Сторінка
1

Екологічні наслідки гірничих робіт

Гірничі роботи як невід'ємна частина природи і суспільства

Розробка корисних копалин щораз більше стає необхідною потребою людини. І невипадково, що якраз люди, досягнувши високого рівня прогресу, стали активно формувати та змінювати зовнішнє середовище. Але все це не проходить безслідно. Високі темпи розвитку індустрії вже зараз висувають такі гострі питання, як необхідність охорони ресурсів природи, чистоти атмосфери, води, грунту. Проте треба врахувати й те, що всі мінеральні ресурси, які необхідні для життєдіяльності людини, вона брала і буде брати з природи, оскільки більше їх взяти немає звідки. При цьому людина бере їх щораз більше І більше, позаяк її потреби постійно зростають. Це ще і ще раз засвідчує, що раціональним використанням природних ресурсів, охороною навколишньої о середовища повинні займатися не тільки вчені, але й уряди та громадські діячі.

На думку акад. П. Капіци, можна виділити три основні аспекти глобальної проблеми "людина і природа": технічно-екологічний аспект, пов'язаний із виснаженням природних ресурсів земної кулі; екологічний, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища і порушенням біологічної рівноваги у системі жива природа; соціально-політичний, оскільки цю проблему необхідно вирішувати зусиллями багатьох країн або зусиллями всього людства.

Водночас треба врахувати й те, що під час експлуатації природних ресурсів нерідко виникають труднощі, пов'язані із розбіжностями Інтересів різних груп людей, які намагаються по-різному використовувати один і той же вид ресурсів. Повчальним прикладом цього можуть бути земельні ресурси. Адже, з погляду гірника, земельне відведення повинне бути якомога більшим за розміром і вільним від лісу або сільськогосподарських посівів для розміщення промислових споруд і комунікацій. Для нормальної експлуатації родовища ця територія повинна бути осушеною і т. д. Водночас для працівників сільського господарства наявність гірничого підприємства на їхній території явно небажана, оскільки внаслідок цього не тільки скорочуються сільськогосподарські угіддя, але й погіршуються умови для росту рослин на сусідніх територіях поблизу гірничих підприємств. Або взяти такий приклад: поблизу населеного пункту існує кар'єр або відвал розкривних порід. Без сумніву, проти цього мешканці довколишніх поселень, оскільки якраз гірничопромислові об'єкти погіршують санітарно-гігієнічні та естетичні умови.

Враховуючи це, невипадково виникає запитання: яким би чином більше використовувати природні ресурси й одночасно забезпечувати їх постійну охорону? Глибокий аналіз сучасного природокористування свідчить, що природу й суспільство необхідно розглядати як єдине ціле в усіх рішеннях і проектах, тобто під час розробки будь-яких нових технологічних процесів треба враховувати не тільки виробничу ефективність, але й ступінь впливу їх на природу, кількість і якість відходів, способи їх знешкодження і т. д. Отже, у принциповому підході до цілей і завдань охорони природи треба передбачити, щоб охорона природи була активною, тобто не стільки стосувалася збереження всього існуючого, скільки розумного перетворення навколишнього середовища відповідно до потреб людини і біосфери.

Вплив гірничих робіт на санітарно-гігієнічні та естетичні умови навколишнього середовища

Санітарно-гігієнічні та естетичні умови навколишнього середовища є основою здорового життя людини і нормального існування флори й фауни. На жаль, розміщення кар'єрів, відвалів, шламо- і хвостосховищ поблизу населених пунктів призводить до запиленості та отруєння довкілля продуктами горіння (останнє має місце на вугільних териконах), різко погіршує санітарно-гігієнічні умови. Наприклад, за даними А.К. Поліщука, концентрація пилу на відстані 500 м від хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу доходить до 140 мг/м3, а на віддалі 3500 м вона ще більше перевищує санітарну норму. Тут в атмосферу щоденно викидається близько 3200 т пилу.

Забруднення довкілля призводить до негативних економічних наслідків. Так, розпилюється велика кількість сировини і матеріалів, зростають витрати на електроосвітлення, збільшується число аварій автотранспорту у зв'язку із зменшенням прозорості сонячного світла, збільшуються витрати на ремонт обладнання і споруд через корозію, на підтримку будинків, завдаються збитки пам'яткам архітектури і мистецтва, втрачається до 27-29 % сільськогосподарської продукції. Найбільш негативним наслідком забруднення атмосфери є шкідливий вплив її запиленості на здоров'я людей. Крім шкоди здоров'ю населення і прямих економічних витрат, забруднення довкілля призводить до різних другорядних витрат, які часто недооцінюють.

Для боротьби із забрудненням повітряного басейну важливе значення має система гігієнічних нормативів, які встановлюють допустимий вміст в атмосфері шкідливих компонентів або так званих полютантів.

Захист повітряного басейну від забруднення можна здійснити шляхом таких технічних методів: створення очисних пристосувань на підприємствах, зрошення забоїв та автодоріг, озеленення відвалів і шламосховищ тощо.

Збитки, завдані неправильним розміщенням тих чи інших об'єктів гірничого виробництва, марнотратним використанням природних ресурсів, забрудненням повітряного і водного басейнів, грунту не завжди вдається оцінити, хоч вони можуть проявитися в недалекому майбутньому. Тому дуже важливо заздалегідь передбачити і спрогнозувати можливі збитки, використовуючи сучасні економіко-географічні методи.

Вплив гірничих робіт на гідрологічні умови території

Гірничовидобувні роботи родовищ по-різному впливають на гідрологічні умови території. Це значною мірою залежить від природних умов розташування родовищ корисних копалин, зокрема: клімату, рельєфу місцевості, наявності поблизу водойм або водотоків, складу і будови розкривних порід, глибини залягання продуктивного пласта, тектонічної будови району та ін. Під час експлуатації родовищ обводненість їх визначається додатковими штучними чинниками, обумовленими способом розкриття і системою розробки. Найчастіше це пов'язано із підвищенням шпаруватості масиву порід, перерозподілом гідростатичного і гідродинамічного тиску, дренажем вод із верхніх горизонтів у нижні, посиленим надходженням у гірничі виробки води із відкритих водойм і водотоків, фільтрацією або інфільтрацією атмосферних опадів внаслідок деформації поверхні у процесі розробки родовища.