Сторінка
6

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області

2.2. Схема польового досліду

Схемою польового досліду передбачаються варіанти з різними відстанями між дренами та різною глибиною закладання дрен. За глибиною закладання дрен прийняті наступні варіанти:

0,9 м

глибина залягання 1,1 м

1,3 м

Для встановлення діапазону коливань відстаней між дренами потрібно знати відстань між дренами, яка рекомендується відповідними нормативними документами або, яка застосовується в практиці будівництва і експлуатації дренажних систем в аналогічних умовах.

Відстань між дренами (базова) може бути визначена за НТД 3323.01.067-86

;

де А – емпіричний параметр, який залежить від річної норми осушення, м³/добу;

К – коефіцієнт фільтрації, м³/добу;

β – питома водовіддача, визначається за формулою Г.Д. Еркіна (для мінеральних ґрунтів).

;

де - шар з якого відводиться надлишкова вода;

К- коефіцієнт, який залежить від тривалості розрахункового періоду осушення. Він визначається в залежності від 10 діб;

К- коефіцієнт, який залежить від глибини закладання дрен;

К- коефіцієнт, який залежить від глибини залягання водоупору, від дна дрен.

Водоупір: 7,6 м = 8,7 – 1,1.

м

Приймаємо базову відстань між дренами 17м. Досвід закладання польового досліду з оптимізації параметрів дренажу показує, що варіанти міждренних відстаней слід приймати з кроком 4-5м. Тобто в даному випадку, варіанти відстаней між дренами будуть наступні:

17

22 –

27

Контрольним варіантом є варіант без дренажу, таким чином передбачається закладання десяти варіантів досліду (таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1.

Варіанти польового досліду

Розташування варіантів досліду визначимо способом випадкових чисел:

1- 0,9 – III 1- ІІ 1 – ІІІ 1 - ІІ

2- 1,1 – ІI 0,9 2 EБ- ІІІ 1,1 2 – І 1,3 2 - ІІІ

3- 1,3 – ІV 3 - І 3 – ІІ 3 - І

4- без дренажу – І

На дослідній ділянці передбачається п’ятипільна сівозміна:

І – ІІ – багаторічні трави;

ІІІ – озима пшениця;

ІV – кукурудза на силос;

V – ярі зернові з підсівом багаторічних трав.

Технологія закладання дренажу:

При траншейному способі укладання дренажу необхідно виконати наступні будівельні операції:

- геодезичну розбивку трас, дрен і колекторів;

- розчищення і вирівнювання смуги по трасах;

- транспортування і розподіл матеріалів по трасах;

- копання траншеї з заданим похилом, вирівнювання дна, влаштування жолоба;

- укладка трубок з обкладання стиків фільтраційним матеріалом;

- початкову присипку трубок ґрунтом;

- геодезичний контроль похилу дрен;

- зворотня засипка траншеї ґрунтом;

- будівництво спостережних колодязів, русел закритих колекторів.

Перераховані операції виконують використанням не спеціалізованих машин і при вкладанні трубок вручну. При роботі спеціалізованих трубоукладальників найбільш трудомісткі операції виконуються одночасно з повною або частковою їх автоматизацією. Серійними дреноукладальниками ЕТЦ-202 укладають керамічні трубки діаметром до 100-150мм.

Трасу розчищають і вирівнюють, в основному, бульдозерами на смузі шириною 5…7м.

Контейнери з трубками доставляють безпосередньо до дреноукладальника, а при ручному способі укладання дрен розкладають вздовж траси. Наступні операції потрібно виконувати дреноукладальниками на базі багатоківшевих траншейних причіпних екскаваторів з пристроями, які забезпечують заданий похил дрен.

Обкладання фільтраційним матеріалом виконують або тільки стиках (мохом, смужками склотканини, скловатою - вручну), або по всій довжині вкладених дрен (скловолокном - дреноукладальником).