Сторінка
6
Представництва нерезидентів, які функціонують у нашій країні та на чиї поточні рахунки в уповноважених українських банках надходять кошти (в гривнях) від здійснення підприємницької діяльності в Україні та від проданої іноземної валюти з власного валютного рахунку для утримання представництва, можуть:
- отримувати проценти на залишки коштів на цих рахунках;
- купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для її наступного переказування на рахунок юридичної особи – нерезидента [13,с.475].
Правильне впорядкування валютної системи має вирішальне значення для нормального функціонування валютного ринку.
2.3 Валютний ринок
Сучасний валютний ринок – це не просто місце валютних операцій. Це система різних економічних та організаційних відносин між країнами – учасницями з приводу зовнішньої торгівлі, надання послуг. Залучення інвестицій й інших видів діяльності, які потребують обміну та використання іноземної валюти.
Валютний ринок – розгалужена система фінансово – юридичних інститутів і механізмів, функціонування яких забезпечує купівлю і продаж іноземних валют для обслуговування іноземних платежів[13,с.490].
Операції з іноземною валютою на території України здійснюються відповідно з чинним законодавством. Яке визначає, що учасниками валютного ринку в Україні є певні організаційні структури (детальніше висвітлено в розділі 1).
До валютних операцій належать:
- операції з використанням валютних цінностей у мінімальному обігу як засобів платежу;
- операції , пов’язані з переказом і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Валютними цінностями на території України вважаються:
1. Валюта України.
2. Платіжні документи й інші папери.
3. Іноземна валюта.
4. Платіжні документи й інші папери виражені в іноземній валюті.
5. Монетарні метали:
- золото;
- метали платинових груп.
Модель валютного ринку можна зобразити графічно , розглядаючи і попит на валюту як функцію ціни на неї.
На рис. 2.3.1 у точці перетину кривих ліній попиту (N) і пропозицій (A) формується рівноважний валютний курс - (W) , коли пропозиція валюти та попит на неї збігаються.
Рис. 2.3.1
Рівновага на валютному ринку.
Валютний ринок не може бути статичним – це суперечить його природі. На ньому постійно коливаються курси залежно від ситуації.
Рис. 2.3.1
Висновки
Для подальшого вдосконалення валютної системи України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:
- прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України не до ніякого ЄЕП ,а до Євросоюзу;
- відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетами її економічного та соціального розвитку;
- спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку. Зростання структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку та припинення практики їх використання для фінансування поточних витрат;
- мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;
- дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;
- залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування міжнародних фінансових відносин України.
Отже сьогодні українська державність поглибила надалі проблеми становлення валютної системи в своїй державі. Адже зараз політичні інтереси владних структур взяли верх над органічною проблемою нашої держави до економічної інтеграції у європейську , а неросійську (еєпівському) просторі.
На жаль колишні республіки Прибалтики та добросусідська Польща , з яких потрібно брати приклад , з кожним роком будуть все більше недосяжні в економічному просторі. Наша валюта буде не прогресувати , а деградувати.
Список використаних джерел і літератури:
Нормативно правова база:
1. Конституція України // Відомості Верховної ради України.–1996.-№30
2. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України.-2000.№1
3. Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр.” // Урядовий кур’єр.-2000.-28 січня.-С. ч.
4. Анулова Г.Н. Международные валютно-финансовые организации. - М.: Финансы и статистика, 1993.-188 с.
5. Балабанова И.Т. Валютные операции. - М.: Финансы и статистика, 1993.-206 с.
6. Бесараб Є.О. Фінансово-промислова інтеграція: Зарубіжний досвід та уроки України // Фінанси України.-2003.-№2.-С.133-144.
7. Білорус О. Світ і людина в ХХ столітті // Голос України .-2000.-26 грудня.-С.-8.
8. Боринець С.Я. Міжнародні Фінанси.-К.: Знання-Перс, 2002.-311 с.
9. Боринець С.Я. Розвиток сучасних грошово-валютних відносин (національний і міжнародний аспекти). К.: Педагогіка, 1997.-246 с.
10. Василик О.Д. Державні фінанси.–К.: Либідь, 2003.-302 с.
11. Галицький А.С. Сучасна валютна система.-К.: Вища школа, 1995.-88 с.
12. Гальчинський А.С. Україна: поступ у майбутнє.-К: Основи, 1999.-112 с.
13. Гроші та кредит / За ред. проф. М.І. Савлука й ін. - Карт-бланш, 2000.-510 с.
14. Гроші та кредит / За ред. проф. М.І. Савлука й ін. – К.: Либідь 1992.-212 с.
15. Дементьев В. Теория национальной экономики и мезо-экономическая теория // Российский экономический журнал.-2002.-№4.-С.73.
16. Іванко-Свинцицька І.Є. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями // Фінанси України.-2002.-№8.-С.54-59.
17. Кашпір Р. Євро і монетарна інтеграція України до Європейського простору // банківська справа.-2003.-№3.-С.9-16.
18. Ковальчук А. Грошово-кредитні відносини в правовому вимірі // Банківська Справа.-2003.-№3.С.29-42.
19. Козик В.В. й ін. Міжнародні економічні відносини.-К.: Знання-Перс, 2002.-216.
20. Міжнародні валютно-кредитні відносини / За ред. А.С. Філіпенка.-К.: Либідь, 1997.-208 с.
21. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні відносини / За ред. А.С. Філіпенка.-К.: Либідь, 1992.-302 с.
22. Опарін В.М. Фінанси.-К.: КНЕЦ, 1999.-86 с.
23. Поважна Н.Я. Політика міжнародних фінансових організацій у країнах із перехідною економікою // Фінанси України.-2002.-№9.-с.97-101.