Сторінка
14
3. Щодо методу стягнення податку:
- прямі податки;
- непрямі податки.
4. Щодо обсягу ставки податків та обов’язкових платежів:
- пропорційні податки;
- регресивні податки.
За економічною природою доходи бюджету – це частка централізованих ресурсів держави, які потрібні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування фондів грошових коштів, які надходять у розпорядження органів державної влади та місцевого самоврядування. За характером надходження в бюджет доходи поділяються на власні, закріплені, регулюючі та міжбюджетні трансферти. Основу самостійності місцевого бюджету становлять власні та закріплені доходи [2, ст. 9].
Власні доходи – це доходи, що належать місцевим органам влади і формуються на підвідомчій їм території на основі затверджених рішень та положень органів місцевого самоврядування. Перелік власних доходів визначено Бюджетним кодексом України.
Закріплені доходи – це доходи, що повністю або певною частиною на довгостроковій основі закріплюються за тим чи іншим бюджетом.
Власні і закріплені доходи різні за своїм змістом, їх не слід ототожнювати. До власних доходів відносяться місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевій владі. Частка власних доходів місцевих бюджетів в Україні є вкрай незначною, і таким чином, принцип самостійності цих бюджетів залишається поки що декларованим.
Проблема доходних джерел місцевих бюджетів України, які надходили б до них на стабільній основі, залишається в Україні відкритою. Власних та закріплених доходів здебільшого не вистачає на фінансування витрат органів місцевого самоврядування, і тому для збалансування місцевих бюджетів використовуються регулюючі доходи та міжбюджетні трансферти.
Регулюючі доходи – це доходи, які на пайовій основі розподіляються між бюджетами різних рівнів та видів. Перелік регулюючих доходів визначається законодавством України про бюджетну систему. Уточнення переліку регулюючих доходів здійснюється в процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України [2, ст. 1].
Міжбюджетні трансферти спрямовуються за нестач попередніх груп доходів з метою збалансування місцевих бюджетів, а також здійснення фінансового вирівнювання. Крім того, цільові трансферти (субвенції) надаються відповідно до передачі чи делегування функцій органів державної виконавчої влади місцевому самоврядуванню, яке згідно з вимогами законодавства, повинно супроводжуватися передачею необхідних фінансових ресурсів.
Отже, перелік власних і закріплених доходів визначений у Бюджетному кодексі України на тривалу перспективу, що повинно створити необхідні передумови для здійснення перспективного планування на регіональному рівні. Надходження власних доходів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам; такий порядок встановлює безпосередню заінтересованість органів місцевого самоврядування у нарощуванні доходної бази. Склад власних доходів визначений наступним чином [3 ] :
- місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;
- 100 % плати за землю для бюджетів міст Києва і Севастополя ; 75 % плати за землю — для бюджетів міст республіканського значення та міст обласного значення; 60% плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;
- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;
- надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;
- податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
- надходження дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;
- плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до бюджету;
- кошти від відчуження комунального майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності;
- фіксований сільськогосподарський податок у частині , що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
- плата за оренду майнових комплексів , що знаходяться у комунальній власності;
- надходження від місцевих грошово - речових лотерей;
- плата за гарантії, надані органами місцевого самоврядування;
- гранти та дарунки у вартісному обрахунку;
- власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету;
- податок на прибуток підприємств комунальної власності;
- платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
- інші надходження, передбачені законом.
До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать наступні податки і збори (обов'язкові платежі):
- прибутковий податок з громадян (з 1 січня 2004 року - податок з доходів фізичних осіб) в розмірі 75 відсотків від контингенту надходжень;
- державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
- плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;
- плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;