Сторінка
1

Інвестиційні установи як суб'єкти фінансового посередництва

План

1. Поняття інвестиційного ринку і характеристика його видів

2. Учасники інвестиційного ринку та їх функції

3. Управління діяльністю інститутів спільного інвестування

4. Оперативне управління портфелем фінансових інвестицій

Небанківські фінансово-кредитні установи теж є фінансовими посередниками грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у цінні папери та кредити (переважно довгострокові). У своїй діяльності вони мають багато спільного з банками, тому деякі теоретичні положення і практичні моделі, засвоєні під час попередньої лекції, будуть актуальними і при розгляді даної теми.

У розвинутих країнах інвестиційні фонди є могутніми фінансовими структурами. Розвиток їх безпосередньо пов'язаний з розвитком середнього класу в країні, зі зростанням його заощаджень та інвестиційних уподобань. Якраз через вказані фонди цей клас може зручно і вигідно реалізувати свої інвестиційні можливості. В Україні подібні фонди не відіграють відчутної ролі на грошовому ринку. Для їх розвитку ще немає достатніх передумов, тому при вивченні даної теми ми будемо спиратись переважно на зарубіжний досвід, з огляду на можливість його застосування в Україні.

1. Поняття інвестиційного ринку і характеристика його видів

Інститут фінансового посередництва нерозривно пов'язаний із функціонуванням інвестиційного ринку, розвитком його видів і сегментів, станом його кон'юнктури. Хоча термін «інвестиційний ринок» уже достатньо тривалий час використовується економістами, однозначного трактування цього поняття досі не вироблено.

У зарубіжній практиці інвестиційний ринок ототожнюється, як правило, з ринком цінних паперів, які виступають основним інструментом інвестиційного вкладення капіталу як індивідуальним, так і інституціональними інвесторами. В нашій країні переважним напрямом інвестиційної діяльності є реальне інвестування у формі капітальних вкладень; відповідно інвестиційний ринок у найбільш частому трактуванні вітчизняних економістів розглядається як ринок капітальних товарів. Обидва ці підходи є надмірно вузькими, тому поняття інвестиційного ринку доцільно сформулювати наступним чином.

Інвестиційний ринок є надзвичайно складною системою, в якій обертаються багатоманітні товари та інструменти, що забезпечують інвестиційний попит усіх видів інвесторів. Цей ринок обслуговується спеціальними інвестиційними інституціями, розпоряджається досить розгалуженою і різноплановою інвестиційною інфраструктурою.

В економічній системі країни, що функціонує на ринкових принципах, інвестиційний ринок відіграє велику роль, яка визначається наступними основними функціями:

1. Активною мобілізацією тимчасово вільного капіталу з різноманітних джерел.

2. Ефективним розподілом акумульованого вільного капіталу між численними кінцевими його споживачами.

3. Визначенням найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері.

4. Формуванням ринкових цін на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги, що найбільш ефективно відображають співвідношення між їх пропозицією і попитом, яке склалося.

5. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем інвестиційних товарів та інструментів.

6. Формуванням умов для мінімізації інвестиційного і комерційного ризику.

7. Прискоренням обігу капіталу, яке сприяє активізації економічних процесів.

Поняття «інвестиційний ринко» є в певній мірі збірним, узагальненим. В реальній практиці воно характеризує широкий спектр окремих видів інвестиційних ринків з різноманітними сегментами кожного з цих видів. Сучасна систематизація інвестиційних ринків виділяє різні їх види у відповідності до наступних основних ознак (рис. 10).

Рис. 10. Систематизація інвестиційних ринків за основними ознаками

2. Учасники інвестиційного ринку та їх функції

На інвестиційному ринку діють різноманітні учасники, функції яких визначаються цілями їх діяльності та ступенем участі у здійсненні окремих угод. Склад основних учасників інвестиційного ринку варіюється в залежності від форм здійснення угод. Загалом основні учасники інвестиційного ринку диференціюються на дві групи:

1) Продавці і покупці інвестиційних товарів, інструментів і послуг;

2) Інвестиційні (фінансові) посередники.

Окрім основних учасників інвестиційного ринку, що приймають безпосередню участь у здійсненні угод, до складу його суб'єктів відносяться численні учасники, що здійснюють допоміжні функції. З урахуванням викладеного загальний склад учасників інвестиційного ринку класифікується наступним чином (рис. 11).

Рис. 11. Склад основних груп учасників інвестиційного ринку

Інвестиційні посередники складають доволі численну групу основних учасників інвестиційного ринку, що забезпечує посередницький зв'язок між покупцями і продавцями інвестиційних послуг. Певна частина інвестиційних посередників сама може виступати на інвестиційному ринку в ролі покупця або продавця.

Інвестиційно-фінансові посередники, що здійснюють виключно брокерську діяльність, є професійними учасниками інвестиційного ринку, діяльність яких підлягає обов'язковому ліцензуванню. Основною функцією таких посередників є надання допомоги як продавцям, так і покупцям інвестиційних товарів, інструментів і послуг у здійсненні діяльності на інвестиційному ринку. Інвестиційно-фінансовий посередник, що здійснює брокерську діяльність, бере участь у підписанні угод в якості повіреного (на основі договору-доручення від клієнта) або в якості комісіонера (на основі договору комісії).

Цю групу інвестиційно-фінансових посередників представляє чисельний інститут товарних і фінансових брокерів, які здійснюють свою діяльність як на організованому (біржовому), так і на неорганізованому (позабіржовому) інвестиційних ринках. В якості брокерів у відповідності до законодавства можуть виступати як юридичні особи (брокерські контори і фірми), так і фізичні особи.