Сторінка
1

Водно-болотні угіддя Косівщини

Фізико географічні умови.

Косовський район розташований на низькогір'ї Покутських Карпат та ерозійних межиріччях Передкарпаття у внутрішній та зовнішній зонах Перед карпатського прогину і тільки вузька південно-західна частина відноситься до гірської тектонічної зони (Орівська скиба). У рельєфі вона представлена гірськими хребтами з середніми висотами 1100-1300 м.н.р.м. Хребет Ігрець і Рокитнянсько-Грегітський вододіл, з'єднуючись утворюють суцільну смугу. (Картосхема). Ці пануючі на південному заході висоти дають початок і загальний напрям гідро сітці району.

Поверхневі води Косівського району складаються переважно з річкової сітки, яка має тут значну густоту — до 1,1 км/км2. Озерність і заболоченість території низька, штучні водойми поширені здебільшого на височинній передгірній частині. Під водами знаходяться понад 800 га (0,9 %} території.

За схемою гідрологічного районування України весь район розташований в межах Дністровсько-Прутської гідрологічної області, яка входить до складу гідрологічної країни Українських Карпат. Область характеризується такими показниками:

1. коефіцієнт густоти річкової сітки 1 км/км і більше;

2. похил річок 60-80 м/км у верхів'ях, 5-10 м/км у пониззях;

3. швидкість течії річок 3-5 м/с;

4. заболоченість водозбору незначна;

5. величина річкового стоку з висотою збільшується від 200 до 1000 мм;

6. усі річки мають паводковий режим;

7. розподіл стоку протягом року весна 30-50%

літо-осінь 30-45%

зима 10-18%

8. льодостав нестійкий, характерні затори.

Річкова сітка Річкові басейни

Весь Косівський район відноситься до басейну Прута. Саме yа Косівщині розташовані верхів'я і середня течія таких його великих правих приток як Лючка, Пістинька і Рибниця, а по межі з Буковиною протікає найбільша притока Прута - ріка Черемош.

Правими притоками Прута першого порядку є Лючка, Пістинька, Рибниця, Березівка, Цуцулин і Черемош. Стосовно Лючки слід зробити деякі зауваження. Вважається, що вона впадає не в Прут, а в Пістиньку. Проте, якщо врахувати, що Лючка впадає у Пістиньку аж на прутській заплаві, на відстані менше 1 км від впадіння самої Пістипьки у Прут, то цілком справедливо було б називати частину русла від злиття двох річок Лючки і Пістиньки спільним гирлом, а їхні річкові системи цілком самостійними.

Три річкові системи - Рибниці, Лючки і Пістиньки займають приблизно однакову площу в межах району, в середньому трохи більше 25%, дещо меншу плащу займає басейн Черемошу близько 20%, а на басейни інших двох річок припадає незначна частка, Цуцулина - 2,9%, а Березівки тільки 0,5% (діаграма, картосхема ).

Діаграма співвідношення площ річкових басейнів

Основні річкові системи

Річкова система Лючки.

Річка Лючка мас загальну довжину 42 км, в т.ч. в межах району 28 км. Площа басейну - 397 км2, в т.ч. в межах району 229,3 км2. У межах Косівського району протікає через села Лючки, Середній Березів, Нижній Березів, Люча,, Стопчатів, селище Яблунів.

Витік річки знаходиться нижче сідловини між вершинами Рокита Мала і Рокита Велика. У межах Косівського району найбільшими є її праві притоки: Мала Лючка, Ратунзява, Варатик, Лунга, Акра, Рушір, Кошелівка.

Найбільшою притокою Лючки є її ліва притока Сопівка, яка разом із своєю правою притокою Ключівкою протікає Коломийським районом (крім витоків, які знаходяться на Слобода-Рунґурському низькогір'ї частково в межах Косівського району). Інші ліві притоки невеликі: Ласкунца, Медвежий, Рунковий, Красник, Керлибага.

Долина у верхів'ї каньйоноподібна, нижче V-подібна, ширина 1,2-2,0 км. Ширина заплави до с. Лючки 10-20 м, на окремих ділянках заплава відсутня. Нижче її ширина досягає 150 м. Річище слабозвивисте, пересічна ширина 6-12 м (найбільша-32 м). Пересічна глибина-40 см, найбільша - 1,0-1,5 м.

