Сторінка
3

Інвестиційні установи як суб'єкти фінансового посередництва

Дивіденди по цінних паперах такого виду не сплачуються. На такі фонди поширюються вимоги щодо диверсифікації активів і ліквідності, встановлені для фондів відкритого типу.

Інвестиційний фонд може бути диверсифікованого або не диверсифікованого виду.

Фонд вважається диверсифікованим, якщо:

• кількість цінних паперів одного емітента в активах фонду не перевищує 10% загального обсягу їх емісії);

• загальна сума пакетів цінних паперів одного емітента, які містять кількість, більшу ніж 5% загального обсягу емісії на момент їх придбання, не перевищує 40% вартості чистих активів фонду;

• активи фонду не менше ніж на 80% складаються з грошових коштів, ощадних сертифікатів, облігацій підприємств і місцевих позик, державних цінних паперів, а також цінних паперів, що допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі.

Диверсифікованим фондам забороняється:

• тримати на поточних і депозитних рахунках, в ощадних сертифікатах та облігаціях, емітованих комерційними банками, більше ніж 30% загальної вартості активів фонду;

• володіти цінними паперами одного емітента на суму, яка перевищує 5% загальної вартості активів фонду;

• володіти державними цінними паперами в сумі що перевищує 25% загальної вартості активів фонду;

• володіти облігаціями органів місцевого самоврядування в сумі, що перевищує 10% загальної вартості активів фонду;

• володіти облігаціями українських емітентів-резидентів України (крім комерційних банків) на суму, що перевищує 40% загальної вартості активів фонду;

• володіти цінними паперами, доходи за якими гарантовано урядом іноземної держави, на суму, що перевищує 10% загальної вартості активів фонду;

• володіти акціями та облігаціями, емітованими нерезидентами, які котируються на організованих фондових ринках іноземних держав, на суму, що перевищує 20% загальної вартості активів фонду.

Якщо фонд не відповідає переліченим вище вимогам щодо диверсифікації активів, він вважається недиверсифікованим.

Учасниками венчурного фонду можуть бути лише юридичні особи.

Залежно від організаційної форми інвестиційні фонди поділяються на корпоративні і пайові.

Правовстановлюючими документами при створенні корпоративного інвестиційного фонду є статут і регламент. Управління активами корпоративного інвестиційного фонду здійснює компанія з управління активами, яка зобов'язана діяти від імені та в інтересах корпоративного інвестиційного фонду на підставі договору про управління активами. Такий договір укладається на термін, що не перевищує трьох років, і його дія може бути продовжена тільки за рішенням загальних зборів акціонерів фонду.

Особливості управління такими фондами показано на рис. 12.

З досвіду інших країн відомо, що в разі колективного інвестування захистити кошти інвесторів від несумлінного використання чи помилок компанії з управління активами можна лише шляхом розподілу довіри між двома особами – виконавцем (компанією з управління) та незалежним контролером (спеціалізованим зберігачем). В Україні додатковий контроль зобов'язаний здійснювати зберігач фонду.

Згідно з законодавством пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою. Функціонування пайового інвестиційного фонду регулюється виключно регламентом (такий фонд працює без статуту).

Рис. 12. Механізм управління корпоративним інвестиційним фондом

На відміну від корпоративного інвестиційного фонду інвестори пайового фонду не набувають прав, установлених законом для акціонерів. Натомість, замість поняття «акціонер» використовується поняття 2учасник». Учасником пайового інвестиційного фонду є інвестор, який придбав інвестиційний сертифікат цього фонду. Інвестиційний сертифікат – це цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.