіньових капіталів створюється завдяки навмисному ухиленню від сплати податків, що негативно впливає як на формування дохідної частини державного бюджету, так і на обсяги ВВП [1]. Тому саме криміналізація економіки на сьогодні визначається експертами як один із основних стримуючих факторів темпів розвитку України.
Проблема вивезення капіталу за кордон, крім правового аспекта, з погляду законності таких операцій, має ще й негативні економічні наслідки. Нестача капіталу не дозволяє на сьогодні Уряду України вирішити багато життєво важливих проблем. З одного боку, уряд намагається отримати кредити для вирішення невідкладних завдань, з іншого – відбувається відтік значних обсягів коштів з країни. Вирішити цю проблему лише адміністративними методами не можна, оскільки такий підхід створить умови для ізоляції нашої країни від інших. Крім того, капітал завжди буде шукати для себе більш вигідне застосування. Тільки створивши сприятливі умови для розвитку вітчизняної економіки, насамперед, реального сектора, можна розраховувати, що відтік капіталу за кордон призупиниться і ця тенденція зміниться на протилежну. У сфері оподаткування це стосується зниження податкового навантаження на суб’єктів господарювання, спрощення механізму адміністрування податків, створення партнерських відносин між органами податкової служби та платниками податків. Тому, як один із напрямів податкової реформи в Україні, з метою легалізації тіньового капіталу Президентом України та урядом неодноразово було запропоновано провести у державі податкову амністію. При цьому проведення податкової амністії повинно здійснюватися паралельно з процесом реформування як податкової систем в цілому, так і підвищення рівня „прозорості” фінансових операцій і контролю за їхнім виконанням з боку органів влади.
Важливу роль під час проведення податкової амністії відіграє політична та економічна ситуація в країні. Так, основним офіційним мотивом проведення амністії в Україні є залучення коштів, у тому числі із-за кордону, як значного джерела поповнення інвестиційного ресурсу держави. Уряд планує, що частина легалізованих населенням коштів шляхом проведення податкової амністії буде спрямована на інвестиції у виробничий сектор у вигляді придбання акцій підприємств. Інша частина легалізованих у такій спосіб коштів буде зберігатися на депозитних рахунках у вітчизняних комерційних банках (це одна із головних умов проведення легалізації доходів), які також будуть у вигляді кредитів спрямовуватися на розвиток виробництва. Таким чином, уряд намагається вирішити проблему нестачі іноземних інвестицій в економіку країни.
Класичним взірцем вдалого проведення податкової амністії є амністія в Ірландії 1988 року. При цьому акумульовані під час проведення амністії кошти становили 2,5 % ВВП цієї країни. Що стосується досвіду інших країн, то в США регулярно проводяться податкові амністії на рівні окремих штатів. За період з 1982 по 1997 роки 35 штатів реалізували на власному рівні різні програми податкових амністій. Найбільш успішні з них дозволити залучити до місцевих бюджетів додатково кошти у обсязі 1–3 % від їхньої загальної суми.
Що стосується країн з перехідною економікою, то ефективність проведення амністії також досить висока. Так, у Казахстані податкова амністія 2001 року дозволила вивести з „тіні” 500 млн дол. Однак, на нашу думку, доцільно буде розраховувати на обсяг легалізованих коштів під час проведення податкової амністії в Україні на рівні до 5 % від ВВП. В узагальненому вигляді результати податкових амністій у деяких країнах світу подано у таблиці 1.
Таблиця 1
Економічна ефективність проведення податкових амністій у деяких країнах світу [5]
Країна |
Рік проведення |
Ставка податку на доходи, що легалізуються, % |
Залучено додатково коштів в економіку, дол. США |
Ірландія |
1988 |
знижена ставка |
1,5 млрд |
США (по окремих штатах) |
1982–1998 |
знижена ставка |
у межах 2 млрд |
Індія |
1997 |
30 |
2,5 млрд |
Польща |
2003 |
7,5 |
120 млн |
Казахстан |
2001 |
0 |
500 млн |