Сторінка
5

Водно-болотні угіддя Косівщини

Озеро Мертве знаходиться на сусідньому хребті Карматура (Кормитура) практично на самому гребені на висоті понад 800 м. Озеро невелике за розмірами грушоподібної форми шириною 30-60 і довжиною біля 70 м. Озеро обвально-зсувного типу. З північно-західного боку чітко простежується стінка відриву. Озеро мілке, сильно заросло деревами і чагарниками. Всю середину озера займає великий заболочений острів, водне дзеркало залишилося тільки по краях. Озеро стічне, стік відбувається шляхом просочування води через кам'янисту греблю у річку Коров'єк. Очевидно в минулому озеро складалося з двох різнорівневих водних басейнів і було більше за розмірами. Верхній басейн представляє собою вузьку, довгу суху балку з плоским дном.

Озеро Зіпякове утворилося порівняно недавно внаслідок великого обвалу, що стався па південно-західному схилі гори Зіняків Верх. Озеро зовсім мале, але досить глибоке. Навколо скрізь перевернуті дерева, брили, рельєф дуже складний.

Озеро Дзвинячка розташоване на горі Овид біля Старих Кутів на висоті близько 600 м. Довжина озера 8 м, ширина 7 м, глибина 1,5-2 м. Скоріш за все озеро теж обвального походження.

Озеро Банське розташоване у Косові на території колишньої фабрики „Гуцульщина". Воно утворилося на місці колишньої соляної копальні -„бані". Має техногенно-карстове походження. Площа водного дзеркала ЗО 000 м2, глибина досягає 10м.

Озеро Вікнищі (Вікнища) біля села Лючі за неперевіреними даними має карстове походження. Глибина до 2 м, береги круті, з усіх сторін оточене буковим лісом.

Косівське провальне озеро.

Провальне озеро техногенного походження. На його місці до 1938 року була копальня солі, а до 1939 року на його базі оздоровчий заклад.

Озеро розташоване в західній частині м. Косова на останній високій терасі лівого берега річки Рибниці біля підніжжя відрогів гори Зіняків Верх (Сопка) на висоті 400 м н.р.м. Озеро майже округлої форми, берегова лінія дуже звивиста з великою кількістю мілких заплав. Ця берегова мілководна

зона дуже заросла очеретом та рогозою. Південна частина озера, що розташована по терасі в бік ріки - мілкіша, бо має більшу площу зарослі. Північна, що примикає до схилу на якому збереглися сліди зсуву 15 річної давності більш стрімко занурюється вглиб, так як площа заросту тут незначна. Сам схил слабо заліснений, в його східній частині над озером збереглися сліди більш давнього зсуву. Під дерновим шаром окрім глин трапляються тонкі шари гіпсу.

Площа водного дзеркала ЗО тис. м2, глибина 10 м. В озері водиться риба. Об лаштовані два містки для рибалок. Дно не досліджене, тому в ньому не купаються. Можливо це пов'язане з відсутністю твердого берега через замулення та заростання берегової лінії по всьому периметру. Не спостерігається джерел, що живлять озеро, як і відсутній витік з нього. Територія на якій розташоване озеро належала виробничому об'єднанню "Гуцульщина", тому близько до південного берега знаходяться промислові будівлі. В східній частині житлові будівлі віддалені на 100 м.

Можливо озеро було солоним і опрісніло. Являє собою добрий пункт короткочасного перебування водоплавної птиці. Технічно не використовується.

Озеро є джерелом зсувних процесів, що загрожують приватним житловим забудовам, тому обов'язково має підлягати детальному вивченню і моніторингу.

Стави

Рельєф передгірної височинної частини району сприятливий для будівництва ставів. За матеріалами обстежень на території району знаходиться 83 ставки різної величини, загальною площею біля 105 га. Найбільший ставковий комплекс збудований у долині річки Волійця - 7 ставів, загальною площею ЗО га. Також 7 ставів але меншої площі побудовані на річці Цуханів. Два великі стави площею 4 і 5 га побудовані на річці Чернятин. Площа двох ставів на річці Насарат становить 10 га. Інші стави мають незначну площу. Багато копаних ставів є у Рожнові, на Вербівці, у Кобаках, на околиці Косова. Характеристика найбільших ставкових комплексів подається нижче.

Ставки долини річки Рибниці.

Річка Рибниця при виході з гір тече по добре виробленому широкому (місцями до 1,5 км) руслі. Мандруючи, ріка залишила стариці, болота. З початком активного господарського освоєння долини ріку зрегулювали поздовжньою дамбою і колишні стариці були частково вирівняні, а частково перетворені в малі ставки. Таких ставків є близько 15 на протязі 17 км від с. Старий Косів до кінця с. Рожнів, їх було б значно більше та поглиблення русла ріки за останні десятиліття, як природною ерозійною діяльністю самої ріки, так і з поглибленням її русла внаслідок господарського відбору руслового гравію обезводнили деякі ставки. Як приклад, зарослий лучною рослинністю комплекс ставів (4шт.) в с. Вербовець. Більшість з нині діючих ставків - приватні. Невеликі, від 100 м2 до 500м2 використовуються для розведення риби. Ці ставки відвідуються дикими водоплавними птахами. Як приклад, 2 ставки в заплаві річки Рибниці за селом Вербовець збудовані при будівництві дамби, їх площа 3000 м і 13200 м . Живлення ґрунтове, вода прозора. Глибина 1,5 м. Водне дзеркало верхнього ставка частково заросло рогозою. Береги покриті галечником, зарослі вербами. Є риба. Відстань до людського житла 400м.

пасовища

Ставки на потоці Чернятин

Комплекс ставів знаходиться в Покутському передгір'ї Хімчинського ландшафтного району. В руслі потоку Чернятин, між двома пологими схилами хребтів (380 м).

В комплекс входять два стави обладнані великими шлюзами та двома високими (до 4 м) дамбами. Берегами ставків слугують схили хребтів -південний заліснений аж до води, по північному проходить ґрунтова дорога, а схил займають ділянки лісу та фруктовий сад з пасовищем.

Загальна площа 9 га: верхній - 4 га, нижній - 5 га. Верхів'я обох ставів зарослі рогозою, вода мутна, так як схили долини складені піщано-глинистими породами. Розміщені вони на значній відстані від людських жител (до 3 км). Ставки приватні. Застосовуються для розведення риби.

Наявність великої відкритої водної площі в залісненій неглибокій долині створює чудову ландшафтно-рекреаційну місцевість, подобається це і диким водоплавним птахам.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»: