Сторінка
8
3.3. Методика спостережень за водним режимом
Спостереження за водним режимом здійснюється на режимних площадках (рис. ), де велися також спостереження за температурою ґрунту, відбори проб ґрунту для різного роду аналізу.
Рис. Схема розміщення режимних площадок
Рівень ґрунтових вод
Спостереження за рівнем ґрунтових вод велися в спеціально обладнаних свердловинах з поліетиленових труб d = 0,05 м (рис. ), встановлених на всіх варіантах дослідної ділянки по середині між регулюючими дренами, а також перпендикулярно до дрен ліній (рис. ).
У періоді стояння рівня ґрунтових вод вище глибини закладання дрен спостереження велися щодня в інший час через 5 діб. Вимірювання глибини стояння РГВ здійснювалося хлопушкою. Точність вимірювання ±1 см.
Рис. Конструкція спостережу вальної свердловини
Рис. Схема розміщення впостережувальних дрен на міждренній
Дренажний стік
Вимірювання дренажного стоку здійснювалося в усті колекторів, а також окремих дрен об’ємним способом. Повторність вимірювання прийнята триразовою.
У періоді сніготанення і затяжних дощів спостереження за дренажним стоком велися щодня, в інший час – по п’ятиденках.
Ґрунтова волога
Відбір ґрунтових зразків на вологість здійснювався на режимних площадках розташованих на віддалі 2,5-3 м від спостережу вальних свердловин.
В орному горизонті (0-30 см) визначення вологості здійснювалося через 10 см, а в нижче розташованих ґрунтових горизонтах – через 20 см. Періодичність спостережень 1-2 рази на місяць. Повторність відбору триразовий.
Горизонти: 0-10, 10-20, 20-30, 30-50, 50-70 і більше.
Вологістю ґрунту називають кількість води, яка міститься на даний час в визначеному горизонті ґрунту. Вологість ґрунту під впливом метеорологічних умов, поливів, взаємодії з атмосферою, твердою частиною ґрунту, рослинами і ґрунтовими організмами постійно змінюється з часом.
Сукупність всіх явищ переміщення вологи в ґрунті, змін пошарових запасів її і явищ обміну вологи між ґрунтом і ін. природними тілами називається водним режимом ґрунту. Кількісним його вираженням є водний баланс ґрунту. Під цим терміном розуміється сукупність всіх величин приходу і розходу вологи з ґрунту і зміни запасу вологи в ньому за той або інший проміжок часу.
В залежності від значення складових водний баланс території може бути позитивним або негативним. При позитивному значенні водного балансу може виникати перезволоження ґрунту, а при негативному – потрібно поповнити недостачу вологи.
Основна задача меліоративних систем заклечається в підтримці оптимального водно-повітряного режиму, найбільш повно відповідного потребами с/г культур під час вегетаційного періоду. Тому вологість ґрунту в польових дослідах на ГМС визначається в обов’язковому порядку в великих об’ємах.
Для визначення вологості ґрунту використовують декілька способів. Термостатно-ваговий, оснований на вилученні зразків визначеного шару ґрунту з наступним важенням в лабораторних умовах. Тензометричний метод базується на зміні всмоктуючої сили ґрунту в залежності від вмісту вологи. Гамма-скопічний метод визначення вологи базується на тому, що інтенсивність пучка гамма-квантів, проходячи через ґрунт, ослаблюється, при чому це ослаблення викликається як твердими частинками ґрунту, так і вмістимій в ньому водою. Якщо товщина ґрунту залишається постійною, то зміни інтенсивності пучка гамма-квантів будуть залежати тільки від змін вологовмісту.
Існує також нейтронний метод визначення вологості ґрунту, рефлектометричний метод, дистанційний тепло ємкісний і інші. Найбільш поширеним і точним з цих методів є термостатно-ваговий. При термостатно-ваговому методі визначення вологості зразки ґрунту беруться суцільною колонкою з свердловини буром або з стінки шурфа з врахуванням генетичних горизонтів ґрунту і геологічних нашаровувань. Тому, спочатку проводять морфологічні описи ґрунту, з тим, щоб своєрідно генетичним горизонтом ґрунту намітити глибину взяття зразків на вологість.
В верхніх горизонтах, де особливо швидко змінюється вологість з глибиною, зразки слід брати через 5 см (0-5 і 5-10 см), а далі через 10 см, дотримуючись границі генетичних горизонтів.
При вивченні водного режиму ґрунту в генетичних цілях спостереження над вологістю повинні захоплювати ту частину ґрунтової товщі, в якій в багатовіковому циклі створюються помітні, доступні для вивчення існуючими методами зміни вологи, в силу до першого горизонту ґрунтових вод.
При вивченні вологозабезпеченості рослин в меліоративних дослідах глибина визначення вологи ґрунту повинна захоплювати весь кореневмісний шар і ту верхню частину підстилаю чого ґрунту, яка може служити джерелом вологи для рослин за рахунок капілярного підняття останньої з цієї частини ґрунту в кореневмісний шар .
В систематичних багаторічних дослідженнях спостереження над вологістю повинні бути цілорічними. В епізодичних дослідженнях спостереження проводять під час вегетаційного періоду. Весною перше визначення вологості проводять після сходу снігового покрову або після стійкого переходу температур через 0º. В подальшому визначення проводять зазвичай раз в 10 днів в теплий період року і один раз в місяць зимою. В польових дослідженнях вологість ґрунту визначається також застосовуючи до строків міроприємств, вивчення впливу яких складає тему дослідження. При зрошенні необхідно визначити вологість ґрунту перед поливом і після нього. Під будь-якою культурою вологість ґрунту визначають одразу після збору. Спостереження рекомендується проводити не менше чим в 5-кратной повторюваності в верхньому метровому шарі і 3-кратному в більш глибоких шарах ґрунтів.
При розміщенні точок визначення вологості (свердловин) необхідно враховувати фактори, від яких залежить роз приділення вологості ґрунту. На зрошувальних землях такими факторами є рельєф і мікрорельєф ділянки, видалення тої чи іншої частини поля від місця потрапляння поливної води, а також кількість і швидкість подачі її на поле. На осушувальних землях необхідно враховувати розміщення параметри дренажної мережі.
Завантажити реферат