У басейні Лючки є ряд водоспадів. Найвідоміші — Рушірський Гук висотою 4 м, який утворився на місці прориву річки Рушір крізь складку Мегури і Тарниці, а також водоспад Гребля на самій Лючці у с. Нижній Березів. На потоці Закамінному є водоспад Гут висотою 3 м. Внаслідок спрямлення русла на р. Рушір утворився ще один водоспад висотою 6 м під горою Пугачівкою. Невеликий водоспад є на р. Рушорик нижче впадіння у нього потоку Студений Звір.

Живлення мішане. Замерзає на початку грудня, скресає у березні. Пересічний похил річки 16 м/км, проте на різних ділянках він значно відрізняється:

Таблиця 1

Ділянка річки

Довжина, км

Падіння, м

Похил

м/км

Від витоків до с. Лючки

2,5

370

147,0

Від с. Лючки до впадіння р. Рушір

8,5

150

17.6

Від впадіння р. Рушір до межі району

17,0

100

5,9

разом

28,0

620

22,1

Річка Рушір є найбільшою правою притокою Лючки. Довжина річки 11,3 км. Починається з сідловини між горами Подір і Рунок і протікає глибокою V-подібною долиною через присілки Вижній Рушір (Космач), Нижній Рушір (Люча), Мочіри, Ґрейпарівка, Глоди, Баньки і

впадає в Лгонку в Долішньому Куті Лючі. Найбільшими притоками цієї річки є Рушорик з потоками Палицький і Студений Звір, Тарницький, Бачулець.

Річка Акра витікає з урочища Березове в селі Акрешори на східних схилах гори Мел. Довжина річки 8,7 км. Протікає через села Акрешори, Текуча, Нижній Березів і впадає у ріку Лючку біля присілка Петрятин у с. Люча. У Акру впадають річки Плішева з притокою Вар'яткою, Суроп, Верховий, Прало.

Річка Кошелівка витікає з джерел на вододілі річок Лючка і Пістинька. Довжина - 6,1 км. Протікає через село Уторопи, впадає у Лючку нижче с. Стопчатів. Притоками Кошелівки є потоки Насарат, Гори.

Річка Медвежа (Медвежий) бере початок біля гори Дубова. Довжина -5,4 км. Протікає через урочища Самуляк, Ліщини, Горби, Підрили, Лазок, Румшір. У Медвежу впадають потоки Медвежиця і Сарата.

Таблиця 2. Річкова система Лючки

Назва річки

У яку ріку впадає

Довжина річки, км

Абсолютна висота витоку, м

Абсолютна висота гирла, м

Похил річки,

м/км

Акра

Лючка

8,7

740

375

42,0

Качулець

Рушір 1

2,1

590

435

73,8

Вар'ятка

Плішева

3,0

800

475

108,3

Варатик

Лючка

4,8

585

425

33,3

Верховий

Акра

2,0

490

376

57,0

Гори

Кошелівка

3,2

495

356

43,4

Григорів

Лючка

1,9

445

345

52,6

Закамінпий

Лючка

2,6

485

358

48,9

Кошелівка

Лючка

6,1

400

310

14,8

Красник

Лючка

6,1

480

305

28,7

Лазовий

Лючка

2,9

520

374

50,3

Ласкунца

Лючка

3,9

590

374

55,4

Лупґа

Лючка

9,6

980

405

59,9

Мала Лючка

Лючка

5,7

625

438

32,8

Медвежий

Лючка

5,4

595

355

44,4

Медвежиця

Медвежий

2,1

590

420

81,0

Мочари

Рушір 2

2,7

650

460

70,4

Насарат

Кошелівка

5,0

435

318

23,4

Папицький

Рушорик

2,5

560

425

54,0

Плішева

Акра

8,1

920

420

61,7

Ратунзява

Лючка

9,0

960

430

54,1

Рунковий

Лючка

1,6

525

361

102,5

Рушір 1

Лючка

11,3

650

350

26,6

Рушір2

Лунґа

3,9

680

425

65,4

Рушорик

Рушір 1

1,3

425

385

30,8

Сарата

Медвежий

2,7

555

357

73,3

Стулений Звір

Рушорик

1,4

560

425

96,4

Суроп

Акра

1,9

590

415

92,1

Тарницький

Рушір 1

2,5

740

408

132,8

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»: