Сторінка
5

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області

1.4. Характеристика ґрунтів

Переважають на Поліссі дерново-слабопідзолисті і дерново-підзолисті ґрунти. Вони займають 60% площі зони. Розповсюдженні ці ґрунти на моренних горбах і грядках, зандрових і терасових рівнинах. Сформувались під сосновими, сосново-дубовими, сосново-дубово-грабовимилісами з розвиненим трав’янистим покривом в умовах періодичного поверхневого перезволоження і промивного водного режиму.

Дерново-підзолисті ґрунти утворились здебільшого на моренах, водно-льодяникових відкладах, підстелених в нормах профілю мореною і на водно-льодовикових суглинках. Ці породи відрізняються більш тяжким механічним складом і також вони багатші в порівнянні з пісками, глинистими частинами. В зв’язку з слабкою дерноватістю території і близьким заляганням ґрунтових вод близько 60% підзолистих ґрунтів належать до глеєвих і глеюватих.

Як дерново-слабопідзолисті, так і дерново-підзолисті – ґрунти різної степені оглеєння і різного механічного складу являються бідними на поживні речовини. вони мають незначну кількість гумусу, мають виключно низьку ємність поглинання, до того ж поглинаючий комплекс їх насичений здебільшого іонами водню.

Ці ґрунти найбільш розповсюджені на Поліссі дерново-середньопідзолисті – на 83%, дерново-слабопідзолисті – на половину, а в ор6ному фонді зони вони займають 46% і 30%.

Друге місце за площею (близько 20%) займають лугові і дернові ґрунти, які розповсюджені на найменших терасах річок, в окремих слабостічних пониженнях надпойменних терасах і водорозділах. Формуються під трав’янистою рослинністю в умовах постійного підтоплення ґрунтовими водами. Лугові ґрунти гумусовані на глибину 50-70см., дернові до 40см.

Третє місце за площею (10%) займають торф’яники і торфово-болотні ґрунти. Вони залягають на пойменних терасах річок і днищах долин, здебільшого низинного і рідше перехідного типу. В торф’яно-болотних ґрунтах потужність торф’яного шару складає 20-40см, під ними залягає глеєвий горизонт.

Невеликі площі (1-1,5%) займають дерново-карбонатні ґрунти, розвинені на крейдових породах і майже стільки ж займають сірі і світло-сірі опідзолені ґрунти, розповсюдженні на лесових островах і надпойменної тераси річки Десни. Це один з кращих ґрунтів Полісся.

На даній дослідній ділянці залягають дерново-підзолисті глеєві піщані ґрунти. Розповсюдженні на пониженнях слабостічних терасових і зандрових рівнинах, в окремих міжрядних пониженнях з глибоким заляганням ґрунтових вод. Ґрунтові води приховані на глибині 1,8м.

НЕп 0-15 (20см) – гумусово-алювіальний, орний, сірий, свіжий, супіщаний, пухкий, густо пронизаний кореневою системою рослин; перехід різкий.

Egl 16 (21) - 35 см. – елювіальний, глеюватий, свіжий, супіщаний, пластинчастий, ущільнений. Дуже вимитий від глинистих речовин, оглеєння у вигляді великої кількості малих, залізно-марганцевих бобовин, іржавих і охристих плям, низуватих прошарків, перехід різний.

legl 35-60 см. – ілювіальний , елювіальний, глеюватий, ржаво-бурий з білястих плям відмитого піску, супіщаний, клубчасто-плитчастий, щільний, багато залізо-марганцевих бобовин; перехід ясний.

IGI 61-110см. – ілювіальний, глеєвий, буро-сизий, вологий, суглинистий, призматичний, щільний, в’язкий. багатозалізомарганцевих бобовин і примазок. По границях структурних відділень помітна присипка Si O; перехід поступовий.

PGI 111-200см і глибше – водно-льодовиковий супісок, глеєвий, сизий, в’язкий, сирий. На глибині 160-190см ортзондовий шар.

Ґрунти в основному використовуються як натуральні кормові угіддя. Незначна площа їх використовується під вологолюбні культури: льон, оводні і кормові. Малопридатні вони під сади і хмільники. Для більш продуктивного використання необхідне дренування з наступним вапнуванням і внесенням органічних і мінеральних добрив.

1.5. Висновки

Розглянувши природні умови розташованої дослідної ділянки, можна підвести підсумки, що вона відповідає вимогам як типова ділянка.

Перевіривши природні умови розташування нашої ділянки, можемо сказати, що на цій території безумовно однаковий клімат.

Вся територія знаходиться на Волино-Подільській плиті, на Волинській височині і вкрита дерново-підзолисто супіщаними ґрунтами, які утворилися під лісовою рослинністю за участю трав’яної.

Щодо ґрунтового районування, ділянка розташована в зоні Лісостепу, дерново-підзолистих ґрунтів.

Зробивши аналіз місця розташування, клімату, рельєфу, геологічних та гідрогеологічних умов, поширених ґрунтів на території, можемо стверджувати, що наша дослідна ділянка є типовою.

2. Мета, задачі та схеми польового досліду

2.1. Мета та задачі польового експерименту

Метою польового досліду є оптимізація параметрів дренажу в дерново-підзолистих глеєвих піщаних ґрунтах Західного Полісся. Для реалізації поставленої мети слід вирішити наступні задачі:

1) встановити ступінь впливу параметрів дренажу на дренажний стік, вологість ґрунту та режим рівня ґрунтової води;

2) визначити вплив інтенсивності осушення на температурний режим та агрохімічні властивості ґрунту;

3) вивчити вплив міждренних відстаней на глибині закладання дрен на урожайність сільськогосподарських культур.