Сторінка
1

Технологія вирощування лісових культур на рекультивованих землях

Підготовка ґрунту

Підготовка ґрунту під лісові культури, що вирощуються на рекультивованих землях, значною мірою обумовлена грунтово-гідрологічними та кліматичними умовами регіону, фізичним станом розкривних порід, забур'яненістю навколишніх територій тощо.

У процесі обробітку ґрунту розв'язуються такі питання:

q надання розкривним породам відповідної структури шляхом механічного подрібнення їх на невеликі грудочки;

q поліпшення водного режиму порід, у т.ч. у посушливих умовах - нагромадженням вологи, а в умовах надмірного зволоження - її зменшенням;

q поліпшення теплового режиму,

q сприяння активізації життєдіяльності ґрунтовоїмікрофауни, що забезпечує активізацію мінералізації запасів органічної речовини, і нагромадження необхідних для рослин мінеральних поживних елементів у доступній для їх засвоєння формі.

Велику роль в обробітку рекультивованих земель відіграє його глибина. Найпотужнішою є глибина на 30-40 см, яка забезпечується 4-5-корпусними плугами марки ПН-4-35, ПЛН-4-35, ПЛН-5-35 або 1-3-корпусними ПЛН-3-35, ПН-2-ЗОВ, ПН-ЗОР.

У тих випадках, коли на відпрацьовані відвали нанесено родючий грунт або потенційно родючі породи шаром менше 40 см, проводять поглиблення орного шару спеціальними пристосуваннями - Д-162, РТ-2, РТН - 2-35 та ін.

Системи і способи обробітку розкривних порід під лісові культури вибирають відповідно до умов природної зони, в якій здійснюються лісокультурні роботи. Наприклад, у лісостеповій зоні тау північній частині степової зони застосовують звичайну зяблеву оранку, а в центральних і південних районах степу - систему чорного пару, яка найкраще забезпечує накопичення вологи і знищення бур'янів. В умовах Південного Степу і напівпустель виправдовує себе плантаж.

Обробіток може бути суцільним або частковим. За суцільного обробітку обробляють всю лісокультурну площу, а за часткового -смуги, борозни тощо.

Способи сівби лісових культур

Посівний спосіб використовують у створенні деревних культур, що мають грубе насіння (дуб, бук та ін.). Сівба проводиться декількома способами: рядковим, рядково-ямковим, стрічковим і біогрупами.

Рядкова сівба передбачає загортання насіння у грунт у посівну борозну рядками, що розташовані на певній відстані одна від одної. Відстань між насіннями у рядку також рівномірна і залежить від породи деревну. Рядково-ямкова сівба передбачає посівні місця у вигляді ямок із заглибленням у субстрат діаметром 8-12 см і глибиною, відповідною до глибини висівання насіння даної породи. У кожну ямку висівають по три-сім насінин. Ямки розташовують рядами на певній відстані одна від одної. Залежно від прийнятої густоти культур, ця відстань може становити від 30 до 75 см. Відстань між рядами також залежить від природної зони, прийнятої густоти культур і габаритних розмірів механізмів, що застосовуються під час доглядів за створеними культурами. Вона може становити 2-5 м.

Стрічкова сівба передбачає зближене розміщення декількох рядів. Вона може бути 2-4-рядною, коли стрічка утворюється відповідно з двох, трьох або чотирьох рядів. Відстань між рядами у стрічці 40-50 м, а між стрічками 2-5 м.

ваг Сівба біогрупами здійснюється шляхом висівання насіння на заздалегідь підготовлені площі. На кожну площу висівають 20-50 насінин. На 1га лісокультурної території розміщують 200-670 площ. Сівбу проводять ранньою весною або восени. Кращі наслідки дають весняні посіви. Глибина загортання жолудів дуба залежить від складу породної суміші і природної зони та становить 6-12 см. На 1га посіву у рядковій і рядково-ямковій сівбі витрачається 100-125 кг жолудів, а у сівбі біогрупами і стрічковій 125 кг.

Способи садіння лісових культур

Садіння лісових культур можна проводити трьома способами: механізованим, автомеханізованим і вручну. У механізованому й автомеханізованому садінні використовують лісосадильні машини з ручним та автомеханізованим поданням садівного матеріалу в затискачі саджального апарата.

Ручне садіння має такі різновиди: садіння сіянців і саджанців з відкритою кореневою системою під меч Колесова або клиноподібну лопату; садіння сіянців і саджанців з відкритою кореневою системою під звичайну лопату; садіння сіянців і саджанців із землею під звичайну або пристосовану лопату; садіння саджанців із закритою кореневою системою типу "Брика" і "Брикет" вручну з використанням саджального інструменту "Ліліпут".

У процесі садіння корені треба щільно загортати землею, не допускаючи згинання їх у породі, утворення порожнин біля них. Добре загорнений сіянець важко вийняти з породного субстрату.

Глибина садіння деякою мірою залежить від конкретних умов формування відвалів розкривних порід і біологічних особливостей деревних рослин. Вона визначається глибиною розміщення кореневої системи. На важких і сильно зволожених розкривних породах коренева шийка повинна заглиблюватися у ґрунтову суміш на 1-2 см. На легких субстратах глибина садіння дещо збільшується. Залежно від лісорослинних зон глибина загортання рослин становить: у лісовій зоні - 1-2 см; лісостеповій - 3-4 см; степовій - 5-7см.

Принципи формування типів лісових насаджень на рекультивованих землях

Типи лісових культур на рекультивованих землях розрізняються за складом деревних порід, розміщенням рослин, їх кількістю на одиниці площі та особливостями обробітку ґрунту.

Найбільшого успіху у створенні лісових культур на рекультивованих землях можна досягти за умови правильного добору асортименту порід. При цьому до складу лісових культур вводяться головні, супутні та чагарникові породи.

Враховуючи це, в сучасному лісовому виробництві практикуються такі три змішування порід: деревно-чагарниковий, деревно-тіньовий і комбінований.

Деревно-чагарниковий тип змішування полягає в тому, що на рекультивованій ділянці кожна рослина головної породи чергується з чагарником. Цей тип має два варіанти: двочагарниковий та одночагарниковий. У двочагарниковому варіанті головна порода (Г) чергується з низьким чагарником (Ч), потім іде високий чагарник (Вч), відтак низький і знову порода: