Сторінка
1

Наднаціональні та суспільні інститути у забезпеченні глобальної та європейської безпеки

План

1. Основні концепції забезпечення фінансової безпеки регіону

2. Принципи забезпечення фінансової безпеки регіону

3. Критерії оцінки фінансової безпеки регіону

Література

1. Основні концепції забезпечення фінансової безпеки регіону

Стан фінансової безпеки України в цілому знаходиться в тісній залежності з забезпеченням стійкого розвитку всіх її регіонів. Популярний сьогодні політичний лозунг „Сильні регіони – сильна держава” в повній мірі характеризує економічну стратегію України, реалізацією якої передбачається забезпечення фінансової безпеки регіонів. В економічній науці на даний момент не існує чітко визначеного поняття „фінансова безпека держави”, а „фінансова безпека регіону” тільки починає подекуди згадуватись. З одного боку, забезпечення фінансової безпеки регіону передбачає інтеграцію регіональної економіки з економікою держави, з іншого – збереження регіональної незалежності.

Значним досягненням державного управління в Україні є прийнята 25 травня 2001 року Концепція державної регіональної політики. В результаті її прийняття більш чітко визначились обов’язки держави по відношенню до розвитку регіонів і в той же час конкретизувалась відповідальність самих регіонів за їх соціально-економічний розвиток. В Концепції були визначені такі складові економічної безпеки регіону:

- економічна самостійність, яка в першу чергу повинна проявлятися в здійсненні контролю над регіональними ресурсами і можливості найбільш повного використання конкурентних переваг регіону;

- стабільності регіональної економіки, яка передбачає надійність всіх елементів економічної системи, захисту всіх форм власності, надання гарантій для ефективної підприємницької діяльності, недопущення впливу дестабілізаційних факторів;

- можливість самостійно реалізовувати і захищати регіональні економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну і інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал регіону.

Досягненню соціально-економічної безпеки на регіональному рівні перешкоджає ряд невирішених проблем, які класифікуються як загрози фінансової безпеки. Проблема в тому, що фінансовій безпеці регіонів сьогодні загрожує не тільки правова невирішеність багатьох питань, неврегульованість взаємовідносин регіонів з центральними органами виконавчої влади, розруха науково-технічного потенціалу, відсутність чіткої системи охорони навколишнього середовища, тонізація економіки, ріст фінансових зловживань, низька професійна компетенція управлінських кадрів регіональних органів управління, але основна причина – відсутність пріоритетів в їх соціально-економічному розвитку. Основним пріоритетом в даному повинно бути фінансове забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

Перш ніж перейти до розгляду всіх перерахованих загроз, зупинимось на соціальному аспекті. Так, серед загального числа загроз, виділених вченими Національного інституту стратегічних досліджень України, більш за все мішають збереженню суверенітету і територіальній цілісності нашої держави активізація сепаратиського руху в окремих регіонах, міжконфесійні і міжетнічні конфлікти, а також міжрегіональні диспропорції в економічному розвитку і життєвому рівні, посилення неконтрольованих міграційних процесів, які сприяють збільшенню числа інфекційних захворювань.

До причин кризового стану в регіонах, які через масштаби розповсюдження і ступінь негативності соціальних наслідків загрожують національній безпеці, також відносяться:

- збільшення числа депресивних регіонів;

- критичний стан невеликих міст і сіл, шахтарських поселень в регіонах закриття вугільних шахт і відсутність ефективних дій по їх підтримці і відродженню;

- високий конфліктний потенціал в регіонах, де розташовані підприємства вугільної промисловості;

- посилення в регіонах негативних соціальних наслідків структурної перебудови економіки.

Необхідність забезпечення соціально-економічної безпеки на регіональному рівні обумовлені цілим рядом факторів, найважливішими з яких є регіональні особливості характеру і результатів праці, соціально-демографічні і інші умови. Важливою особливістю забезпечення безпеки регіону є взаємодія розвитку соціальної сфери за рахунок власних регіональних коштів з державним регулюванням і субсидуванням соціаль­но­го розвитку регіону. Джерелом власних регіональних коштів є місцеві подат­ки і збори, доходи від державної регіональної власності, добровільні пожер­тви і внески юридичних і фізичних осіб. Джерелами централізованого еко­но­міч­ного регулювання соціального розвитку регіонів виступають регулюючі податки, фінансові ресурси державних програм, загальні субсидії і цільові субвенції, кошти фондів регіонального розвитку.

Найбільш значні загрози регіональної соціально-економічної безпеки носять фінансовий, законодавчо-правовий і соціальний характер. Кожний вид загроз розкривається в поєднанні факторів, які мають різну природу. При­ро­да факторів може бути об’єктивною і суб’єктивною, інерційною і антро­по­ген­ною, різною за часовими параметрами. При цьому кожен фактор може бу­ти наділений різними природними рисами. На приклад, законодавчо-правове поле, маючи ряд суб’єктивних рис на державному рівні по відношенню до ре­гіону наділене об’єктивною природою. Фінансові загрози, навпаки, зале­ж­но від місця їх локалізації можуть мати як об’єктивну так і суб’єктивну при­ро­ду.

Інерційний характер мають ті загрози, які склались історично і впли­ва­ють на соціально-економічну безпеку регіону з року в рік і практично не змінюються. Прикладом такої загрози може бути стан ресурсного потенціалу регіону. Рівень регулювання загроз економічної безпеки інерційного харак­те­ру практично рівний нулю, на відміну від загроз антропогенного характеру, регулювання яких досить високе. Різні по природі загрози соціально-еко­но­міч­ної безпеки регіону можуть мати різний часовий інтервал – від коротко­стро­ко­вої до довгострокової постійної дії.

2. Принципи забезпечення фінансової безпеки регіону

Для того щоб забезпечити соціально-економічну безпеку регіону, необхідно дотримуватися наступних принципів:

1. Історичний принцип має універсальне методологічне значення, оскільки дозволяє об’єктивно оцінити відносну цілісність і завершеність того чи іншого етапу економічного і соціального розвитку регіону.