Сторінка
3

Екологічні наслідки гірничих робіт

або

Витрати гірничого підприємства, пов'язані з порушенням земель за період (і - п) років можна визначити за формулою:

де Sрс і Зрс - відповідно площа рекультивації у гектарах і затрати на рекультивацію в г-м році у грн;

S - площа, на якій треба підвищити родючість земель для повної компенсації втрат із земельного відводу і-го року, га;

Зрі - затрати на підвищення родючості грунтів на площі S, грн/га.

Площу S визначають із виразу:

де Sі - площа відчуження в І-му році, га;

Воі і Врі - урожай на Sі і Sрі, ц/га;

Вуі та аВуі - відповідно урожайність з Spi до заходів щодо підвищення родючості земель і після них, ц/га.

На решті, народногосподарські збитки (у грн) у разі виводу земель на період і - п років становлять:

де ΔΡоі, ΔΡрі, ΔΡуі - відповідно втрати диференціальної ренти, визначені за формулами , грн/га на рік;

ti - час, необхідний для виконання заходів для підвищення родючості грунту (порід), років.

М.В. Єфремов (1980) пропонує величину збитків від вилучення земель під гірничі роботи на родовищах Передкарпатського сірконосного басейну визначати за формулою:

де п - кількість ділянок, вилучених під гірничі роботи, шт.;

ЦІ - відпускна ціна 1 ц продукції, вирощеної на і-й ділянці до його вилучення під гірничі роботи, грн;

Сі - середня собівартість 1 ц продукції, вирощеної на і-й ділянці, грн;

ti - час, на який і-а ділянка вилучається із сфери сільського господарства, роки;

Кі - середня урожайність на і-й ділянці, ц/га;

Si - площа і-ї ділянки, га.

Оскільки вилучення земельних угідь під гірничі розробки відбувається в різні пори року, всі затрати обчислюються на початок будівництва копальні, і, по суті, вони будуть затратами майбутніх років, які можна розрахувати за такою формулою:

де - кількість років від початку будівництва копальні до вилучення ί'-ϊ ділянки зі сфери сільського господарства;

- кількість років від початку будівництва до повернення і-ї ділянки у сферу сільського господарства або до освоєння нової ділянки взамін вилученої;

Е - коефіцієнт народногосподарської ефективності.

В окремих випадках доводиться визначати затрати на компенсацію за відчуження земель під зовнішні відвали. Для цього можна використати формулу:

де Зво - площа, яку займають зовнішні відвали, га;

Цз - затрати на компенсацію за вилучення 1 га земель, га.

Затрати на рекультивацію зовнішніх відвалів вираховують за формулою:

де Цр - затрати на рекультивацію 1 га відвалу, грн.

Втрати чистого доходу народного господарства у зв'язку з вилученням земель із сільськогосподарського виробництва рекомендовано визначати за формулою:

де Чд - чистий дохід, одержаний з 1 га сільськогосподарських угідь до їх порушення, грн;

Т - період роботи кар'єру, років;

Кзн - коефіцієнт інтенсифікації сільськогосподарського виробництва за оцінювальний період.

Загальні збитки від вилучення земель із сільськогосподарського виробництва становлять:

Додаткові затрати на переекскалацію розкривних порід за їх розміщення в контурах кар'єру становлять:

де Vзв - об'єм зовнішніх відвалів, м,

Сп- затрати на переекскалацію 1 м3 розкривної породи, грн;

К—0,7-0,8- коефіцієнт, що враховує інтенсифікацію виробництва.

Більшість родовищ корисних копалин характеризується великою складністю гідрологічних умов. Тому їх розробка відкритим способом пов'язана із капіталовкладеннями на створення об'єктів осушення (дренажні пристрої, трубопроводи, очисні споруди, акумуляційні басейни тощо) та експериментальними витратами на утримання.

У таких випадках збитки, спричинені осушенням водоносних горизонтів діючих водозаборів, розраховують за такою формулою:

де, Звз - збитки, завдані осушуванням, грн;

V1t і V2t - річний дебет діючого водозабору до і після осушення, м3/рік;

C1і і С2і - собівартість 1 м3 води до і після осушення, грн;

Сзt - собівартість 1 м3 води на водозаборі, побудованому для перекриття затрат на діючому, грн.;

КЗІ - питомі капітальні вкладення на водозаборі, побудованому для перекриття діючого, викликаного впливом осушення, грн;

п - число водозаборів, що потрапили у зону впливу осушення, шт.

Збитки від зміни якості води у відкритому водоймищі вираховують за формулою:

де Увн - збитки від зміни якості води, грн;

Vi - об'єм водоспоживання окремих водоспоживачів, що зазнали додаткових витрат на доочищення води, м3/рік;

Clt і С2t - собівартість очищення 1 м3 води водойм до і після його забруднення, грн;

ΔΚdt - додаткові питомі капіталовкладення, які необхідно залучити для очищення води забрудненого водоймища, грн; число споживачів, що зазнали додаткових затрат на очищення води забрудненого водоймища.

Можливі також збитки народному господарству і від виснаження розвіданих і прогнозованих запасів якісних підземних вод, викликаного осушення родовища. Для розрахунку цього показника користуються формулою: