Сторінка
1
Для розробки проектів рекультивації використовуються документи з геологічних вишукувань та інших обстежень, на основі яких складається проект гірничодобувного підприємства, будови, а також генплани, профілі та матеріали виконуваних зйомок, які були проведені по закінченню експлуатації виїмок.
За необхідності проводять додатково суцільну топографічну зйомку в масштабі 1:1000-1:2000 із січенням рельєфу 0,5-1 м, зйомку поперечниками або комбіновану.
При цьому в умовах, невигідних для вимірювання ліній знімального обґрунтування і геодезичних прив'язок, доцільне прокладання теодолітних ходів без вимірювання довжини ліній. У такому випадку одночасно з вимірюванням кутів повороту на кожній вершині вимірюється кут між стороною ходу та напрямом на опорну точку (репер). Координати вершин кутів теодолітного ходу визначаються камеральне шляхом розв'язання рівнянь двох окремих. Зйомка може бути проведена шляхом розбивки теодолітної сітки квадратів зі сторонами 20-30-50 м із закріпленням їх кілками. Кінці поперечників прив'язуються до теодолітно-нівелірного ходу, який прокладається на межі ділянки. Вершини квадратів нівелюються. Позначки точок рельєфу в середині квадратів визначаються методом тахеометричної зйомки. В результаті такого способу зйомки робиться сітка, яка необхідна під час розробки проекту вертикального планування в натурі.
Для розбивки сітки квадратів необхідно завчасно відкласти на сторонах теодолітних ходів на межах ділянки проекції сторін квадратів. Ці проекції визначаються за формулою:
де l - прийнята величина сторони квадрата, м;
а i β - диференційовані кути відповідних сторін теодолітно-нівелірного ходу.
Під час розробки проектів рекультивації земель у зв'язку з будівництвом магістральних трубопроводів, водоводів, каналізаційних колекторів та інших підземних споруд топографічні зйомки не проводяться, а використовуються матеріали вишукувань, проведених під час складання проектів будівництва цих споруд.
Це стосується й проектів зняття та вивезення родючого шару грунту із земельних ділянок, які зайняті під будівництво промислових об'єктів, залізниць, автомобільних доріг та споруд на них, ліній електропередач, відкритих осушувальних і зрошувальних каналів та ін.
На ділянках, куди вивозиться родючий ґрунт або розкривні породи, проводиться зйомка по квадратах (під час засипки ярів, вимоїн, знижень, ям).
У результаті проведених топографічних вишукувань складаються технічний звіт, плани відповідних масштабів, за необхідності - поздовжні та поперечні профілі. На топографічних планах гірничих розробок для повного уявлення про елементи кар'єрів, крім рельєфу в горизонталях і позначень точок, показуються бровки ухилів траншеї, внутрішні відвали розкривних порід, запобіжні берми, дренажні канали, контури небезпечних зон - зсуви, обвали та ін.
Враховуючи специфічне навантаження планів, під час їх складання необхідно консультуватися із спеціалістами гірничодобувного виробництва.
На заново розпочатих гірничих розробках, а також у випадку інших видів порушень земельних ділянок (будівництво магістральних трубопроводів та інших підземних споруд) дані про характер Ґрунтового покриву, необхідні для складання проекту рекультивації, беруться Із матеріалів раніше проведених великомасштабних ґрунтово-меліоративних, грунтово-ерозійних обстежень. У більшості випадків необхідно провести уточнення за програмою цих обстежень.
До складу польових ґрунтових вишукувань входять такі роботи: добір і вивчення картографічних (у т.ч. аерофотогеодезичних), ґрунтових та інших матеріалів; збір інформації про стан і використання земель на території, що обстежується; попереднє районування; складання карти пластики рельєфу; складання попередньої ґрунтової карти; розробка маршрутів обстеження, плану і графіки робіт.
Організація польових робіт повинна включати: рекогносцировку місцевості; маршрутне ознайомлення з ґрунтовим покривом; закладання основних і перевірних розрізів, перенесення їх на картографічну основу, опис, взяття і систематизацію зразків грунту; виявлення меж ґрунтових контурів та нанесення їх на карту; оформлення польової ґрунтової карти; розгляд із фахівцями господарств попередніх пропозицій щодо використання та охорони земель, підвищення їх родючості; свідчення, виправлення недоліків, формування матеріалів.
Кінцевою продукцією є матеріали підготовчих робіт і польових ґрунтових вишукувань, оформлені у справі (2 примірники, з них 1 - архівний).
На вироблених кар'єрах або після закінчення розробок із гірничотехнічної рекультивації проводяться ґрунтово-агрохімічні обстеження розкривних порід і подаються висновки щодо їх використання. Перед передачею ділянок новим землекористувачам проводиться контрольне обстеження. За результатами усіх обстежень комісія з питань прийому-передачі ділянок робить висновок про відповідність виконаних робіт проекту рекультивації і про придатність рекультивованих земель для пізнішого використання.
Під час складання проектів рекультивації, пов'язаних із зняттям і вивезенням родючого шару ґрунту на малопродуктивні землі для їх поліпшення (землевання), визначається товщина зняття гумусового горизонту і вміст у ньому гумусу. Ґрунтові виробки прив'язуються до будівельної сітки, елементів ситуації або встановлених реперів.
Характеристика ґрунтового покриву на ділянках, які підлягають землеванню встановлюються за матеріалами раніше проведених ґрунтових обстежень. За необхідності уточнюється характеристика ґрунтового покриву в натурі.
Робота з ґрунтово-агрохімічного обстеження складається із таких стадій:
q підготовчі роботи;
q польові роботи;
q лабораторні роботи;
q камеральні роботи.
На стадії підготовчих робіт виготовляється планово-картографічна основа, збираються відповідні дані та матеріали. За масштабом планово-картографічна основа повинна бути вдвічі більшою за прийнятий масштаб обстеження або, в крайньому випадку збігатися з ним.
Збираються й аналізуються матеріали обстежень грунтів навколишніх територій, які не піддані розробкам, а також вивчаються розділи проекту гірничотехнічної рекультивації, в яких наведена характеристика літології, гранулометричного, мінералогічного і хімічного складу розкривних порід - схема їх складування у відвалах.
Під час польових робіт закладаються точки буріння і шурфів для вивчення характеру порід та насипних грунтів, а також відбір зразків для аналізів. Кількість точок буріння і шурфів визначається масштабом обстеження й категорією складності. Масштаб обстеження вибирається залежно від розмірів рекультиваційної ділянки та способу пізнішого використання земель (табл. 7.1).
Масштаби обстеження ґрунтів рекультивованих, ділянок залежно від їх площі та способу пізнішого використання
Площа рекультивованої ділянки, га | Масштаб обстеження ділянок залежно від способу використання | |||
у складі ріллі | під багаторічні насадження | під кормові угіддя | під лісонасадження | |
Понад 100 | 1:5000 | 1:5000 | 1:500, | 1:10000 |
1:10000 | ||||
100-10 | 1:2000 | 1 :5000 | 1:5000 | 1:5000 |
менше 10 | 1:2000 | 1 :2000 | 1 .2000 | 1 -2000, |
1:5000 |