Сторінка
2

Наднаціональні та суспільні інститути у забезпеченні глобальної та європейської безпеки

2. Принцип єдності. Реалізація цього принципу передбачає розробку такої регіональної політики, яка б враховувала вплив всіх особливостей природно-господарського розвитку регіону, а також сукупність економічних, соціальних, екологічних, організаційних і технічних факторів на соціально-економічну безпеку регіону.

3. Принцип комплексності відображає об’єктивні процеси поділу праці і регіональної інтеграції виробництва. Його реалізація направлена на забезпечення повної збалансованості виробничих ресурсів з потребами господарського комплексу регіону.

4. Принцип природно-господарської збалансованості і оптимальності передбачає дотримання відповідного співвідношення між нарощуванням виробничого потенціалу галузей і реалізацією програм охорони навколишнього середовища, орієнтує на раціоналізацію регіонального розвитку. Основною перешкодою реалізації даного принципу є відсутність школи моделювання макроекономічних показників, в той час коли Росія, Польща, Чехія вже досягли певних результатів в цій галузі.

5. Принцип пріоритетності сприяє ранжуванню цілей і задач забез­пе­чен­ня соціально-економічної безпеки регіону у відповідності до стратегії його розвитку, орієнтує на дотримання соціальної спрямованості в вико­рис­та­нні матеріальних, фінансових, рекреаційних та інших видів ресурсів.

6. Принцип варіантності передбачає необхідність вибору шляхів досягнення цілей і вирішення задач, спрямованих на забезпечення соціально-економічної безпеки регіону. Варіанти такого забезпечення формуються на основі проектування темпів і пропорцій розвитку галузей, гіпотез інвес­ти­цій­ної політики регіону, технічних і технологічних рішень в організації вироб­ни­чих процесів.

7. Принцип узгодженості інтересів місцевих органів управління і на­пря­мків забезпечення соціально-економічної безпеки регіону на основі єди­ної системи стимулювання і відповідальності. Реалізація даного принципу пе­ре­дбачає взаємну економічну відповідальність і виконання взаємних зобов’­язань по забезпеченню соціально-економічної безпеки регіону.

8. Принцип пропорційності забезпечення фінансовими ресурсами рів­нів адміністративно-територіальної ієрархії і розширення фінансово-еко­но­міч­ної самостійності територіальних одиниць нижчого рівня. Особливо треба відмітити значимість реалізації цього принципу, який базується на узгод­жен­ні інтересів державного і регіонального бюджетів.

Забезпечення соціально-економічної безпеки регіону в основному залежить від реальності прогнозування дохідних джерел регіонального бюд­же­ту, від відповідності показників дохідної частини мінімальних потреб ре­гі­о­ну, рівня залежності бюджету від нормативів відрахувань від загально­дер­жав­них податків і зборів, які встановлюються Верховною Радою України при затвердженні державного бюджету на відповідний рік.

В цілому роль регіональних бюджетів в забезпеченні соціально-економічної безпеки регіону може бути охарактеризована наступним чином.

По-перше, сконцентрованість фінансових ресурсів в місцевих бюд­же­тах України дозволяє органам виконавчої влади регіонів мати фінансову базу для реалізації своїх повноважень у відповідності з Конституцією України. Через бюджети утворюються грошові фонди, які не тільки забезпечують виконання задач загального значення і створюють фінансову базу для вико­нан­ня функцій регіональних органів влади, але і створюють базу для забез­пе­чення соціально-економічної безпеки регіону. Виходячи з цього можна зро­бити висновок, що в самому загальному вигляді рівень соціально-еко­но­міч­ної безпеки регіону може асоціюватися з величиною фінансових ресурсів, необ­хідних для підтримки його розвитку, і в першу чергу соціального роз­вит­ку регіону.

Узагальнення такого висновку витікає з того, що серед достатньо ве­ли­кої сукупності факторів, під впливом яких формується процес регіонального розвитку, пріоритетне значення мають:

- виникнення нових суспільних потреб і необхідність пошуку способів їх за­до­волення;

- зростання обмеженості всіх видів ресурсів, серед яких першочергове значення мають трудові ресурси;

- поява соціальних обмежень в результаті негативного впливу наслідків на­у­ково-технічного прогресу на екологію і суспільство.

Крім цього в рамках теорії управління регіональним розвитком основними серед джерел регіонального економічного росту перш за все є різні види трудової діяльності населення.

По-друге, формування регіональних і місцевих бюджетів дає можли­вість регіонам в повній мірі проявити фінансово-господарську самостійність в витратах коштів на соціально-економічний розвиток регіону, і як наслідок, і на соціально-економічну безпеку.

По-третє, за допомогою регіональних бюджетів здійснюється вирів­ню­ван­ня економічного і соціального розвитку територій. З цією метою фор­му­ють­ся і реалізуються регіональні програми економічного і соціального розви­тку регіонів.

Без сумніву, роль регіональних і місцевих бюджетів в процесі за без­пе­чен­ня соціально-економічної безпеки регіону буде зростати поряд з наданням більшого числа прав і свобод органам виконавчої влади на місцях.

Виходячи з перекислених принципів, можна виділити основні напрям­ки соціально-економічної безпеки регіону:

- удосконалення правової бази. Регламентація прав і обов’язків те­ри­то­ріаль­них суб’єктів господарювання і керівників регіонів. Забезпечення прий­нят­тя однозначних рішень при виникненні конфліктних ситуацій між цен­тром і регіонами;

- розробка і реалізація довгострокових програм розвитку регіональної економіки;

- збереження ресурсного потенціалу, відновлення і розвиток вироб­ни­чо­го потенціалу регіону. Розробка соціально-економічних орієнтирів регі­о­наль­ного розвитку;

- розвиток самостійної бюджетно-фінансової політики регіонів;

- підготовка кваліфікованих кадрів адміністративного менеджменту.

Характеризуючи напрямки забезпечення економічної безпеки регіону, необхідно підкреслити, що на фоні загальної значимості всіх напрямків особ­ли­ве місце займає розробка соціально-економічних орієнтирів, які потрібно роз­глядати як систему, функціонування якої спрямоване на узгодження інтересів всіх учасників процесу регіонального розвитку. Виділяють наступні соціально-економічні орієнтири збалансованого розвитку регіону:

- дотримання виробничих, функціональних, соціально-економічних і економіко-екологічних пропорцій;

- вирішення регіональних і міжрегіональних проблем;

- забезпечення соціального розвитку, підвищення рівня і якості життя;

- забезпечення оптимальної інфраструктури розвитку регіону по соці­аль­но­му, економічному і інвестиційному параметрах;

- створення соціально-економічного середовища життєдіяльності насе­лен­ня і функціонування виробництва регіону;

- використання економічних важелів в управління регіональним роз­вит­ком.