Сторінка
2
Зима у зв’язку з переваженням західних та південно-західних вітрів і високої відносної вологості (90%) порівняно м’яка. Проте бувають роки, коли морози досягають 30º і більше.
Кліматичні відмітки в межах області незначні у зв’язку з невеликою її територією. Різниця в середніх температурах північної і південної частин області в січні становить 0,8º а в липні 0,4º.
Весна в області починається у другій декаді березня і триває 70-80 днів. Початком весняного сезону вважають дату стійкого переходу середньої добової температури повітря через 0º. Для весни характерним є швидке наростання температур. У першій декаді квітня середні добові температури стають вищими 5º, а в третій декаді – переходять через 10º. З цим пов'язаний інтенсивний ріст більшості рослин. Весною бувають часто приморозки, які завдають шкоди садам і городнім культурам.
Літо завжди тепле, нежарке, з достатнім зволоженням. На території області воно починається в третій декаді травня, коли середня добова температура повітря стає вище 15º. В найтеплішому місяці – липні середня температура 17-19º, максимальна 36-38º. Влітку бувають зливи з грозами, іноді град. Внаслідок злив подекуди вилягає хліб, в окремих місцях змивається верхній шар ґрунту.
Осінь починається наприкінці вересня, а в деяких місцях – на початку жовтня. Середньодобова температура повітря проходить через 10º до нижчої.
У передосінній і осінній період в умовах Волинської області зменшується кількість опадів. Вересень – місяць ще теплий і здебільшого без затяжних дощів.
Зима починається наприкінці листопада, коли температура повітря переходить через 0º до нижчої і триває близько 3,5 місяців, до 10-15 березня.
Для оцінки можливостей вирощування різноманітних культур у Волинській області практичне значення має вивчення умов сонячної радіації і кількості наявного тепла. Географічне положення області забезпечує достатню кількість тепла для вирощування майже всіх зернових і багатьох технічних культур помірного пояса. Сума температур вище 10º дорівнює 2400-2500º.
Серед рівних територій України Волинська область, поряд з Рівненською, належить до найбільш зволожених. Середня річна сума опадів тут часто перевищує 600 мм, створюючи достатнє, а в окремі роки, навіть надмірне зволоження. Волинська область не знає згубних посух. Дуже важливим і сприятливим моментом для сільського господарства є стабільність надходження вологи у весняний період. Влітку нерідко бувають значні дощі під час жнив.
В умовах неглибокого залягання водоупірного шару, низьких берегів річок, тощо літні зливи часом викликають певні, що затоплюють значні площі.
Для розвитку рослинності на території області велике значення має достатня відносна вологість, яка в найбільш сухі місяці звичайно не буває нижче 55-60º. Тепловий режим і вологозабезпеченість сприяють вирощуванню у Волинській області різних технічних культур.
1.3. Геолого-гідрогеологічні та геоморфологічні умови
Геоструктурну основу території складають кілька технічних елементів південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи: Ратнівський горст, на Південному-Заході від нього – Ковельський виступ, решта території – Волино-Подільська монокліаль і Львівський палеозойський прогин. Для геологічної будови характерні два структурних поверхи: нижній, утворений дисковимипротерозойськими і палеозойськими породами і верхній – складений монокліальними верствами крейдового, місцями – палеогенового віку. Корінні породи в межах низовинної частини області повністю перекриті антропогеновими водно-льодовиковими піщаними і льодовиковими піщано-галечними відкладами, на вододілах і схилах Волинської височини – лесовидними породами.
Поверхня області рівнинна з загальним похилом у північному напрямку. Максимальна висота 292 м у південно-східній частині, мінімальна – 139 м на межиріччі Стоходу і Прип’яті.
Поверхневі води Волині представлені річками і озерами. Частина річок бере початок на території області, витоки інших знаходяться далеко за її межами. Всі річки належать до рівнинного типу і характеризуються незначними швидкостями течії (0,1-0,3 м/с). На північному-заході бере початок права притока Дніпра – р. Прип’ять, протяжність якої в межах області біля 170 м. В басейні р. Прип’ять починається біля 105 річок і струмків. З південного-заходу на північний схід протікає сама велика починаючи від м. Луцьк, притока Прип’яті – р. Стир. Другою по величині водною артерією являється річка Західний Буг. Загальний річний об’єм стоку річок в межах області в середньому за рік складає 3816 млн. м³.
Тут нараховується більше 200 озер площею від 2 до 269 га. Вони живляться атмосферними опадами, поверхневим стоком і підземними водами. Підземні води являються найбільш важливим фактором підтримання рівня озер, а також регулятором їх температурного режиму. Температура підземних вод, які живлять озера, в залежності від їх глибини, коливається в основному в межах 6-8ºС. Рівень води на протязі року в озерах міняється до 1 м.
Самі великі озера – Швацькі, представлені більш ніж 20 водоймами, розміщеними в басейні Західного Бугу. Найбільше з них озеро Світязь, яке живиться артезіанськими водами, глибиною до 60 м. В басейні річки Прип’ять найбільшим являється озеро Любязь, площею 454 га і глибиною 11 м. В басейні річки Стохід починається 30 озер, в основному, карстового походження, площа яких коливається від 1 до 165 га.
Завантажити реферат