Сторінка
10

Водно-болотні угіддя Косівщини

Міждисциплінарні дослідження гідроценозів, що мають значне рекреаційне значення, а також тих, що знаходяться на природоохоронних територіях покликані проаналізувати історичні зміни та сучасний стан водних екосистем, висвітлити основні структурні га функціональні особливості організації угруповань

біоти. Що населяє як водні ценози, так і навколоводні біотопи, які теж зазнають деструктивної трансформації. Біологічні методи контролю мають високу чутливість до змін стану середовища і дають можливість відслідковувати такі наслідки забруднень, до яких не чутливі прийняті у практиці охорони вод гідрохімічні та гідрофізичні методи. Сапробна система Кольквітца й Марсона, може бути використана в даній роботі, хоч протягом останніх десятиріч зазнала суттєвих змін та критики (Олексив, 1992). Система біотичних індексів (оцінка ступеня забруднення вод за показовими організмами і видовою різноманітністю) широко використовується на заході для визначення чистоти вод. У порівнянні з сапробною системою (оцінка ступеня забруднення за показовими організмами) цей метод має ряд переваг, оскільки дозволяє легко оцінити ступінь впливу різних факторів забруднення на гідроценоз; не потребує складних математичних обчислень та затрат значних матеріальних ресурсів на проведення досліджень: використовує для досліджень тільки таксони вищих порядків без деталізації їхнього таксономічного статусу. Основою для досліджень могли б стати розробки зарубіжних колег: ТБФ - індекс бельгійської фауни (De Pauw, Vanhooren, 2001); RIVPACS - індекс біологічної якості вод Великобританії (Wright, Furse, Armitage, 1993).

\_t

Гладунко І. Й., Павлюк Р. С., Соболь В. П. Особливості живлення струмкової форелі //Матер. 46-ї науково-технічної конференції Львів, держ. лісотех. ун-ту. -Львів. -1994.-С. 27-29.

Гладунко І. Й Павлюк P. C. Живлення струмкової форелі (Salmo trutta m. fario Linnaeus, 1758) у річках Сколівських Бескид // Наук. зап. Держ. природознавч. музею НАМ України.- 1997. - Т. 13. - С. 79-82.

Назаренко Л. Мариекевич О. Шпаківська І. Екологія Львова в цифрах і фактах // Міський екологічний бюлетень. - 2002. №1. - 76 с.

Олексив И.Т. Показатели качества природних вод с зкологических позиций. -Львов: Свит. 1992.-235с.

De Pauw N., Vanhooren G. Method for biological quality assessment of watercourses in Belgium // Hydrobiologia - 1983.-Уоі. 100.-P. 153-168.

Kolodziejczyk A., Koperski P. Bezkre^gowce slodkowodne Klucz do oznaczania oraz podstawy biologii makrofauny. WUW, 2000. - 250 p.

Solda T., Zahradkova S., Helesic J., Dusek L., Landa V. Distributional and Quantitative Patterns of Ephemeroptera and Plecoptera in the Czech Republic: A Possibility.

Висновки

1. Загалом водойми Косівщини характеризуються досить високим рівнем євтрофізації.

2. За попередніми біоіндикаційними оцінками річки району відносно чисті.

3. Великої шкоди водоймам завдає масове засмічення берегів, особливо річок, побутовим сміттям, пластиковою тарою, тирсою тощо.

4. Негативні наслідки має несанкціоноване виловлювання риби, особливо з допомогою електровудок, що нищить всю водну біоту.

5. Внаслідок недосконалого проведення земельної реформи, відбувається порушення режиму водних ресурсів та погіршення стану біорозмаїття:

• розорювання угідь до самої межі водойми;

• в приватизаційних документах не вказуються обмеження (сервітут) зв'язані з наявністю водойм та раритетних видів рослин і тварин;

• відсутній контроль за цільовим і якісним використанням водних ресурсів.

6. Штучні водойми знаходяться в приватній власності або орендуються. Тривалий час більшість з них не очищалась внаслідок чого вони сильно заростають очеретом осокою, через що корисна площа водного дзеркала та продуктивність ставків зменшується.

Созотехнічні заходи.

З метою поліпшення екологічного стану водних ресурсів Косівського району та формування сприятливого середовища для існування людини необхідно:

1. Налагодити суворий контроль за цільовим використанням водних угідь.

2. Вести рішучу боротьбу з браконьєрством, екологічним невіглаством, засміченням водойм та їх берегів.

3. Навколо водойм обов'язково залишати охоронні смуги, які не підлягають розорюванню.

4. В приватизаційних документах вказувати про обмеження зв'язані з використанням водно-болотних угідь та наявність раритетних видів флори і фауни.

5. Провести реконструкцію, ремонт, очищення занедбаних ставків.

6. Провести укріплення берегів річок.

7. З метою попередження поглиблення русла річок та створення сприятливих умов для іхтіокомплексів відремонтувати наявні та побудувати нові перепади ( кашиці).