Сторінка
12

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області

Термометри встановлюються вряд зі Сходу на Захід по мірі наростання глибини.

Література

1. Атлас Волинської області. – К., ˝Вища школа˝, 1985.

2. Бшиоф Э.А. ˝Гидрометрические наблюдения на осушительных системах˝ - М., ˝Колос˝, 1972.

3. Вознюк С.Т. ˝Меліоративне рослинництво˝ - Х., УМКВО,1992.

4. Вознюк С.Т., Гончаров С.М., Ковальов С.В. ˝Основы научных исследований гидромелиорации˝ - К., ˝Вища школа˝, 1985.

5. Грушко И.М., Сиденко В.М. ˝Основы научных исследований˝ - Х., ˝Вища школа˝, 1985.

6. Доспехов В.А. ˝Методика полевого опыта˝ - М., ˝Колос˝, 1973.

7. Лісовал А.А. ˝Методика агрохімічних досліджень˝ - К., ˝Вища школа˝, 2001.

8. Мариныч А.М. ˝Геоморфология южного Полесья˝ - К., Издательство Киевского университета, 1963.

9. Михайленко В.М. ˝Основы агрометеорологических наблюдений˝ - К., ˝Вища школа˝, 1982.

10. Ясинецкий В.П. ˝Организация гидромелиоративных работ˝ - М., Агропромиздат, 1986

Висновок

Об’єкт дослідної ділянки розташований у північно-західній частині області, за 22 км від залізничної станції Заболоття Волинсько їобласті у селищі міського типу Ратне. З метеостанцією у м.Ковель.

Клімат Волинської області помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим вологим кліматом. Пересічна температура січня – 4,9º , липня +18,2º. Опадів 900 мм на рік, найбільше їх випадає влітку, найменше – взимку. Висота снігового покриву 12 – 14 см. Дослідна ділянка належить до вологої, помірно теплої агро кліматичної зони. Літо завжди тепле, нежарке, з достатнім зволо­женням. На території району воно починається в третій декаді травня, коли середня добова температура повітря стає вище 15°. Влітку бу­вають зливи з грозами, іноді — град.

Геоструктурну основу території складають кілька технічних елементів південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи: Ратнівський горст, на Південному-Заході від нього – Ковельський виступ, решта території – Волино-Подільська монокліаль і Львівський палеозойський прогин. Для геологічної будови характерні два структурних поверхи: нижній, утворений дисковимипротерозойськими і палеозойськими породами і верхній – складений монокліальними верствами крейдового, місцями – палеогенового віку. Корінні породи в межах низовинної частини області повністю перекриті антропогеновими водно-льодовиковими піщаними і льодовиковими піщано-галечними відкладами, на вододілах і схилах Волинської височини – лесовидними породами.

Поверхня області рівнинна з загальним похилом у північному напрямку. Максимальна висота 292 м у південно-східній частині, мінімальна – 139 м на межиріччі Стоходу і Прип’яті.

Поверхневі води Волині представлені річками і озерами. Частина річок бере початок на території області, витоки інших знаходяться далеко за її межами. Всі річки належать до рівнинного типу і характеризуються незначними швидкостями течії (0,1-0,3 м/с). Геологічна будова і походження Волино-Подільського плато і поліської території області різні.

Волино-Подільське плато складене з осадочних відкладів палеозойської ери і більш різких (тобто близьких до нас) відкладів. На великій глибині під Волинським плато залягає вгнута вниз кристалічна основа, заповнена осадочними і континентальними відкладами – пісковиками, глинами, пісками, шарами кам’яного вугілля, крейдою та іншими відкладами різних періодів, починаючи з силурійського і до наших днів.

Переважають на Поліссі дерново-слабопідзолисті і дерново-підзолисті ґрунти. Вони займають 60% площі зони. Розповсюдженні ці ґрунти на моренних горбах і грядках, зандрових і терасових рівнинах. Як дерново-слабопідзолисті, так і дерново-підзолисті – ґрунти різної степені оглеєння і різного механічного складу являються бідними на поживні речовини. вони мають незначну кількість гумусу, мають виключно низьку ємність поглинання, до того ж поглинаючий комплекс їх насичений здебільшого іонами водню.

На даній дослідній ділянці залягають дерново-підзолисті глеєві піщані ґрунти. Розповсюдженні на пониженнях слабостічних терасових і зандрових рівнинах, в окремих міжрядних пониженнях з глибоким заляганням ґрунтових вод. Ґрунтові води приховані на глибині 1,8м.

Ґрунтову вологу вимірюють вимірюють на відстані 0-10, 20-30, 30-50 см 1-2 рази в місяць в 3 разовій повторно Спостереження за температурою ґрунту здійснювалося під час вегетаційного періоду. Для вимірювання температури ґрунту на глибині 5, 10, 15, 20 см використовували термометри Савінова, а в більш глибоких горизонтах - витяжні термометри.

Вцілому , природні умови , що характеризують об’єкт дослідження є типовими для данної фізико-географічної обстановки.

Для встановлення оптимальних параметрів дренажу на об’єкті закладається 10 варіантів досліду

- при глибині закладання дрен 0,9 , 1,1 , 1,3 м.

- базова відстань між дренами 17, 22, 27 м.

- контрольним варіантом- є варіант без дренажу.

Метою польового досліду є оптимізація параметрів дренажу в дерново-підзолистих глеєвих піщаних ґрунтах Західного Полісся. Для реалізації поставленої мети слід вирішити наступні задачі:

-встановити ступінь впливу параметрів дренажу на дренажний стік, вологість ґрунту та режим рівня ґрунтової води;

-визначити вплив інтенсивності осушення на температурний режим та агрохімічні властивості ґрунту;

-вивчити вплив міждренних відстаней на глибині закладання дрен на урожайність сільськогосподарських культур.

У данній курсовій роботі представлені такі методики проведення досліджень, як:

1. агрометеорологічні спостереження