Сторінка
1

Мінерали, розвиток геоморфологічної науки, вітровали

З М І С Т

1. М і н е р а л и . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1.1. Утворення мінералів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1.2. Основні фізичні властивості мінералів . . . . . . . . . . 4

2. Розвиток геоморфологічної науки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

2.1. Основні етапи становлення світової

геоморфологічної науки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

2.2. Геоморфологічна наука в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . 9

3. Вітровали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

4. Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

1. М і н е р а л и

Мінерали (від лат. – “руда”) – це хімічні сполуки, що утворюються внаслідок складних фізико-хімічних процесів, які протікали і протікають у надрах Землі або на її поверхні.

Мінерали у природі зустрічаються у різному фізичному стані. Є мінерали газоподібні (метан, гелій тощо), рідкі (вода, ртуть та ін.), проте переважна їх більшість являє собою тверді тіла, в зв’язку з чим ми і зосередимо увагу саме на цій групі, тим більше, що саме тверді мінерали складають структурну (геологічну) основу рельєфу.

Сучасна мінералогія визначає понад 2000 мінералів, а з урахуванням різновидів їх нараховується понад 4000. проте лише незначна група мінералів (близь-ко 50) відрізняється значним поширенням у природі і стано-вить основну масу гірських порід (такі мінерали називають породотвірними).

Переважна більшість мінералів являє собою кристалічні утворення, (рис. 1) тобто, елементи, що їх складають (точніше – їх атоми, йони) розташовуються у просторі за певним порядком, утворюючи багатогранні геометричні фігури – куби, призми, ромбоедри тощо. Крім кристалічних, у природі досить часто зустрічаються мінерали аморфні (характеризуються безсистемним, хаотичним розташуванням елементів у просторі та непостійністю складу – наприклад, халцедон), а також колоїдні, які складаються з найдрібніших дисперсних часточок (діаметром від 10-4 до 10-6 мм) і завдяки значній поверхневій енергії можуть адсорбувати молекули води та інших хімічних сполук (опал, лімоніт).

1.1. Утворення мінералів.

Переважна більшість мінералів формується у надрах Землі, тобто має ендогенне походження. Разом з тим, у природі досить часто зустрічаються і мінерали, що утворюються на поверхні планети (екзогенне або гіпергенне походження). В залежності від провідних процесів, у ході яких відбувається мінералоутворення, можна виділити кілька типів утворення (генезису) мінералів: магматичний, пов’язаний з виникненням мінералів під час застигання складного високотемпературного розплаву – магми (на перших етапах її охолодження утворюються, наприклад, олівіни, піроксени, а наостанку кристалізуються ортоклаз, кварц тощо); пегматитовий тип мінералоутворення теж протікає при охолодженні магми, збагаченої лугами, оксидами, насиченою парою та газами (так утворюються руди різних кольорових металів, деякі дорогоцінні камені, біла слюда та ін.); пневматолітовий і гідротермальний типи утворення мінералів пов’язані з охолодженням різноманітних газів, що супроводжують вторгнення магми у земну кору (так кристалізуються руди вольфраму, молібдену), а при температурах нижче 500ºС пневматоліз супроводжується і гідротермальними процесами, пов’язаними з охолодженням перегрітої водяної пари (так утворюються численні кольорові, благородні та рідкісні метали – золото, галеніт, кіновар, пірит та ін.); метаморфічний тип мінералоутворення пов’язаний з формуванням нових мінералів при дії високих температур та тиску на вже існуючі мінерали та гірські породи (магнетит, тальк, гранат тощо). Гіпергенні мінерали утворюються на поверхні Землі головним чином завдяки найрізноманітнішим хімічним реакціям, що протікають за участю компонентів зовнішнього середовища (волога і гази атмосфери, поверхневі і підземні води тощо). Таким способом часто утворюються сірка, пірит, гіпс та ін.

1.2. Основні фізичні властивості мінералів.

Орієнтуватися у багатотисячній масі мінералів та їх видозмін не просто навіть для фахівця. Саме для полегшення процесу розпізнавання (діагностики мінералів) розглядають їх фізичні властивості.

Форма мінералу залежить від умов його утворення. Вже згадувалося, що більшість мінералів у процесі формування набуває форми різноманітних кристалів (їх вивченням займається спеціальна галузь мінералогічної науки – кристалографія). Проте в окремих випадках мінерали кристалізуються у своєрідні форми, що значно спрощує процес їх діагностики (друза, конкреція, секреція, натічні: сталактит, сталагміт).