Сторінка
2

Екологічні наслідки гірничих робіт

Гідрологічні та інженерно-геологічні явища на території розробки родовищ впливають на сусідні території, змінюючи умови живлення й рух підземних вод, сприяючи формуванню депресійних лійок, які підсікають усі водоносні горизонти і знижують рівень води у криницях населених пунктів.

Своєрідний режим підземних вод створюється під відвалами розкривних порід. Так, доведено, що формування зовнішніх відвалів на площі понад 200 га навіть на рівнині з мілкогорбистим котловинним рельєфом призводить до підйому рівня ґрунтових вод і появи на сусідніх територіях контурного кільця озер і боліт. А оскільки більшість культурних рослин і дерев не переносять підтоплення, вони завчасно гинуть.

Під впливом гірничих робіт змінюється водний режим грунту. Переважно він залежить від кількості атмосферних опадів, температури повітря, фізико-механічних властивостей грунту і підґрунтя, гідрологічних умов ділянки. Тому під час формування відвалів і їх рекультивації треба враховувати чинники, що впливають на водний режим грунту.

Економічна оцінка збитків від техногенних порушень під час видобутку корисних копалин

У процесі відкритих розробок корисних копалин значно порушується земна поверхня. Тому, вирішуючи питання, пов'язані з рекультивацією цих порушених земель, гірничо видобувне підприємство і сільськогосподарські організації, на території яких здійснюється розробка родовищ, повинні знати про ймовірні збитки при цьому. Звичайно, вони можуть визначатися багатьма показниками. Наприклад, величина збитків від порушення земель залежить від їх продуктивності та способу відшкодування витрат: на рекультивацію земель, освоєння нових земель, підвищення урожайності на залишених землях.

Для економічної оцінки збитків від вилучення родючих земель під розробку корисних копалин можна використати методики, запропоновані В.М. Мосинцем (1981), P.M. Панасом (1989).

Згідно з цими методиками враховуються такі показники: продуктивність порушених і компенсуючих земель; капітальні та експлуатаційні затрати на виробництво сільськогосподарської продукції; засоби, вилучені в результаті припинення використання земельного відводу; умови, порядок і технологія розробки родовища, а також рекультивація порушених земель.

При цьому додаткові капітальні вклади, за рахунок яких можна перекрити народногосподарські збитки від вилучення земель, прирівнюються до затрат на виробництво сільськогосподарської продукції на компенсуючих землях, і їх обчислюють за такою формулою:

де С1 - експлуатаційні затрати на одержання врожаю, грн/ц;

В - середньорічна урожайність сільськогосподарських культур на компенсуючих землях, ц/га;

Е-нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, рівний 0,12;

К - капітальні вкладення на вирощування сільськогосподарської культури на компенсуючій ділянці, грн/га.

Методика оцінки ефективності перекриття затрат для кожного способу буває різною. Наприклад, у випадку освоєння земель взамін порушених пропонується така схема:

Диференціальну ренту Р0 з 1 га площі вилучення S4 можна обчислити за формулою:

де В0 - урожайність, ц/га;

С0 - експлуатаційні затрати для одержання врожаю на площі S4 грн/га;

С3 - затрати на виробництво 1 ц продукції на найгірших землях, грн/ц.

Диференціальна рента Р4 з площі нових освоєних земель, що компенсує втрати з 1 га S4.

де В0 - урожайність на нових освоєних площах S4, ц/га;

Сн - експлуатаційні затрати на одержання урожаю на нових землях S4, грн./га;

Кн - капітальні затрати на освоєння земель, грн/га.

Втрати земельної ренти становитимуть:

або

Якщо площа S4 до освоєння під ріллю використовувалась у сільськогосподарському виробництві, то рівняння для визначення втрат диференціальної ренти матиме вигляд:

де В0 - продуктивність на площі S4 до освоєння під ріллю, ц/га;

С0 - експлуатаційні затрати на виробництво 1 ц продукції на площі S4 до освоєння під ріллю, грн;

С3 - експлуатаційні затрати на 1 ц відповідної продукції на найгірших землях, грн.

Аналогічні розрахунки можна зробити для визначення Р0 при поверхні земель в результаті рекультивації земель, порушених гірничими роботами, замінюючи у формулі В0, Сн, Кн на відповідні показники використання рекультивованих земель В0, С , К0:

Затрати на компенсацію збитків від вилучення земель із сільськогосподарського призначення визначають за формулою:

де: Σ - затрати на компенсацію збитків від вилучення земель із сільськогосподарського використання, грн;

Пн - площа гірничого відводу кар'єру, га;

П0- площа гірничого відводу зовнішніх відвалів, га;

а3- середній річний прибуток з 1 га у сільськогосподарському використанні земель, грн;

Т= 10-15 - розрахунковий період, роки.

У випадку компенсації витрат шляхом підвищення родючості раніше освоєних ділянок методика така. Площу підвищення продуктивності ділянки S4 для компенсації витрат з 1 га площі S() можна визначити із рівняння:

звідки

де В0 і В - відповідно урожайність на площі S4 до і після заходів щодо підвищення родючості, ц/га;

а - коефіцієнт, що враховує можливе зменшення продуктивності землі в результаті заходів щодо збільшення урожайності.

Величина щорічної диференціальної ренти до порушення 1 га площі вилучення S0 і площі поліпшеної продуктивності S4 становить:

де aSy - експлуатаційні затрати на виробництво продукції на площі до поліпшення, грн/ц.

Величина диференціальної ренти після поліпшення S4:

де К - капітальні витрати на поліпшення родючості земель на площі Sy, грн/га.

Втрата диференціальної ренти в результаті порушення 1 га в цьому випадку становить: