Сторінка
1

Відкриття Амазонки

Восени 1499року від берегів Іспанії відпливла флотилія з чотирьох каравел і взяла курс на південний захід. Нею командував Вісенте Яньєс Пінсон, який брав участь у першому поході Колумба. Пізнавши смак подорожей і вже заражений бацилами честолюбства, він вирушив шукати в далеких країнах золото і коштовності.

Каравели перетнули Атлантичний океан і в січні 1500 року підійшли до східного виступу Південної Америки приблизно близько 6° південної широти. Одного разу флотиліязбилася з дороги і втратила землю з поля зору. Невдовзі стався дивовижний випадок: океан, по якому пливли каравели, був повен . прісної води.

Порадившись, моряки дійшли висновку, що перебувають у районі впадіння в океан якоїсь величезної річки, їхні припущення підтвердились. Знайшовши один із рукавівгирла, іспанці піднялися по ньому вгору на кілька кілометрів. По дорозі їмзустрілося кілька індіанських селищ, їхні жителі привітно зустріли прибульців ,однак ті мали зовсім не мирні наміри: висаджувались на берег і влаштовувалиполювання на індіанців, їм удалося захопити в полон понад тридцять чоловік. Цейживий «товар» вони збиралися вигідно продати після повернення.

Так було покладено початок «страхітливій чумі» — рабству і работоргівлі напівденноамериканському континенті.

Одного разу ,немовби з метою помститись за вчинені злочини, на каравели піднялася величезної сили хвиля, яка прийшла з океану. Це була страхітлива амазонська поророка. Вона пошкодила і розкидала судна іспанців.

Приголомшеніморяки довго не могли прийти до тями. Тільки-но вода спала, уцілілі каравелиз'єдналися і поквапились піти з небезпечного місця.

Не знайшовши нізолота, ні коштовностей, втративши половину флотилії і частину екіпажу, Пінсону вересні 1500 року повернувся на батьківщину. В трюмах уцілілих кораблів булотрохи сандалового дерева, цукрової тростини, різних дивовиж та полоненінапівживі індіанці.

Затегеографічні результати подорожі дуже великі: були відкриті північно-східне узбережжя Південної Америки і гирло Амазонки. Одного разу, це було 24 червня1542 року, мандрівники безшумно пристали до одного із селищ, маючи намірпоповнити запаси провіанту. Довкола панувала тиша, та щойно люди зійшли на берег, як на них посипався град списів і стріл. Натовп індіанців навальноатакував зайд і так само швидко розсіявся після залпів із мушкетів. Однак незваним гостям довелося поквапливо відступити.

Після боюіспанці розповідали, що їм довелося битися із лютими індіанцями, які спритноволоділи списами і луками. Довге волосся вкривало їхні плечі і спини, а настегнах вони мали короткі спіднички.

У щоденникуКарвахаля з'явився відповідний запис, в якому висловлювалося припущення, щоіспанці потрапили в країну амазонок.

Епізод бою іспанцівз «амазонками» мав свої наслідки. По-перше, Велику ріку назвали рікою Амазонок,а пізніше переінакшили в Амазонку.

Так було відкрито царицю річок Амазонку. Що ждо її витоків, то знадобилося ще два століття на те, щоб розгадати їх таємницю.Однак в Амазонки є ще немало таємниць, і немало часу і праці потрібно на те,щоб пізнати її загадковий світ. Найбільша річка світу жде новихпершовідкривачів і дослідників.

Амазонка—найбільшарічка на нашій планеті, її витоки—могутні гірські річки Мараньйон і Укаялі —беруть початок у Перуанських Андах. Після їх злиття Амазонка протягом кількохтисяч кілометрів тече рівниною і біля міста Белена впадає в Атлантичний океан.

На цьомудовгому шляху, який простягнувся від одного краю південноамериканськогоматерика до другого, велику річку живлять сила-силенна приток, причому 17 ізних являють собою великі річки завдовжки від 1500 до 3500 кілометрів. Одні зних за водністю такі, як Дніпро, а інші—як Об чи Лена. Наймогутнішіпритоки—Пурус, Ріу-Негру, Мадейра, Тапажос, Шінгу, Токантінс. До недавньогочасу ніхто до пуття не знав, яка довжина Амазонки і яка її водоносність.Сперечалися також, який витік Амазонки головний—Мараньйон чи Укаялі? Суперечкарозв'язалась на користь першої з цих річок, бо в місці їх злиття Мараньйон несеводи в кілька разів більше, ніж Укаялі.

У багатьохджерелах і досі вказується, що найдовша річка на землі —Ніл (6671). ДовжинаАмазонки від початку Мараньйону близько 6500 км, та коли її заміряли відвитоків Укаялі, виявилося, що Амазонка довша за Ніл, це найдовша річковасистема у світі—понад 7000 км.

В Амазонки найбільший басейн — близько 6,9 мільйона км2. На цій площі вільномогли б розміститися Австралія (цілий материк!) або США її займають Бразілія,Болівія, Перу, Еквадор і Колумбія.

Колиска Амазонкилежить в Андах, де переважають скелясті безлісі гори, а клімат суворий інесприятливий для людини. Мараньйон довго тече в горах паралельно до берегаокеану по дну глибокої гірської складки. Перетворившись на могутній потік, вінпочинає єдиноборство з гірськими кряжами і виривається на простір із тіснихобіймів Анд.

Місце проривуМараньйону — одне з найчудовіших на всій земній кулі. Місцевість — дика йнадзвичайно мальовнича; вона вже нічим не нагадує суворого і пустельного районувитоків річки. Що далі тече Мараньйон на схід через Монтану (так називаєтьсятут гірсько-лісова місцевість), то жаркішим і вологішим стає клімат, буйнішою ірозкішнішою рослинність, багатшим і різноманітнішим тваринний світ.

На ділянціпрориву Мараньйон утворює 27 понго-скслястих каньйонів, таких вузьких, що по їхдну немає місця навіть для стежки. У кожному понго Мараньйон кипить, нуртує ішалено мчить свої води, стиснені прямовисними скелястими стінами ущелин.

Останнє інайвідоміше звуження називається Понго де Мансеріче— «Ворота папуг». Поминувшийого, річка назавжди залишає Анди і виходить на безмежну рівнину Амазонії, дестає судноплавною.

Амазонія, чиАмазонська низовина,—одна з найбільших рівнин на земній кулі, царство лісів,боліт і води.

Після злиттясвоїх гілок, ще за кілька тисяч кілометрів до океану, Амазонка уже являє собоювеличезну ріку, до 2 км завширшки. Вона тече поміж високих берегів, підмиваючиі руйнуючи їх. Час від часу в різних місцях чути глухий гуркіт: це сталасятерра каїда (оповзень)—з гуркотом обвалилася підмита річкою ділянка берега.Човнярі і капітани суден дуже бояться таких обвалів і тому стараються триматисядалі від небезпечних ділянок берега.

Слід відзначити ще одну дивовижну рисуАмазонки: у світі немає другої великої річки з такою великою кількістюкольорових вод. Вода Ріу-Негру дуже темна, а Ріо-Бранко — біла, як молоко; єпотоки з жовтим, сірим, зеленуватим, червонуватим забарвленням. У річковиків єцікавий звичай: відзначати перетин лінії, яка ділить кольорові води Амазонки іРіу-Негру, своєрідним, дуже веселим святом. У цей час на пароплавах пануєгомінке пожвавлення, усі кричать, співають, танцюють, обливають одне одноговодою, пустують, як діти.