Сторінка
2

Відкриття Амазонки

У районі впадіння Ріу-Негру Амазонка стаєтакою величезною, що вже жодна з найбільших річок світу не може зрівнятися знею: ширина потоку перевищує 5 км, а глибина сягає 30—50 м. Ще величнішаАмазонка після впадіння Мадейри. Вона така широка тут, що коли плисти посередині річки, майже не видно берегів.

Є в Амазонки ще одна дивна властивість — вонаповноводна протягом усього року і цим відрізняється від багатьох великих річоксвіту, що багатоводні або навесні чи влітку, коли в їх басейнах тануть сніги ільодовики, або в інші сезони року, залежно від випадання опадів.

Вивчаючи життярічки, вчені довідалися, що Амазонка має притоки, які несуть їй воду зпівденної і північної півкуль, і що ці річки за своїм режимом є антиподами.

Європейці, що вдерлися в XVI столітті уцентральні райони басейну Амазонки, зустріли індіанські племена, які стояли нанизькому ступені розвитку. Надзвичайно важкі умови життя в лісах Амазонки,найдикіших на земній кулі, постійна жорстока боротьба за існування,відірваність од районів стародавньої цивілізації — ось основні причини цієївідсталості.

За минулі віки відбулося змішання рас, і нинібасейн Амазонки має досить строкате населення. Тут живуть люди усіх кольорів івідтінків шкіри, які тільки можна зустріти на Землі: білі (європейці), чорні(негри), червоношкірі (індіанці), «кольорові»—метиси, мулати, і т. д. Нащадківбілих і індіанців називають метисами, нащадків білих і негрів — мулатами і т.п.

Панівнестановище в житті країн амазонського басейну належить білим — нащадкаміспанських, португальських та інших «цивілізованих» колоністів. Решта жителів —аборигени-індіанці й нащадки завезених сюди рабів-негрів—безправні,пригноблені, зазнають расової дискримінації. Рабство існує й нині, але взавуальованому вигляді. Із усіх великих річок Землі природа особливо щедронагородила басейн Амазонки. В ньому є все необхідне, щоб забезпечити життєвіпотреби населення майже всієї нашої планети.

Річкиамазонського басейну багаті на рибу. Кажуть, Амазонка— рай для рибалок. Вченівизначили, що жодна річка в світі не має такої багатої і різноманітної фаунипрісноводних риб. Тільки у водах самої Амазонки, не рахуючи приток, налічуєтьсяблизько 750 видів риб, більше третини того, що взагалі зустрічається на земнійкулі.

До чудесАмазонки належать «співучі» риби, схожі на сомів. Туристи розповідають, що їмдоводилось у надвечірні години чути «спів» цих риб, схожий на тихі дзвони.

Епоха великих відкриттів у басейні Амазонки,почата Пінсоном, продовжена Орельяною, Гумбольдтом, ла Кондаміном, Бейтсом таіншими мандрівниками й дослідниками, ще не знайшла свого логічного завершення.Вона триватиме доти, доки скарби Амазонського басейну і могутні сили її річокне будуть поставлені на службу людині, поки справжні господарі природнихбагатств не стануть повноправними членами великого братства свободи народівсвіту, що будують справді щасливе життя і користуються досягненнями передовоїнауки, техніки і культури.

Слід зупинитисяще на двох питаннях, пов'язаних із сьогоднішнім днем Амазонки: на проекті«Великий Каражас» і першій радянській комплексній експедиції в гирло цієїрічки.

Останнім часомна сторінках світової преси почали з'являтися повідомлення про новий проект XXсторіччя — «Великий Каражас».

Цим проектомпередбачено широкий розвиток у найближчі 10—15 років гірничорудноїпромисловості в районі Каражасу, розташованому на бразильській території впівнічній частині басейну Амазонки. Тут розвідані казково багаті родовищакорисних копалин—залізної руди, міді, марганцю, бокситів, олова, золота. Білягирла Амазонки на протязі кількох місяців у першій половині 1983 року працювалаперша радянська комплексна експедиція, якій було підпорядковане наукове судно«Профессор Штокман».

Вченим було недосить відомостей тільки з великих річок нашої країни, їх дуже цікавилаАмазонка, яка виносить води в океан у півтора раза більше, ніж усі річки СРСР.

Область гирлаАмазонки — чудовий об'єкт для вивчення, бо за своїми велетенськими розмірами,великими глибинами, винятковою різноманітністю рослинного і тваринного світуявляє собою щось середнє між річкою і морем. За впливом на природні, процеси,які відбуваються у воді, над суходолом і морем, її можна порівняти лише зморською течією Гольфстрім.

Експедиція була організована Інститутом океанології ім. П. П. Ширшова та Інститутом ЛатинськоїАмерики Академії наук СРСР. У її роботах взяли участь кілька спеціалістів ізБразілії.

Дослідженнярічки проводилися в 67 точках, де бралися проби води і грунту, а також велисягідрологічні, гідрохімічні, гідробіологічні та інші спостереження. Крім того,дослідженням були охоплені області шлейфу і окремі глибоководні ділянки океану.

Групабіогеохіміків вивчала органічні речовини, які виносяться Амазонкою в океан ізглибин Амазонської низини і їх вплив на навколишнє океанське середовище.Відкладення в основному являють собою продукти життєдіяльності амазонськихджунглів—білки, жири, цукроподібні речовини; залягаючи на дно океану, вонисприяють утворенню родовищ корисних копалин.

Підсумки робіт першої радянської комплексної експедиції, виконаних за такою великою програмою,дадуть змогу глибше вивчити деякі сторони життя цариці річок Амазонки.

Список літературы

http://www.ukrreferat.com